Верховна рада підтримала у другому читанні так званий "ресурсний" або "податковий" законопроєкт №5600, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Дискусії навколо цього проєкту точаться близько пів року: представники бізнесу виступають проти збільшення податкового навантаження, утім автори переконують, що документ сприятиме протидії ухиленню від оподаткування, зменшить рівень тіньової економіки та наповнить бюджет.
Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", на засіданні Ради 30 листопада підтримали 255 народних обранців.
Читайте також: Еволюція оподаткування. Голова ДПС розповів, що змінить новий податковий законопроєкт
Законопроєкт в залі представляв голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він повідомив, що після того, як документ ухвалили у першому читанні, до нього подали 11,5 тисяч депутатських пропозицій та поправок.
"Тому Верховна рада застосувала процедуру, передбачену статтею 119-1 регламенту. Внаслідок цієї процедури від кожної депутатської фракції та групи було подано по п’ять правок. Більшість депутатських фракцій подали ці поправки. Комітет виконав технічну роботу, підсумував подані поправки для врахування. Загалом таблиця до другого читання містить 159 поправок і пропозицій народних депутатів, з яких 29 — на врахування", — розповів Гетманцев.
Документом пропонується удосконалити деякі положення кодексу щодо загальних питань адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб, додану вартість, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування. На думку авторів, цей законопроєкт допоможе залучити до бюджету близько 30 мільярдів гривень.
Читайте також: "Потрібно доопрацювати". Рада схвалила у першому читанні законопроєкт про податкову реформу
Данило Гетманцев наголосив, що ухвалення законопроєкту №5600 передбачено Меморандумом з МВФ, який містить норму про покращення адміністрування податків та мінімізацію можливостей для зловживань. Окрім того, бюджет на 2022 рік повинен враховувати зміни податкового законодавства, що містяться у законопроєкті №5600.
Що зміниться
У Податковому кодексі з'явиться термін мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) — мінімально можлива сума податків, яку платитимуть користувачі землею. Розмір МПЗ визначатиметься за формулою: сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі. МПЗ не визначається для земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів.
Також у разі набуття чинності законопроєкту буде оподатковуватися продаж "власної сільськогосподарської продукції" (продукція, що вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції — власником, орендарем або користувачем земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь) податком на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат.
Читайте також: Навіщо Україні новий транш від МВФ. Пояснює радник президента
Ставка "екологічного" податку (за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення) підвищиться і буде обчислюватися у залежності від об'єму викидів та рівня небезпечності відходів, а ставка податку за викиди двоокису вуглецю становитиме 30 гривень за 1 тонну.
За продаж другого об’єкта нерухомості протягом звітного податкового року громадянам доведеться сплатити податок за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5%підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу. При цьому дохід, отриманий від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, передбачає сплату 18% податку.
Акцизний податок на алкогольні напої підвищиться на 5%: наприклад, на пиво із солоду ставки підвищаться з 2,78 грн/літр до 2,92 грн/літр (59,82 грн/літр 100%-го спирту при середньому вмісті спирту в напої 5%), на ігристі вина – з 11,65 грн/літр до 12,23 грн/літр, на інші зброджені напої – з 8,02 грн/літр до 8,42 грн/літр, на сидр – з 1,06 грн/літр до 1,11 грн/літр. На міцні алкогольні напої ставки акцизу підвищаться зі 126,96 грн/літр до 133,31 грн/літр.
Народні депутати від опозиції розкритикували законопроєкт, зокрема, співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко повідомила, що її однопартійці заблокують його підписання, а голова фракції "Голос" Ярослав Железняк попередив, що цей документ відтепер "впливатиме на життя кожного".
"Якщо у вас є земельні ділянки, тепер зросте утримання в п'ять разів. Якщо у вас є підприємства, до вас можуть прийти з перевіркою, тому що можуть свідчити дані про ваші порушення. У залі була збита правка про ренту на руду. Я не розумію ентузіазму, найголовніші зміни щодо ренти відбулись в Кабміні. Говорячи зараз, воно не сильно вплине на дохідну частину бюджету. Була правка, що стосується по єдиному податку для сільськогосподарських виробників. Злетіла правка, що стосується нарахування ПДВ під час обігу акцизних товарів, тютюну, достатньо технічна правка. Все інше пройшло в тому вигляді, як було підготовано комітетом", — прокоментував Железняк.
"Антиахметівська" правка
Рада змінила систему оподаткування залізної руди, через що ЗМІ неодноразово називали проєкт закону "антиахметівським", тому що посилення оподаткування в галузі торкнеться компаній, що входять до групи "Метінвест" Ріната Ахметова. Зараз ставка розраховується від собівартості видобутку, але якщо законопроєкт набуде чинності, ставка буде розраховуватися від вартості на світових ринках за такою схемою:
- 3.50, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий період становить 100 доларів США і менше;
- 5.00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China за податковий період становить більше ніж 100 та не перевищує 200 доларів США включно;
- 10.00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China за податковий період становить більше ніж 200 доларів США.
До другого читання у законопроєкт внесли "послаблюючу" правку, що передбачала зниження податкового навантаження, але під час засідання 30 листопада голова фракції "СН" Давид Арахамія запропонував її на обговорення, і Рада правку не підтримала.
"Прошу не підтримувати поправку 97, оскільки вона пов’язана з формулою нарахування ренти на руду, а нинішні світові ціни не відповідають очікуванням, які були закладені на початковому етапі", — наголосив Арахамія.
Чому монобільшість вирішила повернутися до жорсткішого оподаткування саме цієї галузі, журналістам в кулуарах Ради пояснив Данило Гетманцев: "Була підтримана редакція норми, що регулює оподаткування ренти на руду, більш жорстка для бізнесу, з іншого боку така, що відповідає інтересам суспільства. Закон антиолігархічний, на кожній стадії прийняття ми стикались з великим бізнесом, який не хотів, щоб його прийняли. Це були депутати, які лояльні до надвеликого бізнесу, я не буду називати прізвища. Зайдіть в інтернет, почитайте, кому належать рудні компанії в Україні, і з'ясуєте. Ми застосовуємо ставку до ціни біржової без вирахування витрат на логістику".
Що кажуть експерти
Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський зазначив, що зміни, за які виступали багато бізнес-асоціацій, в остаточний варіант закону внесені не були.
"Ключові проблеми, які турбують бізнес, внормовані не були: дискреція (вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд — ред.) повноважень податкових органів, адміністрування певних податків і зборів та інші нюанси", — розповів Забловський.
За його словами, влада продемонструвала незадовільну комунікацію під час ухвалення такого комплексного законопроєкту.
"Ми виступаємо проти недостатньої комунікації під час прийняття таких комплексів і документів, фактично мова йде про перезавантаження податкової системи, зміну багатьох податків і зборів. Це стосується не лише роботи бізнесу, але й оподаткування громадян та нерухомості. Тому під час прийняття таких законів необхідно комунікувати належним чином з тими, кого ці нововведення стосуватимуться в першу чергу. І зважаючи на обсяг закону та внесену кількість правок, цей документ був прийнятий у доволі форсованому режимі", — каже експерт.
Ректор Міжнародного інституту бізнесу Oлександр Савченко теж вважає, що проєкт №5600 — "не дуже вдалий". "Це не дуже вдалий законопроєкт, як і всі, які стосуються податку, які були прийняті за останні 2 - 2,5 роки. Мова не в тому, що трошки збільшили акцизи на спиртні напої, збільшили рентні платежі за руду- це в принципі нормально. Збільшили штрафи за екологію, за викиди трошки, як би цим усе і обмежилося, я би сказав "чудово", але насправді збільшився податковий тиск на самозайнятих людей, самореалізуючих. Ті, які займаються сільським господарством і не лише...там були протягнуті за вуха такі страшні норми, як заборона виїзду за кордон податкових боржників. А я хочу сказати, що в будь-який момент будь-яку людину можна зробити боржником, прийшло щось тобі поштою, що ти там щось не правильно заплатив, і ти вже поїхати закордон не можеш", — розповів Савченко.
За його словами при ухваленні були "протягнуті" норми, які розширюють права податкових інспекцій і звужують права самозайнятих людей.
"Як на мене, то це крок назад. У нас це не перший закон, який усе заплутує, який по суті віддає на відкуп чи чиновників, чи юристів, чи аудиторів процес сплати податків, і мені здається, це крок до розширення тіньової економіки і звуження легального поля заробляння чесних грошей в правовій системі нашій, вона стає все більш жахливою", — зазначив професор.
Він додав, що це — "системний напад на сучасні тренди": "Я взагалі проти податків на ресурси, які не мають зв'язку з доходами. Є селяни, які з тих чи інших причин не можуть обробляти землю: чи вона дуже погано розташована, чи немає туди дороги, чи людина хворіє, чи вона взагалі закордоном, і таких випадків мільйони. Дуже багато є людей в Україні, у яких велика хата, вона нічого не варта, але там 200 чи 300 метрів, і продати її не можливо, її ніхто не купить, вона нікому не потрібна. І людина має за неї сплачувати кошти. Це кров назад, який і далі буде руйнувати інвестиційний ринок в Україні, і ніякі інвестиційні няні не допоможуть".
Що відомо
- 1 липня Верховна рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 5600 про внесення змін до податкового кодексу.
- Власник холдингу "СКМ" та енергетичної компанії ДТЕК Рінат Ахметов прокоментував законопроєкт №5600. "Закони не мають бути "проти або за Ахметова", закони мають бути на користь кожного українця і відповідати найкращим світовим практикам", – сказав Ахметов.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
