Де виготовляють медичний кисень і чи вистачає його для потреб українців. Розповідають експерти

Де виготовляють медичний кисень і чи вистачає його для потреб українців. Розповідають експерти

Де виготовляють медичний кисень і чи вистачає його для потреб українців. Розповідають експерти ФОТО: Суспільне Чернігів

Киснева терапія відіграє важливу роль у лікуванні хворих на COVID-19, але не тільки. Медичний кисень ― це лікарський засіб. Найчастіше його використовують за важкого перебігу хвороб органів дихання, серцевій недостатності, отруєннях, для операційного наркозу.

Де в Україні виготовляють медичний кисень, у яких сферах він застосовується і чи вистачає сьогодні медичного кисню для потреб українців, зокрема хворих на COVID-19 Українському радіо розповіли кандидат біологічних наук Денис Білько та генеральний директор Хмельницької атомної електростанції Андрій Козюра.

Чим відрізняються технічний та медичний кисень

"Медичний кисень використовують у медицині, технічний кисень, зокрема, використовують у металургії, сталеварному виробництві. Доменні печі завдяки кисню розігріваються до такий високих температур, щоб плавити метал. Технічного кисню в Україні виробляють досить багато. Медичний кисень, ясна річ, використовують у шпиталях, у палатах інтенсивної терапії, операційних", — розповів Денис Білько.

Як зросла потреба в кисні з початком пандемії в Україні

За словами науковця, усі шпиталі, що приймають на лікування хворих на коронавірус повинні мати устаткування для підключення до кисню: апарати штучної вентиляції легенів або кисневі маски. Він відзначив. що раніше у лікарнях за нормативами киснем були устатковані тільки 20% ліжок, однак тепер від центральних лікарень вимагають 100% підключення.

Як обрати кисневий концентратор і як правильно його використовувати вдома

"Від початку пандемії кількість концентраторів зросла, доступність теж зросла. Кисневий концентратор обирають за двома параметрами. Перший ― його потужність: скільки кисню за хвилину такий концентратор видає. Другий ― це шум. Апарат видуває азот і при цьому створює шум. Отже, що тихіший пристрій, то краще. Плюс належне обслуговування, засипка цеоліту ― його вистачає на один рік, треба дивитися технічні характеристики", — розповів Білько.

Він також відзначив, що обираючи домашній кисневий концентратор, варто радитися з сімейним лікарем і дуже уважно ставитись до маски, до лінії кисню, що йде від кисневого концентратора ― вона може бути джерелом перехресної контамінації: якщо один хворий туди дихав і у нього була, до прикладу, пневмонія, тоді коли другий хворий візьме цю маску, він може підхопити збудник.

Де виготовляють медичний кисень

"На атомних станціях є азотно-кисневі станції, які призначені для того, щоб низькотемпературною ректифікацією виробляти азот, що більшою мірою використовується для технологічних процесів, а також виготовляти кисень. Відповідно, ці два гази ми використовували для наших технологічних потреб. Як соціальний проєкт, враховуючи, що ми на станціях маємо такі технології, три з чотирьох українських атомних станцій ― Хмельницька, Рівненська й Запорізька ― пройшли процедуру ліцензування та отримання дозволу на виробництво медичного кисню. Тобто технологія виробництва кисню, яка в нас існує на атомних електростанціях, повністю відповідає вимогам, що висуваються до безпосередньо медичного кисню. На Хмельницькій станції процедура ліцензування тривала близько трьох місяців", — розповів Андрій Козюра.

За його словами, увесь процес виробництва кисню відділений від зовнішнього середовища. Персонал проходить процедуру навчання, допуску до виконання робіт, знає правила безпеки щодо поводження з газами. Також є чіткі вимоги до стану балонів.

"Для налагодження виробництва ми використали наявне технологічне обладнання, провели процедуру і довели, що наш кисень повністю відповідає вимогам щодо медичного кисню. Додатково ввели уповноважену особу, яка дає дозвіл на продаж кисню, а також ввели процедуру постійного контролю якості ― з метою, щоб і надалі надійно забезпечувати лікарні медичним киснем. Перевірки якості відбуваються кожної зміни по кілька разів", ― пояснив генеральний директор Хмельницької АЕС.

Який шлях долає кисень від атомної станції до кисневого концентратора або до лікарняної палати

Як зазначив Козюра, АЕС може заповнювати 5 балонів за 2 години, тобто за добу це 60-80 балонів. Ці балони спецтранспортом перевозять до медичних закладів, де їх підключають до спеціальних рамп і розподіляють кисень по палатах. Балон має 40-літровий об’єм, що відповідає 6,24 кубометрам кисню. Тож медичний заклад на 60-70 ліжок при інтенсивному заповненні потребує на добу приблизно 80 балонів

Чи забезпечує сьогодні Україна свою потребу в медичному кисні

"На даний момент суттєвий дефіцит спав. Торік ми забезпечували близько 10 лікарень киснем (йдеться про лікарні Нетішина, Славути, Шепетівки, Ізяслава, Жмеринки, Хмельницького, Старокостянтинова та ін. ― ред.), наскільки це було технологічно можливо. Зараз з нового року ми маємо поки що 5 договорів. Відпускаємо кисень за стоковою ціною ― один балон коштує десь 2 грн 80 копійок без ПДВ. Це чисто формальна вартість і все заради того, щоб максимально підтримати Міністерство охорони здоров’я і наші медичні заклади. Ми прораховували собівартість балона кисню, який виробляється у нас на атомній станції ― вийшли на 280 грн за 1 наповнений балон. Але, відповідно до рішення керівництва, ми надаємо 99-відсоткову знижку для медичних закладів", — зазначив Козюра.

Читайте також

Другий рік пандемії коронавірусу. Чи поборов світ COVID-19 у 2021-му

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди