"Чорні дошки", розстріли та привітання від Сталіна: якими були роки Голодомору на Миколаївщині

"Чорні дошки", розстріли та привітання від Сталіна: якими були роки Голодомору на Миколаївщині

"Чорні дошки", розстріли та привітання від Сталіна: якими були роки Голодомору на Миколаївщині Фото: Суспільне Миколаїв

Причини та передумови Голодомору 1932-33 років слід шукати у загальній доктрині більшовицької партії та в самій комуністичній ідеології: курс на суцільну колективізацію, заходи з "ліквідації куркульських домогосподарств", закон "Про п’ять колосків" тощо. Про це в ефірі програми "Сьогодні. Головне" розповів керівник Обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності Сергій Макарчук.

За словами Сергія Макарчука, курс на суцільну колективізацію підтримали на пленумі центрального комітету всесоюзної комуністичної партії більшовиків, що відбувся у листопаді 1929 року.

"Процес відразу набув шалених обертів. На пленумі Миколаївського окружного виконавчого комітету прийняли рішення – завершити колективізацію восени 1930 року. За рік з 1929 по 1930 у Миколаївському окрузі кількість колгоспів зросла з 21-го відсотка до 83-х відсотків", ‒ розповів Сергій Макарчук.

Наприкінці 1920-х років керівництво Радянського союзу повернулося до воєнно-комуністичних, командних методів управління господарством. Нову економічну політику (НЕП) згорнули. Зі слів Марчука, це було фактичне повернення до продрозкладкиПродрозкладка ‒ форма примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів у 1918-1921 роках.. Непомірні хлібозаготівлі мали наслідок – голодомор.

"Щодо УРСР у 1930 були накладені хлібозаготівлі розміром 510 млн пудів (один пуд ‒ це приблизно 16,3 кілограм ‒ ред.). Це більше, ніж на решту регіонів в союзі разом взяті. У 1931 році – 470 млн пудів, у 1932 – 356 млн пудів. Це були нереальні цифри, буквально вичищали все з сіл. Наприклад, у 1932 зібрали 138 млн пудів із 356 млн. Навіть комісія Молотова, яка приїхала вибивати із села хліб, змогла "вичавити" ще 90 млн пудів. Село залишилося ні з чим. Вже у 1932 році голод охопив значні райони України", ‒ розповів Сергій Марчук.

Закон "Про п’ять колосків" підписали 7 серпня 1932 року. Офіційно він має назву "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності". Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за "пом'якшуючих обставин" — позбавленням волі на строк не менше десяти років.

"Законом "Про п'ять колосків" фактично людям було заборонено володіння їжею", ‒ сказав Сергій Макарчук.

Миколаївщина ‒ регіон, в якому завжди активно вирощували зернові. Зі слів історика, в роки Голодомору постраждала вся сучасна територія регіону, померли приблизно 100 тисяч людей, а з мапи сучасної Миколаївщини зникли 128 населених пунктів.

"Перші роки примусової колективізації призвели до деградації сільськогосподарського виробництва. Держава одержувала все менше аграрної продукції. Втім, продаж зерна за кордон на початку 1930-х років постійно збільшувався. Плани на хлібозаготівлі були настільки великими, що нерідко перевищували кількість зібраного зерна", ‒ розповів Сергій Макарчук.

У листопаді 1932 року розпочалися виїзні сесії судів. Справи щодо так званих "саботажників" повинні були розглядати майже цілодобово. Вирок – розстріл або позбавлення волі. Із постанови бюро Миколаївського міського комісаріату комуністичної партії більшовиків:

"Негайно організувати вилучення в окремих колгоспників краденого хліба в колгоспах та радгоспах. Застосувати до них найсуворіші репресії. Колгоспи імені Сталіна Лупарівської сільради та "Шлях до нового життя" Воскресенської сільради занести на "чорну дошку", як злісних саботажників здачі хліба державі".

Занесення на "чорну дошку" означало фактичну блокаду села ‒ його оточували військові, які забороняли селянам виїжджати з населеного пункту та не дозволяли завозити будь-яку продукцію.

Читайте також: "На Миколаївщині дослідника Голодомору звинувачували в маніпуляції історичними фактами"

Такі документи можна знайти у Галузевих архівах Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, в Державному архіві Миколаївської області, в архівних документах органів реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Проте, більшість документів знищили самі більшовики.

"Цікавий документ, що спричинив збільшення маховика голоду ‒ це телеграма Сталіна від 1 січня 1933 року до українських селян. Своєрідне привітання із Новим роком. Містить два пункти. Перший – колгоспники, голови сільрад, голови господарств повинні виконати план хлібозаготівлі. Україну вбачали великою коморою, де все є, тільки селяни ховають. Другий ‒ якщо не виконаєте план хлібозаготівлі, то щодо вас буде застосована постанова "Про п'ять колосків". Тобто погроза. Вона була підкріплена відповідними документами ВКП(б). Це було сигналом. Почалися "натуральні штрафи" ‒ забирали всю їжу, горщики зерна, соління, варення тощо", ‒ розповів дослідник.

За словами Сергія Макарчука, офіційні документи про Голодомор ‒ це зброя в руках України в інформаційній війні.

Читайте нас у Telegram

Підписуйтеся на Суспільне Миколаїв у Viber

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди