В Україні знову говорять про перехід на латиницю. Що відомо

В Україні знову говорять про перехід на латиницю. Що відомо

Ексклюзивно
В Україні знову говорять про перехід на латиницю. Що відомо Колаж, Суспільне

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов запропонував перевести українську мову з кирилиці на латиницю і зробити англійську обов'язковою, починаючи з дитячого садочка. Мовний омбудсман Тарас Кремінь погодився з необхідністю вивчання іноземних мов, але відкинув ідею Данілова щодо латиниці. Подібна дискусія виникає в українському суспільстві вже не вперше.

Що сталося

12 вересня Данілов заявив в інтерв'ю "Радіо Свобода", що підтримує перехід на латиницю.

"Я вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці й перейти на латиницю", — сказав він.

Він також виступив за двомовність у країні та зазначив, що англійська мова має стати обов'язковою.

"Тому що, якщо ми кажемо про цивілізований світ, то англійська мова — це мова цивілізованого спілкування. англійську мову мають знати всі. Хто вже літні, складно, то це одна справа, а, починаючи з дитячого садочка, у школах це має бути", — додав секретар РНБО.

Відповідь омбудсмана

Мовний омбудсман Тарас Кремінь у коментарі Суспільному сказав, що питання застосування кирилиці в українській літературній мові не піддається жодним сумнівам ані з філологічної, ані з наукової, ані з політичної точки зору.

"Це пояснюється тим, що Україна за свою тисячолітню історію занадто багато втратила у боротьбі з іншомовними запозиченнями й впливами, тому в Україні не пройшло "ополячення", не пройшло "онімеччиння", зрештою і спроба "зросійщення" у період колонізаторської політики зазнали свого фіаско", — нагадав Кремінь.

За його словами, саме тому збереження українського письма є захистом української мови та забезпечення функціонування української мови як державної. Водночас омбудсман зауважив, що латиниця частково присутня в українському просторі та традиції.

"Питання фонетичного транскрибування є абсолютно коректними, коли заповнюють закордонні паспорти, дають другий підпис назвам вулиць, іншим географічним назвав, якими послуговуються наші іноземні гості, у міжнародному документообігу та діловодстві", — сказав Кремінь.

Питання збереження кириличного алфавіту дорівнює питанню збереження традицій

Він наголосив, що питання збереження кириличного алфавіту дорівнює питанню збереження традицій, адже найбільша кількість українських текстів, досліджень, літописна традиція, стародруки та українські пісні написані українською абеткою — тобто кириличним шрифтом. Водночас дискусії щодо послуговування елементів латинки в українському літературному просторі Кремінь запропонував залишити науковцям, винятково для окремих сфер, які, "очевидно потребують такого".

"Наразі сьогодні проблем із тим, щоб це актуалізовувати, немає. Що стосується іншого питання, яке порушив пан Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони, що треба підвищувати рівень володіння іноземними мовами, зокрема англійською, — я поділяю такий принцип", — зазначив омбудсман.

Він додав, що вважає, що кожен громадянин повинен спілкуватися тією кількістю мов, які допоможуть його реалізувати свою подальшу професійну траєкторію.

"Так само як нині у школах вивчається друга і третя іноземна, так само треба поліпшувати рівень викладання української, зокрема на окупованих територіях. Цьогоріч незначна кількість дітей з окупованих територій змогла вступити до українських університетів, але питання реінтеграції освітніх технологій і можливостей все ж таки потребує корегування. Зокрема з боку РНБО", — сказав Кремінь.

Наостанок омбудсман висловив сподівання, що подальші гуманітарні дискусії базуватимуться на традиціях, викликах і шляхах задля консолідації українського суспільства.

Ідея перейти з кирилиці на латиницю звучить не вперше

Наприкінці березня 2018 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав громадськість почати обговорювати питання можливого використання латиниці нарівні з кирилицею. Клімкін підкреслював, що потрібно працювати на те, що об'єднує країну.

Тоді ж перший заступник голови комітету з освіти та науки у Верховній Раді Олександр Співаковський заявив, що питання не на часі.

"Треба переписувати всі підручники, методичні посібники, весь освітній матеріал, софт. Мені дуже складно уявити, які зусилля та ресурси потрібні, аби реалізувати цю ідею", — пояснив він.

Фактична тримовність в країні, що може тільки посилити поляризацію

Тодішній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що варіант плавного переходу із паралельним використанням кирилиці та латиниці означатиме "фактичну тримовність в країні — дві українські та російська".

"Тож просто отримаємо ще одну лінію розрізнення, яка ніяк не допоможе спільному руху до Європи", — пояснив В'ятрович.

Він застеріг, що насправді зміна письма може відіграти протилежну роль та "посилить русифікацію", адже звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди