Редакція з тематики мовлення національних меншин Суспільного днями у Мелітополі завершила зйомки сюжету для другого сезону проєкту "Відтінки України" про історію караїмки Софії Ялпачик.
Вже у вересні глядачі UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА та регіональних телеканалів Суспільного побачать 16 нових випусків про непересічних представників нацспільнот з усіх куточків України.
Софія Ялпачик — вчителька недільної караїмської школи, старійшина Мелітопольського національно-культурного караїмського товариства "Джамаат", знавчиня історії та культури караїмів, авторка посібників з вивчення караїмської мови. Знімальну групу Суспільного зустрічає у себе вдома, між стосами книг, старих фотоальбомів, рукописів і друкованих аркушів з усього того, що прагне донести людям про караїмів, а головне — залишити самим караїмам, щоб ті ніколи не втрачали прагнення зберегти культуру своєї спільноти. Символічний "прапор" збереження спадщини караїмів Софія Геліївна підхопила з рук трагічно загиблого батька — тепер це справа вже і її життя.
Пані Софія пише вірші з дитинства. Батько жартома називав її хобі "рифмопльотством", але завжди і в усьому підтримував починання доньки. Шкільна медалістка успішно навчалася і в Сімферопольському педінституті, після чого була направлена викладати математику в сільській школі на Миколаївщині. Там зустріла своє кохання — і віршів стало ще більше.
Як би життя не впливало на долю жінки, вона продовжувала писати вірші, водночас записуючи все, що стосується історії і культури караїмів. Софія Ялпачик має великий блокнот, розділений на дві частини. Перша частина — меджмуа, так у караїмів називається сімейна збірка спогадів, де записувались улюблені казки та пісні, визначні події караїмського життя. У другій частині записує власні вірші — їх вже понад 150 сторінок.
Хоча давно вже на пенсії, вчителька любить працювати з дітьми. "Якщо ти закохаєшся в математику, то почнеш її розуміти", — каже пані Софія. Навіть найбільш серйозні математичні речі пояснює дітям простими словами, з жартами. І дуже серйозно ставиться до збереження пам’яті про своїх предків.
"Я завжди знала, що я караїмка, і пишалась цим, — розповідає Софія Ялпачик. — Деякі караїми, які народилися в змішаних шлюбах, навіть не знали, хто вони за походженням до того часу, поки не утворилася наша караїмська спільнота, де розповідали про їхню релігію, мову та історію".
Караїми — це малочисельна, але самостійна національність, яка походить від хазар як розповідав батько героїні Гелій Ялпачик. Народ вірить у Старий Заповіт та його 10 заповідей. Негласна караїмська заповідь — допомога ближньому. Вважають, якби її не дотримувалися, то нація не збереглася б. Караїмська мова належить до тюркської підгрупи, схожа на турецьку, кримсько-татарську та азербайджанську мови.
Батько пані Софії завжди казав: "Якщо знатимеш нашу мову, зможеш спілкуватися з багатьма жителями планети".
Вона продовжила справу батька Гелія Ялпачика: видала друком книгу "Кримські караїми", яку він почав писати перед смертю, сприяла відновленню роботи створеної ним недільної школи. Здійснила ще одну його мрію — у 2008 році утворився караїмський фольклорний ансамбль "Джамаат", де заспівали пісні рідною мовою, на жаль, нині ансамбль може припинити діяльність через відсутність фінансування. Софія Геліївна організовує екскурсії в етнографічному музеї "Кале", проводить майстер-класи з виготовлення аяклак — караїмських пиріжків, зберігає культуру і традиції караїмів у всіх проявах.
Зі близько сотні караїмів Мелітополя 84-річна Софія Ялпачик — єдина, у кого караїмами були і батько, і мати. Найбільше караїмів залишається у нині тимчасово окупованому Криму. Софія Ялпачик і її учні зберігають і популяризують культуру народу на материковій частині України.
84-річна Софія сповнена сил, енергії і мрій. У найближчих планах — намалювати «родинне дерево» і видати друком декілька збірок віршів. Серед хобі — ранкові тренування у групі «Здоров’я».
Героїня сюжету Суспільного радіє тому, що робить для збереження традицій свого етносу і для виховання майбутніх поколінь караїмів, які люблять Україну і цінують свою історію. "Запам’ятати мене повинні живі душі – дитячі душі", — говорить Софія Ялпачик.
"Відтінки України" — сторітелінговий проєкт власного виробництва Суспільного, який розкриває мультикультурність нашої країни та її різноманіття. Герої говорять не лише українською, а й мовою своєї національної спільноти, розповідають про традиції та звичаї своїх родин, про особливості рідного краю й розкривають свої таланти.
Нагадаємо, Суспільне мовлення — єдине медіа в Україні, яке постійно створює проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.
Команда Центру співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот в Ужгороді, Чернівцях та Одесі: координує та консультує їх. UA: ЗАКАРПАТТЯ створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою та румунською мовами. UA: ОДЕСА — гагаузькою, молдавською та болгарською. Команда UA: БУКОВИНА виготовляє проєкти румунською мовою.
Фото — Наталя Кравець
