Як в Україні зникає рідкісний підорлик великий та що показали фотопастки на Рівненщині

Як в Україні зникає рідкісний підорлик великий та що показали фотопастки на Рівненщині

Ексклюзивно
Як в Україні зникає рідкісний підорлик великий та що показали фотопастки на Рівненщині Фото: "Полісся – дика природа без кордонів"

За пів століття популяція підорлика великого в Україні скоротилась до 25 пар, десяток з цих птахів проживають на півночі Рівненщини. Про це Суспільному розповів дослідник Михайло Франчук.

Підорлика великого в області почали відстежувати з 2012 року, а у 2021-му встановили фотопастки біля їхніх гнізд. Дослідник розповів, як це допомогло у дослідженні та чому цей птах може повністю зникнути як вид.

Що за птах підорлик великий

Заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника, експерт досліджень Михайло Франчук розповів Суспільному: в Україні проживає 20-25 пар червонокнижного виду птахів підорлика великого. Він має статус "рідкісний", а за кордоном має міжнародний природоохоронний статус через загрозу зникнення у світовому маштабі.

"Основна популяція виду гніздиться в Білорусі, в Росії, а в нас дуже мала чисельність – ми знаємо лише десять пар, основний ареал поширення яких – північ Полісся, Горинь, затока Прип’яті і є окремі точки в Київській області, в Чорнобильській зоні. Фактично 12 гнізд", – розповів Михайло Франчук.

За його словами, вид дуже боїться людей, може покидати гнізда через втручання. У харчуванні підорлик великий невибагливий: їсть комах, земноводних, мишей, птахів, в окремих випадках рибу та навіть зайців.

За сезон може висидіти два яйця, проте старше пташеня найчастіше з'їдає молодше через природне відчуття конкуренції, і це попри достатню кількість їжі. В окремих випадках можуть вижити й обоє.

Птах селиться у болотистій місцевості, на острівках посеред води, аби обмежити доступ хижакам. На гніздування прилітає у березні, у травні-червні вилуплються пташенята, з гнізда вилітають у серпні, а на зимівлю у Південну Африку чи у Грецію вилітають у вересні.

"Підорлик з Рівненщини – це частина відрізаної білоруської популяції, вона з півночі заходить до нас в область і в нас живе. Там колеги моніторять цих птахів протягом останніх кількох років, ставили на птахів телеметричні датчикиСпеціальні невеличкі рюкзаки з сонячними батареями, які кріпляться на спині у птахів та надсилають СМС-повідомлення з координатами місця перебування птаха. та зафіксували молоду самку, яка створила пару і гніздувалась за 10 км від українського кордону", – повідомив фахівець.

Чому вид зникає

У перекладі на інші мови, сказав заступник директора, підорлик великий називається як болотний орел. Така назва обумовлена життям на болотистій місцевості. Меліорація земель у ХХ столітті спровокувала зникнення виду через втрату середовища їхнього існування.

"Перша причина зникнення – глобальне втручання людини і трансформація середовища. Друге – підорлик є перелітним. Він відгніздився і полетів в Центральну Африку на зимівлю, і в Грецію, і в Північну Африку. З ним в дорозі може що завгодно трапитись", – сказав Михайло Франчук.

І додав, що у країнах зимівлі часто отруюють овець, аби знищити хижаків. За своєю природою підорлик – падальник, тож може загинути через отруєне м'ясо овець.

"Ще важливим моментом є гібридизація зі спорідненим видом – з підорликом малим, вони схрещуються. Але тут ось який нюанс – підорлик малий не любить болота і проникає на ці території тільки якщо болото починає висихати. Саме потомство в першому чи в другому поколінні стає ближчим до малого підорлика, тобто йде виродження генів, а самки великого підорлика, коли немає кількості самців, то обирають малого", – розповів експерт.

Малий підорлик, на відміну від великого, полює на ширших територія та може забезпечити потомство більшим раціоном.

"У нас були встановлені фотопастки на дві гібридні пари. Одне пташа було гібридом, інші такі пари не розмножувались", – уточнив Михайло Франчук.

Також на популяцію вплинули пожежі 2015 року та "бурштинова лихоманка" – через шум від роботи помп для миття бурштину птахи розцінили свої гнізда як такі, що у небезпечному місці, та покинули їх.

На популяцію виду впливають і хижі звірі та птахи, як от орлан білохвіст. За нестачі їжі на болоті орлан може нападати на гнізда підорлилків та розоряти їх.

Для чого поставили фотопастки

У 2012 році Український центр дослідження птахів розпочав дослідження підорлика великого. В рамках проєкту в лютому 2021 року на Поліссі встановили вісім фотопасток для того, аби отримати точнішу інформацію про поведінку та події в житті птахів.

"Спостереження за підорликом великим проводили на території Рівненського природного заповідника, болотних масивах Сомине, Переброди і Сира Погоня. Обстежили 12 гнізд і виявили, що зних п'ять заселили саме підорлики, ще у двох заселились канюк звичайний і осоїд, сова бородата, яка агресивно ставиться до інших видів. Загалом, за 757 днів отримали 33 621 фотографію", – зазначив експерт.

Як в Україні зникає підорлик великий та що показали фотопастки на РівненщиніТак встановлюють фотопастки на підорлика великого/Фото: В'ячеслава Кайстро

Внаслідок фотоспостережень орнітологам вдалось визначити, що пари птахів вивели п'ять пташат, четверо з яких успішно покинули гнізда.

Фотопастки і підорлик великий: як на Рівненщині досліджують зникаючий вид птахівФото: "Полісся – дика природа без кордонів"

Цю світлину підорлика великого отримали з допомогою фотопастки, встановленої над його гніздом.

Михайло Франчук повідомив, що через страх людей у пернатих будь-яке втручання протягом періоду гніздування може спровокувати те, що птахи покинуть домівки і яйця чи пташенят. Тому фотопастки допомагають збирати інформацію про підорликів без людської присутності.

"Цьогоріч, якщо взяти дані про харчування, то ми отримали найпродуктивнішу інформацію. Орли після з’їдання роблять таку кульку, відригують її. І ця кулька залишається в гнізді або під ним – не можуть перетравити пір’я, шерсть і кістки. І є така група дослідників, які ці зразки розбирають, по залишках визначають, що саме підорлик їв", – пояснив Михайло Франчук.

І додав: такий спосіб збору інформації не підходить дослідникам, тому що потребує щоденної появи людини біля гнізд. Натомість фотопастки показали все, що впольовували підорлики протягом зазначеного часу.

Взаємозв'язок між болотом та підорликом великим

Михайло Франчук назвав підорликів індикаторами зміни стану болота. За його словами, якщо птахи розмножуються, це є ознакою стабільності болотистої місцевості – наявна вода, достатньо їжі тощо.

"Цьогоріч весна була повноводною, то всі підорлики несли в свої гнізда одноболотних птахів. Влітку була аномальна спека, всі водойми попересихали і ці пари перепрофілювались на рибу. Якщо раніше їм риба була недоступна, тому що вони переважно не рибоїдні птахи і не можуть ловити, то в цьому році мілкі водойми попересихали і в калюжках стала доступною риба – підорлики носили щуки й іншу рибу", – пояснив експерт досліджень.

Також птахи полювали на не характерні для них види – на зайців та американську норку.

Що сталось з п'ятим пташеням

П'яте пташеня, яке вивели підорлики цьогоріч, ймовірно, вижило, – сказав Михайло Франчук. Воно разом з гніздом впадо під час бурі.

"Камери показали пташеня через два дні після негоди під гніздом. Воно було живим. Через три тижні після того я був на тому місці і бачив там численний послід. Можна припустити, що дорослі особини його таки догодовували, поки воно сиділо десь на пеньку. Оскільки у нього крила були не в пір'ї, а кістки дещо міцніші, ніж у інших птахів, то воно мало всі шанси на те, аби вижити", – зазначив експерт.

Конкретніше сказати про цього птаха, додав науковець, можна буде тоді, коли його зафіксують під час міграції або на наших територіях. Інші четверо ще до вересня відвідували батьківські гнізда та вільно літали.

Які прогнози на наступний рік

Науковці мають показник продуктивності розмноження, який в нормі сладає 40% потомства, яке вилетіло на зимівлю від 100% пар. У 2021 році цей показник складає 70% і це хороша цифра, – сказав Михайло Франчук.

"В середньому птахи живуть 20 років, в ідеалі можуть вивести 17 пташенят. Але буває щось неуспішне, щось стається з партнером. Штучно розводити їх немає можливості. Це види, у яких немає випадків розмноження в неволі. Вони досить такі консервативні – притримуються певних умов і все", – розповів дослідник.

Він зазначив, що навесні обов'язково повернуться самці, які охороняють гнізда, навіть якщо пари немає. Можливо, прилетять молоді пернаті та побудують нові оселі.

"Деякі особини можуть не повертатись сюди три-чотири роки. Але, задяки фотопасткам, ми тепер точно знаємо, що наше потомство не створило пари десь в Сибіру, а саме в межах своєї популяції", – зазначив Михайло Франчук.

Робити висновки щодо систематичності з інформації за один рік не можна, додав науковець. Тож у лютому 2022 року встановлять нові фотопастки, а на старих замінять батарейки, аби спостерігати за підорликами весь наступний сезон.

Чи може вид зникнути

У 2021 році у Міжнародній Червоній книзі Міжнародний союз охорони природи пом'якшив категорію підорлику великому, бо популяція птахів у порівнянні з 2015 дещо збільшилась. Проте, це не стосується поголів'я цих пернатих на території України.

"В Україні перспектив немає, болота висихають і популяція втрачається. Якщо навіть ті осередки підорлика залишиться, то неминуче є втрата генофонду через втручання підорлика малого. Це ми вже на генетичному дослідженні прослідкували, бо ми естонським колегам передаємо пір’я з цих пар і вони вказують про високий рівень гібридизації", – повідомив Михайло Франчук.

Він уточнив, що два види малого та великого підорликів розійшлися від материнського порівняно недавно, втім малий підорлик має всі шанси поглинути вид великого.

"Тут якраз триває перехідний процес. Сплине час, ці види розійдуться, один одного поглинуть або стануть як ізольовані популяції. Це такий еволюційний процес, який може розв’язати тільки генетичний аналіз. Попередньо результати вказують, що цей відсоток гібридизації досить істотний – з досвіду Білорусі, у яких є 200 пар підорлика, то 27% популяції, тобто третина – гібридизована", – розповів експерт-дослідник.

За його словами, вид малого підорлика витіснив великого підорлика з більшості країн Європи, де той раніше жив. Разом з тим, великий підорлик не зможе мігрувати північніше, адже ті місцини заселені іншими підвидами підорликів.

"У нас він населяв території аж до Полтавської області, у Хмельницькій області. За останні 50 років він зник і практично залишився на крайній півночі. Лишилось тільки кілька пар на кордоні у Польщі, Литві, Естонії, Білорусі і в Україні. А малий підорлик аж до Тихого океану летить", – сказав Михайло Франчук.

Він додав, що з роками малий підорлик посуває популяцію великого на схід і це природній процес, який супроводжується розчиненням виду генетично. Втім, цей процес пришвидшується завдяки антропогенному чиннику, тобто впливу людини на природу.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди