Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

27 серпня виповнилося 165 років з дня народження письменника Івана Франка. Святкуйте цю дату за гостинним столом, на який можна подати страви, які полюбляли готувати Франки. Рецептами та традиціями поділилися в ефірі Радіо Культура доцентка Львівського національного університету ім. Івана Франка Тихолоз Наталя та її чоловік, директор Львівського національного літературно-меморіального музею ім. Івана Франка Богдан Тихолоз.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Ольга Хоружинська та Іван Франко, їхні діти: Андрій, Петро, Тарас, Анна.

Стереотип про класика Івана Франка, який все життя страждав, вболівав за долю трудящих, потім в злиднях помер і ніколи не їв, не пив і не отримував життєвих насолод, помер разом із радянським режимом. Наш музей Франка веде канал на YouTube, і один із перших випусків присвячений улюбленому вину Івана Франка.

Якось у американському журналі "Наше життя" ми натрапили на іменинний пиріг Анни Франко-Ключко, який вона опублікувала, мешкаючи за кордонном. Це була сенсація, тому що довгий час говорилося, що Франки нічого не святкували, жили скромно і бідно, а тут, виявляється, пекли пироги, святкували іменини. І це все збереглося в той чи інший спосіб.

Іменний пиріг був дуже смачний, але з сучасного погляду в ньому трохи забагато тіста і замало начинки. Вони пекли їх з м’ясом або фруктовими начинками. А найбільше смакував такий пиріг із дріжджового тіста, у якому була сирно-абрикосова начинка. Була цікава страва – дактилевий корж. Це смачний десерт.

Звісно, збереглися не всі рецепти, але ми маємо достатньо підстав говорити про кулінарію Франків. Що вони любили, що їли? І потроху ми на ці питання відповідаємо.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Посуд родини Івана Франка. У центрі млинок для обсмажування кави, у якому діти смажили марони (каштани). Фото Б. Мелих.

Кулінарні традиції правобережної і лівобережної України

В чому можливо полягає феномен кулінарії Франкового дому? В тому, що ця кулінарія утворилася від поєднання кулінарних традицій західноукраїнських та східноукраїнських. Франко був бойком і мешкав у Львові 40 років, а його дружина Ольга Хоружинська походила із Слобідської України. Свою молодість вона провела у Києві. Це було поєднання різних гілок української кулінарної культури. І це також, звичайно, пов'язано з їхніми мандрівками, наприклад, до Рима, Відня, Венеції. Вони урізноманітнювали, доповнювали смаки і розкривали смакову гаму Франкової кухні.

Мало хто знає, що Ольга Франко, дружина Івана Франка перекладала з італійської тексти на кулінарну тематику Жанни Марніно. Вони були опубліковані у літературно-науковому віснику.

Пийте домашнє вино

На початку XX століття не святкувалися дні народження. Більше святкували іменини – День ангела. І дуже часто в родині Франка ці дати були близькими, тому що дітей називали за церковним календарем.

На іменини випікалися пироги, запрошувалися друзі. Є спогад в щоденнику Осипа Маковея: "Сьогодні святкувалися іменини Андрія Франка. Все густо запивали медом". Мається на увазі питним медом.

Культурна традиція Франків передавалася від батька до сина, від матері до доньки і викристалізувалсь у книзі невістки Франка Ольги Замко з Білевичів, де маємо філософію кухні: "Їж, коли чуєш до цього охоту", "Перестань їсти, коли можеш ще дещо з'їсти", "Кухня не легковажна, нею не одушевляйся", "Старайся, щоби кухня готування увійшла у програму годування дітей".

Не тільки невістка, але і син Івана Франка Петро вніс лепту в кулінарну традицію, бо є автором кількох книжок, наприклад, "Городина та її вирощування", "Переробка ягід та овочів", "Безалкогольні напої". Дуже цікава ця безалкогольна тема, яка присутня в кулінарних книгах. Ольга Франко-Білевич пише в розділі, де є алкогольні напої, що не рекомендує їх, що краще їх замінити квасом або домашнім вином.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Пляшечки із заспиртованими комахами, які зібрав Іван Франко. Їх передав до музею Петро Франко. З фондів ЛМІФ. Фото Мелих.

Про поводження за столом

Коли Франко був ще юним, він прийшов у гості до отця Рожкевича, у доньку якого був закоханий. Це була наречена Івана Франка, і у спогадах Рожкевичів є запис, що Франко не мав ніяких манер за столом, що міг встати собі і піти, що сприймалося неоднозначно: мовляв, він не до кінця вихований. Але ці манери сформувалися пізніше, впродовж життя і виховання власних дітей. Але як таких правил нібито і не було, за столом Франки поводилися доволі вільно.

Любив поїсти, але без фанатизму

Івана Франка не можна назвати гурманом. Він був у своїх кулінарних смаках невибагливим. Богдан Лепкий згадував, що Франко їв ніби від несхочу і ніби йому взагалі було байдуже, що їсти. Василь Стефаник казав, що для Франка потреба їсти не існувала, що він був аскетом, якому не треба було нічого, крім пера і чорнила. Це був швидше погляд письменника на письменника, насправді Франко любив смачні страви, любив смакувати, але разом з тим не було культу їжі.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Їдальня Франків.

Борщ із сушеної риби

Франко харчами не перебирав, любив гриби і рибу. Як згадувала донька Франка: "Батько мав гарний настрій, коли він завтра мав їхати на рибу". Його захоплював процес збирання грибів і риболовля. До сьогодні згадують в Криворівні, як Іван Франко приніс гриби з лісу і попросив приготувати. Йому відмовили, бо то невідомо, які гриби, і щоби доктор не отруївся. Франко сказав: "Ви приготуйте, а я прийду і буду їсти". І тільки після того, як гуцули побачили, що Франко з’їв і йому це не нашкодило, то почали збирати ці гриби і ввели їх у свій раціон. Чи, наприклад, Франко на крайовій виставці у Львові 1894 року виграв плакати з рибами, бо назвав усі назви риби латиною.

Мало хто знає, що Шевченко любив борщ з карасями. А Франко казав, що борщ має бути варений на сушеній рибі. І цю рибу він заготовляв і складав в лозові кошики.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Плакат, який виграв Іван Франко.

Кава зі сметаною і чай з листями смородини

Іван Франко любив пити триповерхову каву. У Львові так називали каву з вершками. Перший поверх – кава, другий – вершки або сметанка і третій - домашнє печиво чи випічка.

Дуже часто своїми улюбленими страви та смаками Франко нагороджував своїх персонажів. Каву з домашньою булкою подає графиня Олімпія Торська в романі "Основи суспільності".

Також Франки відзначалися тим, що запрошували до себе на чай. І тут уже очевидно була заслуга Ольги Франко, яка принесла традицію чаювання. У Франків був гарний самовар, який привіз Іван Франко з Києва чи Одеси. Він зараз зберігається в музеї.

Ольга Франко-Хоружинська любила чай зі смородиновим листям. Коли Франки 1902 року вселилися в помешкання, в якому сьогодні ми маємо музей, то навколо будинку посадили кущі смородини, агрусу, порічки червоної, чорної, дерева яблуні та груші. З цих фруктів – їх називали овочами в Галичині, – Ольга Франко готувала конфітюри, джеми, варення.

Дуже часто закидали Ользі те, що вона була недобра господиня, що не так все готувала. Просто Ольга була вихована в іншій кулінарній культурі. Сестри Ольги Хоружинської – Антоніна і Олександра, які мешкали у Києві, – свідчили, що в неї завжди було все гарно напечене і наварене.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

Їдальня Франків.

Модерна кухня

У музеї відтворена кухня і їдальня Франків. Кухня містить багато цікавих речей, меблів, кухонного начиння, наприклад, холодильник, який працює без електрики. Туди закидався лід, і так він холодив. У постійній експозиції є багато посуду, речей, які використовувалися для приготування їжі.

Ми б не відтворили експозиції кухні, якби не щире серце живих нащадків родини Франків, які принесли купу надзвичайно цікавих речей.

Кухня була оснащена тим, що у Львові називалося кухонним вогнищем. Це була поверхня, на якій готували різні страви, і можна було палити дровами і вугіллям.

У них була куховарка. В архіві Франка збереглася її трудова книжка із власноручним записом Івана Франка, що він був задоволений її послугами. Вона була не завжди, бо часом не мали грошей оплачувати її роботу.

Кулінарні традиції родини Івана Франка: трьоповерхова кава та дактилевий корж

У листах вагітна Ольга пише: "Куховарка дуже мене пильнує, не дає робити". Ольга з цією куховаркою пробовували різні страви бойківської кухні. В листах є згадки, як пробували вони варити чир, і щось не вийшло. Чи то мука не така, чи діти відмовляються їсти.

У Івана Франка є вірш "Сімейний обід". От сімейний обід він не дуже цінував насправді. Ми знаємо, що для кожної родини спільна трапеза – щось таке, що дуже поєднує всіх. Але якщо занадто перейматися харчами і забути про ширшу кулінарну традицію, то це неправильний шлях. Треба розуміти, що кухня – не тільки про те, що ми їмо, а про те, як ми їмо, з ким їмо і в якому настрої.

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше