29-річний Февзі Саліджанов разом із дружиною та дітьми у 2015-му переїхав на Черкащину після анексії Криму. Спочатку винаймали житло в Черкасах та Корсуні, потім придбали будинок у Шполянському районі. Заснували родинну сироварню.
Ранок Февзі розпочинається із поїздки по молоко до сусіднього села. Його придбав 90 літрів. Каже, готуватиме сир Сулугуні.
"Ось це у нас тут ніби маленький цех удома. У нас все необхідне для сироваріння. Починали ми з таких от кастрюль, а потім із часом придбали таку сироварню", — розповідає чоловік.
В холодильниках зберігають сири. В них є бринза і різновиди твердих італійських сирів. Рецепти беруть в інтернеті.
"Качотта- напівтвердий сир, їх робимо зі спеціями: паприка помідор базилік, оливки. Кремовий сир Рікотта, Скаморца – напівм’який сир", — каже сировар.

"Наші родичі жили в Карпатах. Там був один сировар, він робив Швейцарські тверді сири. Брат мені надіслав відео. Я теж вирішив спробувати зробити такий сир. Лише для себе, і в думках не було займатись цим. Брат прислав, ми спробували. Для нас твердий сир - це було взагалі щось. Потім вирішили продавати. Купив молока, зробив декілька головок сиру і люди розкупили", — пригадує Февзі початок родинної справи.

А потім сироваріння захопило – додає Февзі. Нині щотижня вони виготовляють 12 видів сирів:.
"З мінусів - це тільки те, що постійно занятий! Постійно є якась робота! Але з іншого боку, мені це подобається, я завжди в теплі і затишку, діти при мені. Я не їжджу на заробітки кудись далеко", — розповідає він.
Після переїзду, каже чоловік, не змінився, але подорослішав.
"Я скоріше змінився через те, що дорослішаю! Ну, що ще... Ставлення людей, тут краще, я Вам скажу. Тут люди добріші, вихованіші. В Криму теж гарні люди! Але мені тут подобається більше", — зізнається Февзі.
"Культурні і працьовиті", — так відгукується про родину Саліджанових сусідка Лариса Шумілова, яка мешкає навпроти: "Тут вона така стояла хатка вже запущена! Вони дуже працюють! Дуже працьовиті, культурні! Хороші люди".
"Чи сумую? Звісно, спершу дуже сумували! Але ж скільки можна? Ми спілкуємось по інтернету! Мама сюди до нас приїжджає! Але я туди не їду, бо не ризикнув би", — розповідає Февзі.