Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Фото: колаж фото з архіву Суспільне Рівне

У 2021 році на Рівненщині реалізували кілька проєктів, які стосуються культурної сфери та історичних подій в області. Серед них – мистецька галерея "Хлів", "Волинські барбакани", "Я історія" та "Ладомирія". Суспільне вирішило нагадати про них та зібрало в одному матеріалі ці досягнення.

історія"

На початку березня у колишній Здолбунівській в'язниці презентували кухню українського руху опору в роки Другої світової війни. Головним кухарем став Сергій Солдаткін. У пошуках рецептів він звертався до історичних підручників.

Загалом, в ході проєкту готують місцевих жаб, яких маринують та обсмажують. Як приправу використовують сіль, змішану з попелом.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Замариновані жаби перед приготуванням. Фото: Суспільне Рівне

Охочі можуть скуштувати коропа, приготованого аналогічно жабам, хліб з перемелених на жорнах жолудів із пряним смальцем, гриби-лисички та узвар. Уся їжа приготована на посуді та у печі, які відповідають тим часам, – повідомив Суспільному виконавчий директор проєкту "Я – історія" Руслан Плясуля.

Сам проєкт — це не відтворення рецептів, це відтворення подій, – уточняв директор. Вони розкривають певні моменти УПА про умови харчування, про те, як зберігали та постачали продукти.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Так харчувались вояки УПА. Фото: Суспільне Рівне

В результаті проєкту підготували 45-хвилинний фільм, який презентували у Здолбунівському краєзнавчому музеї.

"Хлів"

Художник Олександр Гурістюк переоформив власного хліва у селі Глинськ Рівненського району на арт-галерею з однойменною назвою – "Хлів". Цей будинок ще часів чеської забудови, тож митець вирішив зберегти автентичність місця, лишив стіни з черепашнику та оздобив стелю балками із 70-ічної поліської сосни.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Такий вигляд має галерея знадвору. На фото – Олександр Гурістюк. Фото: Олександра Гурістюка

Раніше чоловік тримав у забудові сільськогосподарських тварин – курей, індиків, козу Свєту. Картина з зображенням останньої нині прикрашає стіну галереї.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Це – Свєта, яка раніше жила у художника. Фото: Олександра Гурістюка

Наразі у "Хліві" виставляються й інші художники. Зокрема, рівненська мисткиня Наталія Дейнека зазначала: 23 км від Рівного не стає на заваді популярності місця. А її колега Віктор Гвоздинський вважає створення галереї в себе вдома нормальною практикою в світі мистецтва.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
У "Хліві" виставляється як сам художник, так і його колеги. Фото: Олександра Гурістюка

Сам же Олександр Гурістюк використовує "Хлів" як творчу майстерню та експонує як відомі роботи, так і ті, які ще не бачив загал.

Волинські барбакани

У липні в рамках проєкту "Барбакани та надбрамні вежі Великої Волині" стартували розробки єдиної 3D-візуалізації брами з герба Рівного. У Рівному оборонних веж – барбаканів, було три. Одна з них – Острозька, вона знаходилася на розі вулиць Соборна – Петлюри. На цьому місці встановили спеціальне табло з QR-кодом, з допомогою якого можна зчитати та побачити, як виглядала ця брама і як крізь неї в'їжджає князь Костянтин Острозький, повертаючись з переможної битви під Оршею.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
На карті відмічені місця, де раніше стояли барбакани. Тепер там стоять інформаційні вказівники з QR-кодами. Суспільне Рівне

Сам віртуальний пам'ятник князя, який також є частиною проєкту, двохвилинну анімацію презентували у жовтні. Робота над візуалізацією князя Костянтина Острозького розпочали у січні, а основна частина робіт припали на літо.

Найскладніше, зі слів керівника проєкту Миколи Бендюка, було відтворити зовнішність князя, адже є лише один прижиттєвий портрет. Віртуальний Костянтин Острозький сидить верхи на коні, опис якого Бендюк знайшов у спогадах сучасників князя. Зокрема там зазначено, що улюбленого коня звали Заєць.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Віртуальний князь Констянтин Острозький.

На початку листопада презентували культурно-туристичний маршрут вежами 16-17 століть, який охопив оборонні об'єкти у семи населених пунктах трьох областей – Рівненської, Хмельницької та Волинської.

Роздивитися первісний вигляд в'їзних брам, включених до маршруту "Волинські барбакани", можна через смартфон за допомогою QR-коду. Він розміщений на інформаційних стендах. Їх встановили поруч з об'єктами культурно-туристичного маршруту. В Острозі – це Луцька і Татарська брами.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Керівник проєкту "Волинські барбакани" Микола Бендюк демонструє як користуватись інформаційними стендами з допомогою смартфону. Фото: Суспільне Рівне

Проєкт обійшовся у 800 тисяч гривень за фінансової підтримки Українського культурного фонду, 300 тисяч з яких – це розробка 3D-візуалізації Острозької брами в Рівному.

"Ладомирія" – регіональний прорив року

До етнорезиденції "Ладомирія", що у місті Радивилів Дубенського району, в травні розпочали перевезення і реставрацію вже другої 200-річної хати з вулиці Шевченка у Рівному. Орієнтовна площа будинку – 120 квадратних метрів. Всередині є дві кімнати, сіни та вихід на горище.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
200-літня хата на вулиці Шевченка у Рівному, яку перевезли до Ладомирії. Фото Ігоря Колобейчука

Тоді голова Центру дослідження і відродження Волині Володимир Дзьобак розповідав Суспільному: таких хат залишилось небагато, тож найголовніше – забрати їх та зберегти. Цю локацію відкрили для відвідувачів наприкінці листопада.

А вже на початку червня в іншій хаті у "Ладомирії", яку перевезли туди ще у 2020 році, змурували піч на санях за прототипом розміщеної в одній з 200-літніх хатин у Національному музеї народної архітектури та побуту в Україні в Пирогово. Таку ж піч планують встановити й в "травневій" хаті. Загалом у етнорезиденції стоять чотири хати та шпихлір.Це невеличка побудова, яку використовували як комору.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Та сама піч на санях, яку змурували у хаті. Facebook Володимир Дзьобак

Станом на кінець листопада у "Ладомирії" відкрили десять локацій: майстерню ручного ткацтва, п'ять локацій зі скансену – три хати та дві споруди, аустерію, де пригощають староволинськими стравами, виставкова та камінна зали, тир.

На початку жовтня етнорезиденція запустила спеціальний вебресурс в рамках проєкту "Ладомирія – відкритий простір", на якому збирали і відтворювали автентичний український одяг з різних регіонів – камізельки, кацавейки, чемерки, літники, запаски. Світлини одягу відвідувачі ресурсу завантажують для перевірки на автентичність, після чого майстри виготовляють їх репліки.Точні копії.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Вебресурс з етноодягом має такий вигляд. Фото: Суспільне Рівне

Розпочали роботу з відродження серпанкового полотна, його ткали на Поліссі із добірних сортів льону. Станом на 12 жовтня науковці зібрали кілька десятків речей.

Сам проєкт реалізував "Центр дослідження та відродження Волині" за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Загальна вартість проєкту трохи понад 1,3 млн грн.

Проєкти 2021 року: як культурно розвивалась Рівненщина
Володимир Дзьобак з нагородою для "Ладомирії"/Фото: Facebook

А вже в середині грудня етнопарк "Ладомирія" переміг інших 22 учасників у всеукраїнському конкурсі Ukraine Tourism Awards у категорії "Регіональний прорив року". Спершу більшість голосів "Ладомирія" набрала в онлайн-голосуванні – 2021 голос. Потому цю перемогу закріпив і вердикт журі.

Володимир Дзьобак зазначав Суспільному – участь у конкурсі була спонтанною, а перемога стала несподіванкою, проте бажаною.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

На початок