Затори та пожежі. Експерт розповів, що у Києві найбільше забруднює повітря

Затори та пожежі. Експерт розповів, що у Києві найбільше забруднює повітря

Ексклюзивно
Затори та пожежі. Експерт розповів, що у Києві найбільше забруднює повітря pixabay

У серпні Київ двічі потрапляв до рейтингу швейцарської групи IQAir із доволі високим рівнем забрудненості повітря. Про основні причини забруднення, в ефірі Українського радіо розповів начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

Чи достовірний рейтинг швейцарської групи IQAir, стосовно забрудненості повітря у столиці?

Рейтинг, про який йдеться, формує швейцарська група IQAir, яка бере до уваги 8 анонімних дописувачів, які знаходяться на території міста Києва. Ми самостійно знайшли інформацію про ці джерела. Один зі співробітників Малої академії наук за власні кошти закупив датчики IQAir і встановив їх у різних місцях. Таким чином, інформація з них потрапляє на сайт, який формує цей рейтинг. Питання в тім, що інформація є неповною. Не буду говорити, що вона — не достовірна, але ми не розуміємо за якою методологією відбираються проби і як перевіряються ці датчики. Тому цей рейтинг є досить сумнівним. Але, об’єктивно, можемо сказати, що серпень для Києва видався доволі позитивним з точки зору забрудненості повітря. Були деякі перевищення за певними показниками, але критичної ситуації в Києві не було.

Яке це літо, у порівнянні з попередніми, за рівнем забрудненості повітря?

Тут треба розуміти фактори, які впливають на забруднення повітря. Ключовим фактором у Києві, як і в будь-якому іншому мегаполісі, є автотранспорт. Затори спричиняють підвищення викидів кількості забруднюючих речовин у повітря. Також на забруднення повітря впливають пожежі. Цьогоріч пожеж не було, на відміну від минулого року. Тому ми мали змогу спостерігати досить чисте повітря. Ми плануємо закликати людей, проводити спеціальні кампанії проти спалення листя, бо це негативно впливає на наше здоров’я, посилюючи екологічні проблеми. Сподіваємося, що цьогоріч ця проблема буде мінімізована. Адже минулого року за спалювання листя ввели штрафи і це подіяло.

Як відбуватиметься кампанія проти спалювання листя?

Кампанію плануємо проводити за рахунок власних інтернет-ресурсів та соціальних сторінок. Плануємо попрацювати в цьому напрямку з департаментом суспільних комунікацій КМДА, для того, щоб закликати людей бути уважнішими. Ми, як орган управління, лише словами можемо впливати на цей процес. Також можемо звертати увагу правоохоронців для того, щоб вони притягували винних до відповідальності. А ще у нас зростає таке явище, як громадський контроль — коли сусіди контролюють один-одного. Тому, певна дієвість цього механізму є.

Чи працює слоган “Не пали — компостуй!”?

Так, працює. За це літо ми проводили контроль за нашими підпорядкованими комунальними підприємствами зелених насаджень і звертали увагу на те, що вони роблять з листям, сухою травою. Як правило, кожне наше комунальне підприємство має свій компостер і через 3-4 роки зможе отримувати певну ґрунтову суміш, яку можна використовувати на клумбах міста. Також в переліку природоохоронних засобів, затверджених КМДА на 2021 рік, Управлінням екології передбачено такий захід, як проектування станцій компостування. Є рішення Київради про виділення земельних ділянок для цієї мети, проте вони не фіналізовані. Зараз хочемо поновити цю інформацію. І перший наш об’єкт плануватимемо на території комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району.

Це не шкідливо?

Ні, навпаки. Шляхом компостування і збору біогазу від етапу компостування, ми таким чином досягаємо двох цілей: перетворюємо сухе листя і зелені відходи в компост, добрива, які можна використовувати потім як ґрунтосуміш і скорочуємо викиди парникових газів, виробляючи таким чином або зелену енергію, або електрику. Є ще одна концепція, коли біогаз використовується для заправки комунального транспорту.

Наскільки дорогий цей проєкт?

Вартість проекту складатиме близько 70 мільйонів гривень. Це — нормальна ціна для такого проєкту. Адже, фактично, це — мінізавод, який розв'язує суттєву проблему міста.

Що буде з осіннім листям з київських парків?

Наші комунальні підприємства зелених насаджень збирають опале листя і везуть до компостеру на своїй території. Там листя природнім шляхом перегниває і через певний час утворюється чудовий біоґумус, як кінцевий продукт цього.

Що потрапляє в повітря від спалювання сухого листя?

У повітря потрапляють продукти горіння. Одна із небезпечних речовин, визнана ВООЗ, це — дрібнодиспенсерний пил. Ці маленькі частинки, яких ми не бачимо, осідають в наших легенях і сприяють розвитку захворювань дихальних шляхів людей. За словами медиків, ці частинки потроху забивають наші легені. Непомітні, але небезпечні.

Що надалі планує робити Управління екології?

Ми хочемо в Києві на інтерактивній мапі викласти всі дозволи на викиди шкідливих речовин, які були видані Управлінням екології за 3 останні роки, щоб кожен зміг зайти і пересвідчитися: чи є у певної труби за певною адресою дозвіл на викиди шкідливих речовин? Коли і ким він виданий? Адже для того, щоб ви працювали в законному полі, у вас має бути дозвіл на викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря від певного джерела. Ми ініціюємо розробку цього програмного продукту, щоб максимально відкрити всі дані стосовно джерел забруднення та дозвільних документів, які ці суб’єкти мають або не мають.

Оскільки це — складний продукт і він потребує певного опрацювання, то зараз опрацьовуємо для себе внутрішньо-дорожню карту і сподіваємося в наступному році її реалізувати.

Цьогоріч, за дорученням мера Києва Віталія Кличка, плануємо встановити 3 референтні пости моніторингу на правому березі міста і близько 40 індикативних датчиків. Датчики менш ефективні, але встановлюються в місцях, де не потрібні серйозні вимірювання. Таким чином, до кінця року ми матимемо більш-менш повну картину за станом атмосферного повітря на території Києва. Завдяки цьому зможемо отримувати достовірну інформацію стосовно забрудненості повітря столиці і приймати певні рішення. Наприклад, на місцевому рівні говорити про скорочення тих чи інших викидів на території підприємств.

Які підприємства є найбільшими забруднювачами?

Це, якраз, підприємства з комунального сектору. Наприклад, теплоелектростанція “Єврореконструкція”, завод “Енергія”, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, найбільші стаціонарні забруднювачі на території Києва.

Як буде розв'язуватися проблема забруднення повітря у столиці?

У 2020 році, за показниками нашої статистики, в повітря Києва було викинуто 225 тисяч тонн шкідливих речовин від автомобільного транспорту і 22 тисячі тонн від стаціонарних джерел. Ми плануємо знизити ці показники на 40%. Тому працюємо у двох напрямках: зменшення викидів шкідливих речовин на території Києва та підвищення стійкості Києва до кліматичних змін. Тобто цими стратегіями ми зачіпаємо усі глобальні тренди, щоб наше місто було взірцем для всієї України.

Що відомо

  • 25 серпня індекс забруднення повітря Києва піднявся до 103. Таким чином українська столиця опинилася на 10 місці рейтингу найбільш забруднених міст світу.
  • Державна служба з надзвичайних ситуацій підписала з американською компанією "BARON - Critical Weather Intelligence" протокол щодо співпраці у сфері гідрометеорологічної діяльності.
  • Результати нового наукового дослідження, оприлюдненого в журналі Environtmental Research, свідчать про те, що викиди від електростанцій, транспорту та інших джерел забруднення, які використовують для роботи викопне паливо, протягом 2018 року стали причиною 8,7 мільйона смертей в усьому світі.

Читайте також:

Вплив пожеж: як захисти себе і в яких додатках перевірити рівень забруднення повітря

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди