"Трагічна ситуація" на книжковому ринку. Які є шляхи порятунку і чи допоможе новий законопроєкт

"Трагічна ситуація" на книжковому ринку. Які є шляхи порятунку і чи допоможе новий законопроєкт

"Трагічна ситуація" на книжковому ринку. Які є шляхи порятунку і чи допоможе новий законопроєкт

Більше сотні книгарень закрилися в Україні за останні два роки. Про це Суспільному розповів президент Української асоціації видавців Олександр Афонін. Видавництво книг зменшилося майже на 39%, порівняно з минулим роком. Народні депутати зареєстрували проєкт закону на підтримку української книги, запропонував збільшити у найближчі п'ять років обсяг українського книжкового ринку втричі.

Суспільне з’ясувало, що передбачає законопроєкт та чи покращить він ситуацію на книжковому ринку.

Законопроєкт №6287

Нині в Україні є близько двох сотень книгарень, та якщо в європейських країнах, зокрема, у Франції та Німеччині, одна книгарня припадає на 15-20 тисяч мешканців, то в Україні — на 200 тисяч. У листопаді 2021 року народні депутати з різних фракцій зареєстрували законопроєкт, котрий передбачає, що за п'ять років обсяг українського книжкового ринку збільшиться втричі. Зокрема, пропонується:

  • запровадити безплатні дитячі книжкові сертифікати: один — для новонароджених, другий — для чотирнадцятилітніх;
  • фінансову підтримку для книгарень — відшкодування орендної плати в обсязі двадцяти відсотків від доходу;

"Зараз сертифакт на книжки — це близько 700 гривень, але сума привязана до відсотку і прожиткового мінімуму, тому буде збільшуватися. І також другий сертифікат, це коли отримує підліток перший паспорт — 14 років. Ми до другого читання пропишемо, щоб обов'язково можна було і електронні книги купувати, звичайно, легально, через книжкові портали", — пояснює одна із ініціаторок законопроєкту народна депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук.

За її словами, відшкодування вартості оренди буде відбуватися, якщо крамниця продає книжки українською, мовами корінних народів України або мовами країн ЄС.

Нововведення мають запрацювати з 2023 року, якщо законопроєкт буде прийнято у 2022 році.

Книговидавці: "У нас є 4 основні проблеми"

Гендиректор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький розповідає, з 2020 року видавати книги стало не вигідно, за два роки пандемії видавництво отримує збитки в 5 млн гривень.

"Минулого року збиток — 5 млн гривень, перекрили державними грантами за рахунок інституційної підтримки Мінкульту. Цього року компенсації не було, рік ще не закінчився, думаю, цифра буде теж така — 4-5 мільйонів"
Олександр Красовицький

За його словами, на українському книжковому ринку нині не вистачає книг українською, щоби заповнити полиці, на яких зараз стоять видання російською.

Серед проблем, із якими сьогодні зустрічаються книговидавці, за словами Красовицького: контрабанда та офіційне завезення до країни російських книг, відсутність державної політики в галузі бібліотек та піратство, через яке книжковий ринок на сьогодні недоотримує дві третини коштів, а це зокрема впливає і на високу ціну книг.

"Україна — центр піратства в Європі, жодна країна не має такого рівня піратства, як ми. Паперові російські книжки друкуються в кожнім підворітті на цифрових машинах. Але піратство стосується не тільки книжок, а і відео, і аудіо, ми фактично маємо піратський рівень, який блокує електронну книгу, який блокує аудіокнигу. Тому, що значна частина людей читають піратські тексти, вони не розуміють, що вони таким чином фактично вкладають гроші в авторів, в учасників ринку, і ті просто не створюють новий продукт", — сказав видавець.

"Трагічна картина"

Заробітки книговидавців  під час пандемії падають два роки поспіль на 25 відсотків, розповідає президент асоціації видавців Олександр Афонін.  І одна з головних проблем — вкрай низька капіталізація видавництва. Крім власних обігових коштів від реалізації власної продукції, видавництва не мають інших джерел фінансування, а в умовах пандемії ситуація загострюється.

"За даними Книжкової палати, обсяг видання книжок за накладами, порівняно з 2020 роком, зменшився майже на 39%. Тобто до кінця року сумарний наклад книжок буде майже на 50% меншим, ніж у 20-му році"
Олександр Афонін

За його словами, в Україні лишилося близько двох сотень книгарень — це на сотню менше, ніж було кілька років тому. В Україні виробництво книг за всі роки незалежності не досягнуло і 1,5 книги в рік на душу насення, у той час, як у європейських країнах цей показник — 2,5.

"2,5 — це так званий деградаційний рубіж. Усе, що виробляється менше, — це свідчить про глибоку кризу, моральну, духовну, освітню, — сказав Афонін. — Проблема в тому, що українська влада всіх років ставить виробництво книг в одну ланку з виробниками взуття та іншими".

Як змінити ситуацію?

Поліпшила б ситуацію на українському книжковому ринку, за словами Олександра Афоніна, стратегія розвитку читання, яку розробили на початку 2021 року спільно з Українським інститутом книги та Мінкультом. Однак досі стратегії не затвердили.

За словами очільниці Українського інституту книги Олександри Коваль, інтерес до читання в українців залишається на низькому рівні. Щодня читають не більше 8% українців, а більш як раз на тиждень — 27%.

"Стратегія читання — збільшеня інтересу до книги, залученість читачів, створення в людей навички читання, яка зараз практично відсутня, навички регулярного читання. Це потрібно і видавцям, і насамперед самим людям."
Олександра Коваль

За словами очільниці Інституту книги, для досягнення результату в книговидавництві та популяризації книги знадобиться 10-15 років.

У бюджеті 2022-го на поповнення бібліотечних фондів заклали 183 мільйони гривень. За ці гроші зможуть закупити для бібліотек понад мільйон примірників книжок. Упродовж останніх двох років на ці потреби Інститут мав не більше, ніж 50 мільйонів.

Але отримати фінансування на бібліотечні закупівлі у 183 мільйони Інституту книги вдалося з боями. Спочатку в проєкті державного проєкту на це було закладено нуль гривень. Вирішити ситуацію змогли завдяки публічному обговоренню проблеми у ЗМІ.

Читайте також

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше