Результати нового наукового дослідження, оприлюдненого в журналі Environtmental Research, свідчать про те, що викиди від електростанцій, транспорту та інших джерел забруднення, які використовують для роботи викопне паливо, протягом 2018 року стали причиною 8,7 мільйона смертей в усьому світі.
Як повідомляється на сайті Гарвардського університету, який проводив дослідження у співпраці з Університетом Бірмінгема, Університетом Лестера та Університетським коледжем Лондона, цей показник виявився значно вищим, ніж передбачалося раніше. За оцінками дослідників, вплив твердих частинок, причиною появи яких є спалювання викопного палива, склало 18% від загальної кількості смертей у світі у 2018 році.
У публікації зазначається, що попередні дослідження спиралися на супутникові та приземні спостереження для оцінки концентрацій твердих часток у повітрі. Однак такий спосіб спостережень не дозволяє відрізнити частки від спалювання викопного палива від часток, джерелом яких є пил або лісові пожежі.
Відтак науковці з Гарварда звернулися до GEOS-Chem – глобальної тривимірної моделі хімії атмосфери, розробленої професором хімії Деніелом Джейкобсом. Цей метод має більшу роздільну здатність, дозволяє ретельніше дослідити невеликі ділянки планети розміром 50х60 кілометрів та вже добре зарекомендував себе у кількох дослідженнях. Щоб змоделювати утворення часток при спалюванні викопного палива, дослідники включили до аналізу оцінку викидів з декількох джерел, включно з енергетикою, промисловістю, кораблями, літаками й наземним транспортом. Також вони врахували й інші фактори, які могли вплинути на результат дослідження, зокрема, сезонне коливання температури океану в екваторіальній зоні, відоме як Ель-Ніньйо.
Після визначення концентрації твердих часток у викидах від спалювання викопного палива у повітрі дослідникам необхідно було з'ясувати, як ці показники вплинули на здоров'я людини. Для цього співавтори дослідження Аліна Водонос і Джоел Шварц, професор екологічної епідеміології Гарвардської школи громадської охорони здоров'я ім. Т. Чана, розробили нову модель оцінки ризику, яка зв'язала рівні концентрації твердих частинок у викидах викопного палива з наслідками для здоров'я. Ця нова модель виявила вищий рівень смертності в результаті тривалого впливу викидів викопного палива, в тому числі при нижчих концентраціях часток у повітрі.
Що з’ясували вчені
Виявилось, що найбільше смертей, обумовлених викидами, припадає на країни з найвищим споживанням викопного палива для електростанцій, будинків і транспортних засобів. Зокрема, дослідження продемонструвало, що у США та Європі забруднене повітря є причиною понад 13% усіх смертей, а у Східній Азії, зокрема, у Китаї – понад 30% смертей. Рівень смертності через викиди у Південній Америці та Африці виявився значно нижчим. В Австралії та Океанії цей показник сягнув лише 3,2%.
"Наше дослідження доповнює свідчення того, що забруднення повітря через постійну залежність від викопного палива завдає шкоди здоров'ю людей в усьому світі. Ми не можемо з чистою совістю продовжувати покладатися на викопне паливо, коли знаємо, що воно чинить такий серйозний вплив на здоров'я і має життєздатні, чистіші альтернативи", – прокоментувала результати дослідження його співавторка, доцент Університетського коледжу Лондона Елоїза Маре.
Як зазначає The Guardian, також дослідники встановили зв’язок між забрудненням повітря через спалювання палива та зазначили, що кількість жертв забруднення повітря, перевищує кількість смертей, спричинених малярією та курінням. Також вони пов’язали кількістю захворювань серцево-судинної системи, респіраторних захворювань та хвороб очей. За їхніми даними, без таких викидів середня тривалість людського життя в усьому світі зросла б на понад рік, а витрати на економіку та охорону здоров’я знизилися б на майже 3 трильйони доларів
Учені сподіваються, що результати дослідження дозволять дати чітке уявлення політикам про переваги розвитку альтернативних джерел енергії.
