Щороку в Україні відкривають близько двох з половиною тисяч кримінальних проваджень за катування і незаконне застосування сили правоохоронцями. Вироків за останні два роки з таких справ винесли менш як 20. Про це Суспільному повідомили в Офісі Генпрокурора. Довести катування буває дуже складно через відсутність доказів. Змінити це уряд планує за допомогою стратегії протидії катуванням, яку ухвалили в жовтні. Суспільне поспілкувалося із жертвою катувань у в’язниці, правозахисником і дізналося, до яких знущань вдаються працівники українських колоній, та як запобігти цьому допоможе нова стратегія уряду.
Історія колишнього ув’язненого
2014-го Євген Тіберійович, він же Жека Шустрий, отримав 8 років позбавлення волі через бійку, внаслідок якої побитий помер. Потому 5 років хлопець відбував покарання в 35-й колонії Білої Церкви, потім його перевели в Темнівську виправну колонію №100, що на Харківщині. Саме там і почалися катування – до ув’язненого працівники колонії застосовували прийом "заплив" та "дельфін".
"Стелиться скатка (ред. – матрац), тебе кладуть на пузо і викручують тобі руки, ноги до потилиці, тобто в тебе перекривається діафрагма, грудна клітка, ти дихати не можеш, тобі важко. І коли ти починаєш непритомніти, тобі підносять до носа вату з нашатирем, щоб ти приходив до тями. А "дельфін" – це тебе кладуть на спину, теж на скатку. Усе відбувається на матраці, тому що вони не залишають ні синців, нічого. Навіть якщо приїдуть (ред. – перевірка), то скажуть: "Так у нього ж нічого немає". Кладеться ганчірка на обличчя і поливається водою – ти захлинаєшся просто", – розповідає Євген про катування, які застосовували до нього у в’язниці. Він розповідає, що після цього кілька разів намагався вчинити самогубство.
За словами Євгена, працівники колонії змушували його працювати на них та кривдити інших в'язнів. Кілька разів чоловік, щоб уникнути знущань, платив гроші. Суспільне надіслало офіційний запит в Харківське управління з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту, щоб отримати позицію керівництва Темнівської виправної колонії, однак отримало лист із такою відповіддю: "Запит про отримання позиції керівництва державної установи "Темнівська виправна колонія №100" не відноситься до запиту на отримання публічної інформації".
Торік у грудні Комітет з питань запобігання катуванням Ради Європи оприлюднив звіт про результати відвідування українських колоній №77, що в Бердянську, та №25 і №100 на Харківщині. У звіті сказано: під час розмови з ув'язненими спостерігачі зафіксували страх та закритість. Чимало людей взагалі відмовлялися йти на контакт. У колонії №100 ув'язнені скаржилися на фізичне насильство.
Читайте також: Україна робить недостатньо для покращення умов тримання людей під вартою – Рада Європи
Правозахисник про ситуацію в українських в’язницях
За словами Олега Цвілого, очільника громадської організації "Альянс української єдності", яка захищає права ув'язнених, щороку до них на гарячу лінію надходять близько півтори тисячі повідомлень про катування у в’язницях. Від початку 2021-го року таких звернень понад 800. Правозахисник розповідає: крім фізичних катувань, працівники колоній вдаються і до психологічних.
"Наприклад, катування холодом, катування умовами, коли під вікном у камері розпалюють вогнище, якийсь скат кинуть, і ця гума горить – людина задихається. Воно ж ніде не зафіксується: дим пройшов, людина оклигалася, скажімо так, а потім як це доказати, невідомо. Катування звуком: включають гучно музику, наприклад, колонку, або якесь правило внутрішнього розпорядку, те, що там заборонено, наприклад, в'язням, вони постійно повторюються, і це можна цілий день слухати і дуже гучно слухати. Катування водою, коли поміщають тебе в СІЗО, і більш немає вибору, як пити, їсти, і лишається тільки вибір те, що тобі принесли", – каже Олег Цвілий і додає: психологічні катування можуть стосуватися відносин з рідними та коханими людьми.
Часто довести провину катів важко, зокрема через відсутність фіксації доказів катування.
"Людина оступилася, зробила помилку, людину побили, забили, життя зламали, калікою звільнився, – і оцей психологічно травмований монстр, його випускають в суспільство, де він з ненавистю відноситься до інших людей, він вже не поважає закон, і це все палична модель перевиховання, вона ніякої користі не чинить", – каже Олег Цвілий.
Що передбачає стратегія
Нині покарання за катування передбачає від двох до п'яти років позбавленням волі. Проте окремої статистики таких випадків в Україні не ведеться. У жовтні уряд затвердив стратегію протидії катуванням. Вона передбачає, зокрема, ведення статистики.
"Стратегія передбачає, що держоргани будуть вести окремий облік заяв про катування. І це дуже важливо, що можна отримати за рік, скільки в різні органи державної влади звернулося людей із письмовими скаргами про катування, уже будемо мати більш чітку картину, ніж кількість зареєстрованих кримінальних проваджень", – розповів начальник департаменту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов.
За його словами, стратегією передбачено навчання слідчих та прокурорів фіксації тілесних ушкоджень та проведення судово психіатричних експертиз.
"Часто буває так, що якщо людина невчасно звернулася, то тілесні ушкодження вже зникають. Тобто людина приходить – уже всі рани загоїлися, уже нічого на тілі не залишається. Але психічна травма, вона залишається подекуди на все життя у людини, і така експертиза дозволяє навіть з роками оцінити наявність такої травми, і це є доказом для розслідування", – пояснює Бєлоусов. За його словами, у Державному бюро розслідувань (ДБР) повинні бути окремі слідчі, що розслідуватимуть саме цю категорію злочинів. Крім цього, стратегія передбачає захист свідків катувань, а також інформування, куди звертатися в разі насильства з боку правоохоронців.
Цього місяця, у грудні, усі задіяні державні органи в цій стратегії, зокрема працівники ДБР та Офісу Генпрокурора, мають зібратися, аби обговорити конкретний план дій по кожному із зазначених завдань. Запрацювати стратегія повністю має до кінця 2023 року.
Читайте також: Без шансів на волю. Чому довічне ув'язнення в Україні є неконституційним
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
