Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

Серія з трьох короткометражних фільмів під спільною назвою "Щаблі демократії" буде показана у Довженко-Центрі 9 вересня. Стрічки належать до "критичної школи" української документалістики. Це фільми, що почали з'являтися на початку перебудови.

"Щаблі демократії" – не нова програма Довженко-Центру. Раніше три фільми виходили на DVD. Однак тепер їх можна подивитися у кінотеатрі. Сторінка події у Facebook – за посиланням.

"Три документальні фільми студії "Укркінохроніка" пропонують повернутися назад у часі трохи раніше переламного 1991 року й стати очевидцями важливих подій, відчути тогочасні настрої людей і побачити на власні очі, як творилася історія", – повідомив організатор у пресрелізі.

У цей час документалістика припиняє обслуговувати інтереси радянської пропаганди, натомість стає важливим інструментом соціальних і культурних змін, дає можливість почути не лише політиків, але й голоси простих працівників, художників, вуличних музик, міських божевільних і випадкових перехожих.

"Завтра свято"

1987, УРСР, Українська студія хронікально-документальних фільмів, 20 хв.

  • Режисер: Сергій Буковський
  • Оператор: Володимир Кукоренчук

"Завтра свято" став одним із перших фільмів "критичної школи" в українському документальному кіно. З дивовижною відвертістю як на початок перебудови він показав малопривабливий бік буденного життя провінційної птахофабрики.

Стрічка вийшла за рамки пересічних пропагандистських стрічок на виробничу тематику і відобразила глибоку соціальну кризу в радянському суспільстві. Більше того, птахофабрику у стрічці глядачі сприйняли як метафору радянського суспільства в цілому, хоча режисер і не закладав цю ідею під час роботи над фільмом.

Цей дебютний фільм Сергія Буковського ледь не опинився полиці. На щастя, його врятувала конфліктна комісія Спілки кінематографістів у Москві. Після виходу на екрани "Завтра свято" здобув гран-прі кінофестивалю "Молодість" і кілька призів на міжнародних кінофестивалях.

Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

"Стіна"

1988, УРСР, Українська студія хронікально-документальних фільмів, 20 хв.

  • Режисер: Ізраїль Гольдштейн
  • Оператор: Олександр Радинський

Київські художники Ада Рибачук та Володимир Мельниченко поряд із всесвітньо відомою будівлею залів прощання київського крематорію (у співпраці з архітектором Авраамом Мілецьким) створили Стіну пам’яті – серію монументальних авторських рельєфів розміром близько 2 тис. м². Над цим проєктом вони працювали понад 13 років, починаючи з 1968 року.

Однак на початку 1982 року місцева влада прийняла рішення припинити роботу над Стіною і залити готові рельєфи бетоном як такі, що не відповідають канонам соцреалізму. Це рішення призвело до одного з наймасштабніших актів художньої цензури в СРСР.

Історію варварського знищення неоавангардистського художнього твору режисер Ізраїль Гольдштейн зафіксував у фільмі "Стіна", що став першим публічним виступом на підтримку художників, які тривалий час боролися за відновлення своєї багаторічної роботи. У серпні 2021 року розпочалося відновлення фрагменту Стіни пам’яті.

Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

Фільм "Стіна".

"Щаблі демократії"

1992, Україна, Українська студія хронікально-документальних фільмів, 30 хв.

  • Режисер: Георгій Шкляревський
  • Оператори: Віктор Кріпченко, Ігор Писанко, Олександр Радинський, Володимир Таранченко

Фільм документує різноманітні публічні масові акції, що відбувалися в Києві протягом останніх років "перебудови" та першого року незалежності (зокрема з’їзд Народного руху України та його акцій у публічному просторі). У 1991 році, одночасно з проголошенням незалежності України, зростає суспільна фрустрація: вуличні акції стають усе більш радикальними та соціально спрямованими, а невдовзі переростають в апатичне незадоволення новим суспільним ладом.

Зроблена з матеріалів "кінолітопису", що створювався на Українській студії хронікально-документальних фільмів, стрічка на перший погляд є безпристрасним колажем репортерських зйомок.

Проте фільм "Щаблі демократії" має не лише історичну цінність, але й віддзеркалює парадокси трансформації українського радянського суспільства на суспільство незалежне.

Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

Довженко-Центр підготував показ фільмів "критичної школи" української документалістики

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше