"Інші назви спотворюють уявлення про Спасителя" – Владика Іоан про Преображення

"Інші назви спотворюють уявлення про Спасителя" – Владика Іоан про Преображення

"Інші назви спотворюють уявлення про Спасителя" – Владика Іоан про Преображення Фото - Свято-Троїцький кафедральний собор

19 серпня в Україні традиційно відзначають Преображення Господнє, за народними назвами – Яблучний або ж Другий Спас. Суспільне поспілкувалося з митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном, аби дізнатися про походження свята та правильність альтернативних назв.

Владико Іоане, розкажіть, будь ласка, які події покладені в основу святкування Преображення?

– Преображення – це один з моментів життя Христа на землі. Воно сталося незадовго до хресних страждань Господа. Невідомо точно, в який день чи момент це відбулося, але таким чином Господь готував своїх учнів до своєї смерті. Очевидно, це він зробив, щоб вони не відвернулися, не розчарувалися, пам’ятаючи про те, що він показав їм на горі ФаворЗа словами Владики, достовірної інформації про те, що це була саме гора Фавор немає, апостоли про це не пишуть, це лише церковні передання. Нині на цій горі є монастир Преображення і щороку в цей день там відбувається торжественне богослужіння з неодноразовими свідченнями аномальних природних явищ, як-от хмара, яка опускається, холод який пронизує вірян. Тому, попри апогей літньої спеки, вони беруть з собою ковдри..

Тоді Господь вирішив показати учням свою Божественну сутність, тому взяв з собою на гору трьох учнів – Петра, Якова та Іоана.

І коли вони перебували на цій горі, учні побачили, що вигляд Ісуса Христа змінився. Його одежі стали білими, як сніг, а тіло стало сяючим. Біля нього вони також побачили двох старозавітних діячівОбидва вони не померли звичайною смертю – Іллю Бог возніс на небо, а тіла Мойсея так і не знайшли, зазначив Владика Іоан. – вождя ізраїльтян Мойсея та пророка Іллю. У святому писанні говориться, що вони під час зустрічі говорили про останні дні та про спасительний подвиг Христа.

Очевидно, що стан, у якому перебували учні, був схожий до великого душевного піднесення, тому що Петро, не знаючи, що казати, мовив: "Господи, добре нам тут. Зробімо три намети – для тебе, Іллі та Мойсея". Можливо він думав, що вже прийшло Царство небесне. Зазвичай подібне відчуває душа, коли зв’язується з джерелом свого життя. Коли душа приходить до Бога, вона вже нічого не потребує, бо знайшла необхідне в Господі. Тому і Петро так говорив.

Коли Христос говорив з Іллею та Мойсеєм, їх огорнула хмара так, що апостоли могли бачити тільки Христа. І з хмари пролунав голос Бога: "Це є син мій улюблений, якого я вподобав, його слухайте" (Мт. 17:5, 2 Пт.1:17).

Тобто, в цей момент Христос показав свій справжній вигляд?

– Бог показав учням свою славу настільки, наскільки можна було. Бачити Господню славу в повній силі вони б не змогли, тому що в такому випадку лишитися живим неможливо – душа може просто відділитися від тіла. І це станеться не від жаху, страху, скорботи чи мук – просто не витримає з’єднання душі і тіла, воно розірветься.

Наприклад, коли Господь показував Мойсею славу свою, він не дозволив йому дивитися на обличчя, а поставив його в захищене місце і прикрив його рукою. Мойсей бачив Бога в його божественній сутності тільки стоячи позаду нього.

"Інші назви спотворюють уявлення про Спасителя" – Владика Іоан про ПреображенняФото - Свято-Троїцький кафедральний собор

Який сенс був вкладений в цю подію?

– В преображенні було кілька важливих смислових аспектів. Насамперед щоб учні були впевнені та утверджені, що він дійсно Бог. Церква має свідчення трьох учнів-свідків як дуже потужний момент, який відкриває нам Ісуса Христа як Боголюдину, бо і божество, і людство були поєднані в ньому. Під час преображення Ісус Христос не змінювався, а лише показав те, що раніше було приховане від людських очей. Він від народження був і Богом і людиною в одній особистості, але люди цього не бачили, поки він не показав. На горі преображення Господь не здобув ніяких нових якостей перед хресними стражданнями.

Було також важливо, щоб вся церква розуміла, що ми в усьому подібні до Ісуса Христа як людини, а значить теж можемо вміщати в себе Божу благодать, не руйнуючи нашу особистість.

Ми всі маємо можливість бути дітьми Божими, але не за природою, як Ісус Христос, а по благодаті, шляхом духовних перемін.

Відколи цей день почали відзначати?

– Це свято увійшло в життя церкви з 4-го століття нової ери. Вже від того часу воно згадується в повчаннях святих отців, що свідчить про те, що тоді його вже почали регулярно відзначати.

У Вірменській церкві це свято відзначають весною, чому так склалося?

– У них це свято перехідне – його святкують на сьому неділю після Великодня. У нас же воно не прив’язане до пасхального циклу. Сама подія відбулася до Воскресіння Христового, але ми не знаємо конкретного дня, тому жодна православна церква не прив’язує цю подію до великоднього ланцюжка. Але Вірменська церква була в єдності з іншими церквами до 4-го століття, а коли формувалася ця традиція, вони відійшли від єдності, тому у них прижилося святкування з прив’язкою до пасхального циклу.

Святкування Преображення припадає на піст. Що можна їсти в цей день?

– Це свято завжди припадає на Успенський піст. В цей день дозволяється вживання риби і всіх овочів і фруктів, які людина бажає. Є така традиція, згідно з якою до преображення не вживали яблук, груш, слив, винограду. І хоч ці продукти є пісними, утримання від їх вживання також є постом. А вже на Преображення, після освячення, ці фрукти можна було вживати.

Що за традиціями освячують в церкві в цей день?

– Насамперед це фрукти. Також у бджолярів є традиція освячувати вулики в цей день, мед в стільниках. Хоча зараз мед освячують на Маковія, в традиції це робили на Преображення. Якщо люди приносять овочі, їх теж освячуємо, тому що сенс освячення – у вдячності Богові за створення цього всього. Також до цієї дати традиційно завершувалися жнива та освячувалися зажинки.

Читайте також: "Немає Спаса ні медового, ні яблучного, є Господь" – Владика Іоан про Маковія

Звідки походить традиція освячувати фрукти в цей день?

– Цей звичай з’явився внаслідок рецепції Рецепція, за словами Владики, це явище, коли поняття язичницькі перетлумачувалися в християнському смислі, і наповнені християнським значенням продовжують діяти у житті православної церкви.християнства від язичництва. Ми не маємо свідчень про те, що в древності християни освячували плоди. Але поступово християнство охоплювало древні народи, які дякували богам за ті плоди, які споживали. І коли вони починали вірити в живого триєдиного Бога, то цю подяку вже передавали йому. І якщо раніше ці плоди приносили як жертву Богам, то християнство наповнило цю дію новими сенсами і їх почали приносити як подяку, на освячення.

У народі цей день має альтернативні назви – Другий Спас, або Яблучний. Як вони співвідносяться зі святом?

– У цього свята є головна назва – Преображення Господнє. Інші ж спотворюють і плутають уявлення про Спасителя. Люди нецерковні можуть зрозуміти це так, ніби є кілька спасителів – перший, другий, третій. І не занурюючись у богослів’я, вони будуть ходити з уявленнями про багатобожжя в православ’ї. Тому важливо, щоб люди називали це свято правильно – не перший чи яблучний Спас, а Преображення Господнє, тоді ні в кого не виникатиме ніяких питань стосовно того, яку подію ми святкуємо.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди