Майже одразу після строкової служби, Богдан потрапив на передову і продовжує захищати Україну й досі. Який день вважає своїм другим днем народження та про що мріє – розповів Суспільному.
27-річний Богдан зараз несе службу на Луганщині. Та починався його шлях в армії зі строкової служби у 2013-му. Потому разом з товаришем, згадує, вирішив підписати контракт. Не здогадуючись, що за кілька місяців розпочнеться війна.
Як розповів Богдан, бойове хрещення у нього було біля населеного пункту Амвросіївка.
"По сусідній бригаді відбувся якраз обстріл, перелітало через нас, близько нас. В нас втрат не було. Були втрати в іншій бригаді, ми їм допомагали вивозити поранених і вбитих", — каже військовий.
Зеленопілля, КПП Довжанський, Кримське. Є, що згадати, говорить Богдан. Але один день закарбувався в пам’яті особливо.
"Проривали ми оборону на 32-й блок-пост, хлопці були в оточенні. І наша рота на той час робила той шлях, пробивала кільце. Я на той момент був механіком-водієм БМП. Якось так мені дуже сильно запам’яталося — це був мій другий день народження. Як раз тоді мою машину підбили", — розповів Богдан.
Відтоді хлопець встиг закінчити академію сухопутних військ та повернутися на передову вже командиром роти.
"Саме головне, це, як-то кажуть, не витягати командирську шашку. А спілкуватися з людьми і їх розуміти", — говорить Богдан.
Другу ротацію всюди за своїм хазяїном слідує Дейзі. Богдан взяв її місячним цуценям.
"Вона не боїться. Навіть не смикається. Їй добре, у неї свобода. Вона собі може бігати. Дома їй у квартирі некомфортно, бо там мало місця. А тут може бігати, де хоче, має купу друзів чотирилапих", — пояснює військовий.
Саме на службі, минулого року, Богдан зустрів свою майбутню дружину Марію. Тепер щодня молодята поруч та підтримують одне одного.
Богдан каже – своє майбутнє бачить тільки в армії.
"Є мрія підняти прапор на окупованих територіях, тому що так ми покажемо, що всі ті втрати, які були, вони не є даремними за всі роки війни. Ми до цього йшли й ми маємо це зробити", — додав Богдан.
