Напередодні Нового року та під час різдвяних свят Українське радіо поспілкувалося з істориками, аби з’ясувати різницю між традиціями шанування Діда Мороза, Святого Миколая та Санта Клауса. Сьогоднішні співрозмовники – кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості протоієрей Георгій Коваленко та кандидатка історичних наук Нані Гогохія.
Історія заборони Різдва Радянською владою
До революції, розповідає Геннадій Єфименко, Різдво було одним з ключових свят у церковному календарі. Тоді воно святкувалося 25 грудня за Юліанським календарем, або як ще називають – за старим стилем. На додаток до Різдва святкували також і Новий рік, проте це було світське свято.
"Якщо брати історію цього свята, воно теж пов’язане, власне кажучи, з Ісусом Христом.Але в державному календарі це було світське свято. І в радянський період, коли прийшли совєти до влади, то вони ж очікували і дивилися на суспільство, що суспільство хоче. Намагалися максимально врахувати, щоб потім перевиховувати", – розповідає Єфименко.
Читайте також: Як святкувала Новий рік Середньовічна Європа та які подарунки дарували дітям: розповідає історикиня
Саме тому, за словами історика, радянська влада не одразу почала змінювати святковий календар: "В календарі свят залишилися десь до 10-12 церковних свят і серед них якраз і Різдво, яке до 1923 року святкували за старим стилем", – розповідає історик.
З 1918 року вся більшовицька Росія, а пізніше – Радянський Союз, перейшла на Григоріанський календар. Але оскільки на той час більшовики відділили церкву від держави та проголошували себе атеїстами, на Григоріанський календар перейшла лише держава. Церква ж натомість залишилася на Юліанському календарі.
"Головним святом було Різдво і в радянському часі він був вихідним, з ним боролися. Спочатку намагалися альтернативним – там комсомольське Різдво, комсомольські колядки, ще що-небудь таке робити. Але згодом поступово натискали, натискали, натискали та зрештою з 1929 року, коли змінився календар і перейшли до п’ятиденки, всі церковні свята були заборонені", – розповідає Геннадій Єфименко.
Читайте також: 25 грудня чи 7 січня: коли відзначати Різдво
При цьому, боролися, за словами історика, саме з 25 грудня, оскільки з 1923 року Різдво почила відзначати саме у грудні.
Заборони Нового року та Діда Мороза
За словами Геннадія Єфименка, Новий рік не одразу посів місце Різдва у святкуванні. Щобільше, Дід Мороз також був тривалий час заборонений оскільки вважався релігійним персонажем.
Читайте також: Сім Духів Різдва: добірка казок для дітей та дорослих для створення святкового настрою
"Але цікава деталь. Дід Мороз приходив на Різдво, була різдвяна ялинка, різдвяні свята були, і наскільки мені зустрічається в цих періодах в матеріалах, Дід Мороз міг покласти солодощі чи подарунки у панчоху, а не під ялинку", – розповідає Єфименко.
Протоієрей Георгій Коваленко розповідає, що історія Діда Мороза, власне, не радянська.
"Дід Мороз — це простір міфів і легенд, він виник у слов’ян і не був добрим дідусем.Його боялися, це йому давні слов’яни приносили подарунки, а не навпаки. Десь в середині 19 століття письменник Одоєвський, це була загальносвітова тенденція писати казки на основі народних легенд, написав відому казку, яку ми знаємо як "Морозко". І там Дід Мороз теж не дуже добрий, він весь час намагається когось заморозити", – розповідає Георгій Коваленко.
Читайте також: Християни святкують Різдво за Григоріанським календарем: історія та традиції свята
Хто коли має приходити
На питання про те хто і коли має приходити на свята Георгій Коваленко каже, що всі три персонажі – Дід Мороз, Святий Миколай та Санта Клаус – мають право на життя. Важливо не змішувати традиції та не підміняти одну традицію іншою.
"Святий Миколай — це простір історії релігії, бо це реальна людина, святий християнської церкви", – каже Георгій Коваленко.
Натомість Санта-Клаус, за словами Коваленко, це літературно фентезійний персонаж, який також виник під впливом традицій 19 століття та набув популярності через масову культуру.
"Якщо ми організовуємо свято в день Святого Миколая, то це має бути образ Святого Миколая. Якщо ми організовуємо різдвяну історію ближче до 25 грудня, то це може бути і Санта Клаус, і ми можемо знайомитися з традиціями інших народів. Це може бути така колаборація наша зі світовою культурою. А на новорічному маскараді може бути і Дід Мороз, але його треба трошки декомунізувати", – вважає Георгій Коваленко.
Радянська реабілітація Діда Мороза
"Новий рік став дитячим святом у 1937 році, але 10 років потому він не був вихідним, а вихідним став лише з 23 грудня 1947 року", – розповідає Єфименко.
Приблизно тоді ж Діда Мороза було реабілітовано. За словами кандидатки історичних наук Нані Гогохії, саме 1935 рік можна вважати "водорозділом" у підході радянської влади до святкувань.
"До цього [1935 року – ред.] власне дитячих свят не було в Радянському Союзі. Тобто діти авжеж святкували, але дорослі свята, зокрема Першотравень, Жовтневу революцію, День авіації. Але це було суто ідеологічні святкування, ритуал був досить суворий", – розповідає історикиня.
У листопаді 1935 року Йосиф Сталін проголосив свою відому фразу "жити стало краще, жити стало веселіше". Після цього радянська влада почала вводити у суспільство елементи заохочення, які до того вважалися ідеологічно ворожими.
"Режим вичерпав можливості давити на людину і вичавлювати з неї все. Тепер треба було дати і щось матеріальне, заохотити чимось реальним. На святах це чітко видно:режим почав вимагати створювати веселі свята, які б викликали максимум позитивних емоцій, особливо у дітей", – розповідає Нані Гогохія.
У 1935 році за наказом Сталіна у газеті "Правда" було опубліковано статтю Секретаря ЦК ВКП(б) Павла Постишева "Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку". За словами історикині, це був початок реабілітації Нового року. Свято організували буквально за 2-3 дні.
"Одразу було сказано, що дитина має бути нагодована під час цього свята, щоб виділили спеціально яблука, цукерки, мандарини, пряники навіть у спеціальних обгортках", – розповідає історикиня.
Нані Гогохія вважає, що головною причиною успіху свята Нового року стало те, що воно мінімально навантажене ідеологічно та спрямовувалося на дітей. Владі потрібно було продемонструвати турботу партії про дітей і цієї цілі було досягнуто: дитячі спогади про ялинки стали найяскравішими для декількох поколінь радянських людей.
Читайте також
- Звідки взялись колядники на Різдво та до чого тут гімн Сонцю. Пояснює фольклористка
- Дідух, павук і кутя. Чому традиційне Різдво святкують зі збіжжям
- Від Миколая до Йордану. Що святкуватимуть і скільки відпочиватимуть українці взимку
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!
