Великодня служба не українською: як за найстаріший собор Черкащини борються дві єпархії

Великодня служба не українською: як за найстаріший собор Черкащини борються дві єпархії

Ексклюзивно

Канівський Успенський собор може стати частиною Шевченківського національного заповідника. На це сподівається його керівниця – Валентина Коваленко. У соборі відспівували Тараса Григоровича й ледь не поховали на території святині.

Храм повернули у державну власність рішенням суду за клопотанням черкаської прокуратури. Понад 20 років він перебував у власності української православної церкви московського патріархату.

Нині собор має повернутися у державну власність. До цього київську митрополію української православної церкви московського патріархату зобов’язав суд. Понад 20 років храм перебував у їхній власності. Ця святиня в Каневі, за словами співробітниці Шевченківського національного заповідника Ольги Ісаєвої, збирала вірян на молитву ще до того, як збудували Москву:

"За давньоруськими літописами 9 червня 1144 року великий князь київський Всеволод Ольгович заклав у Каневі кам’яну церкву святого Георгія. Це початкова назва цього храму була. Це типовий храм києво-чернігівської школи храмобудівництва 12 століття. Складався він із візантійської цегли. Ще досі є незаштукатурені фрагменти цієї цегли. Кілька десятиліть цей храм простояв у такому вигляді, але в 1805 – 1810 його реконструювали, і ця реконструкція змінила його первісний вигляд".

Великодня служба не українською: як за найстаріший собор Черкащини борються дві єпархії
Двері Канівського Успенського собору з оздобленням. Суспільне Черкаси/Марія Гаврилян

Цей храм, за словами Ольги Ісаєвої, пережив багато руйнацій та реконструкцій. Востаннє зазнав наруги на початку 20 століття:

"Не пощастило цьому храму з тих часів, коли змінилася влада і до влади прийшли більшовики. Перед другою світовою більшовики влаштували у цих стінах склад мінеральних добрив і солі, і ці матеріали пошкодили унікальну мозаїку 12 століття".

Великодня служба не українською: як за найстаріший собор Черкащини борються дві єпархії
Успенський собор у Каневі. Суспільне Черкаси/Марія Гаврилян

У 1963 році, за словами музейниці, храм закрили на реставрацію, а відкрили за 10 років вже музеєм декоративно-прикладного мистецтва. З культурного у релігійне життя собор повертали на початку 1990-х років, розказав ексміністр культури та туризму України Ігор Ліховий.

"35 років тому я був першим заступником міського голови, і ми тоді на виконкомі, дуже резонансне рішення на той час про повернення і передачу Успенського собору канівській православній громаді. Сам храм був переданий тоді єдиній в Україні московській православні церкві. Іншої церкви не було. Тоді не було греко-католицької церкви законної в Україні, не було автокефальної церкви в Україні, жодної не було. Але коли святійший Філарет уже в роки незалежності України прийняв рішення виходи з-під патронату московського патріархату, то, на жаль, і священник цього храму і громада зрадили свого патріарха. Вони перейшли до московського".

У 2003 році Канівська міська рада проголосувала за передачу собору у приватну власність московської митрополії. А пізніше передали ще й землі довкола. Копії документів показав Юрій Гамалій. Він почав вивчати це питання після початку повномасштабної. Тоді повернути споруду у державну власність стало для нього справою честі.

"Я звернувся до міністерства культури, щоб чітко зрозуміти, чия ж власність ця будівля. Бо, згідно з законом, подібні пам’ятки архітектури можуть бути винятково у власності держави. Спочатку ми пробували вести діалог з настоятелем через міську владу, зробили зустріч із настоятелем, намагалися зібрати громаду, щоб донести, що тут має бути українська церква, а не московська".

Раніше на цьому місці стояв чоловічий монастир. В 11 столітті його руйнували. Востаннє його відреставрував Іван Мазепа у 1703 році. За нинішніх часів репліку на старий козацький храм зробили у 2014 році. Нині це чи не єдине місце для вірян Канева православної церкви України для релігійних зібрань. У цій церкві свого чоловіка відспівувала Вікторія Дорохова. Для її родини єпархіальна приналежність – принципове питання. Анатолій Чупилка у 2015 році загинув, захищаючи Донецький аеропорт.

"Це людина з великої букви. Він своєю широкою спиною прикривав не тільки тоді на війні. У нас за часів Януковича хотіли знести ринок, закрити магазини, хотіли закрити школу. Він в цьому брав активну участь, мій Анатолій. Завдяки йому школи залишились і друга, і шоста. Завдяки йому залишились будівлі. Він був дуже активний, пробивний, сильний".

Після смерті чоловіка Вікторія продовжила його боротьбу.

"Ми тут, на мирній території, продовжували цю справу, збирали підписи, щоб наш Успенський собор перейшов до київського патріархату".

Тоді, зі слів пані Вікторії, вдалося назбирати більше тисячі підписів.

"Сьогодні важливе питання: в яку церкву ходити, кого ти підтримуєш, з ким ти служиш. Сьогодні в цей нелегкий час люди в більшості, понад 90 %, відвідують храм православної церкви України".

Великодня служба не українською: як за найстаріший собор Черкащини борються дві єпархії
Канівський Успенський собор. Суспільне Черкаси/Марія Гаврилян

Проте волі людей виявилося замало. Скасувати рішення міськради можна було тільки у судовому порядку, додав Юрій Гамалій. Співпрацювати з прокуратурою у цьому напрямку чоловік почав на початку минулого року. У березні цьогоріч справа дійшла до суду. За словами заступника керівника черкаської обласної прокуратури Станіслава Торопчина:

"Як було встановлено прокуратурою, всупереч вимогам закону Про охорону культурної спадщини, все було передано у користування і зареєстровано право власності київської митрополії УПЦ МП. Б враховуючи, що така пам’ятка може перебувати винятково у власності держави, позов наш задовольнила, скасувала реєстрацію права власності, повернула цей собор у територіальну громаду".

Проте це ще не фінал, пояснив юрист Мирослав Тараненко.

"Відповідно сторона, яка не погоджується з цим рішенням, має подати апеляційну скаргу. Відповідно, по закінченню апеляційної інстанції рішення вступить до законної сили, однак сторони не згідні з такими рішеннями ще зможуть звернутися з касаційною скаргою до верховного суду, який і вирішить остаточно це питання. Якщо не буде виконане добровільно, воно буде передане на виконання до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, яка буде фактично його виконувати".

Чи подаватиме духовенство апеляцію, з’ясувати Суспільному не вдалося.

Коментувати ситуацію відмовився і Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій. Він нині перебуває на лаві підсудних. Має три підозри за розпалювання міжрелігійної ворожнечі та заперечення збройної агресії РФ. І ще одну за "підривну діяльність" проти України, розповіла речниця СБУ в області Катерина Дрога.

За словами Мирослава Тараненка, процедури оскарження можуть тривати щонайменше два місяці. Потому собором опікуватиметься профільне міністерство.

Керівниця Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко сподівається, що зрештою святиня стане частиною заповідника. На території собору могли поховати Тараса Шевченка. Його родичі вже навіть найняли копачів:

"І Але Григорій Честахівський, близький друг Тараса Григоровича, зумів переконати, що треба поховати на одній із канівських гір, де він мріяв поставити собі хатину. Я Я думаю, що очевидно — це найприродніший був би варіант, передати собор Шевченківському національному заповіднику.Там все нашим духом має пахнути, а не чужинським".

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

На початок