"Пошкоджена" дитина. Як індустрія комерційного сурогатного материнства віддає дітей державі

"Пошкоджена" дитина. Як індустрія комерційного сурогатного материнства віддає дітей державі

Ексклюзивно
"Пошкоджена" дитина. Як індустрія комерційного сурогатного материнства віддає дітей державі Фото: УНІАН

Навесні 2020 року про українську клініку репродуктивної медицини Biotexcom писали усі світові ЗМІ. Тоді близько 70 немовлят, народжених українськими сурогатними матерями, кілька місяців не могли зустрітися зі своїми батьками через карантинні обмеження. За півтора року та сама клініка знову опинилася в центрі уваги медіа. Цього разу йдеться про долю лише однієї дитини – 3-місячного хлопчика. По нього батьки не приїдуть, навіть якщо усі обмеження щодо пересування скасують. Суспільне розповідає історію дитини, від якої відмовилися ті, хто готовий був заплатити за її народження.

Сурогатна мама хлопчика – Наталія з Харкова, а біологічні батьки – з Китаю. Кілька років тому вона вже брала участь в програмі сурогатного материнства у своєму місті, народила одну дитину, отримала гроші, не дуже хоче розповідати про це. Жінка також має троє рідних дітей. На нову вагітність по програмі сурогатного материнства погодилася тому, що хотіла на зароблені кошти купити житло старшому синові. Йому 23. Породіль у київській клініці беруть до 45 років, тому Наталія підійшла за програмою. За контрактом "за народження живої дитини" їй мали виплатити 16 тисяч євро.

Сурогатна мати – це жінка, яка добровільно згодилася завагітніти з метою виносити та народити генетично чужу дитину, яка буде віддана на виховання іншим особам – біологічним батькам.

Наталя переїхала у квартиру, яку для неї та інших сурогатних матерів орендувала клініка недалеко від київського пологового. На 30-му тижні вагітності у неї почалася раптова кровотеча і лікарям довелося зробити терміновий кесарів розтин. "Поспішайко", як кажуть в Україні, на передчасно народжених дітей, важив всього 1400 грам, не міг самостійно дихати, а пізніше лікарі виявили у нього гідроцефалію головного мозку.

Biotexcom повідомив біологічних батьків про стан дитини й вони відмовилися приїжджати до Києва.

Читайте також: Півсотні немовлят від сурогатних матерів не можуть вивезти з України через карантин. Що відбувається

“Може варто було збрехати, але ми їм чесно сказали, що у дитини немає ні мозку, ні відчуттів. Плюс, шанс на виживання дуже низький. Тому така трагедія і сталась. Навіть якщо вони приїдуть і оформлять, не факт, що вони з цим щось зможуть зробити. І забрати його у Китай вони не можуть. Дитина в такому стані, що він швидше мертвий, ніж живий”, – каже власник клініки Biotexcom Альберт Точиловський.

З мамою новонародженого хлопчика Наталією ми зустрічаємось на подвір'ї церкви у київському мікрорайоні Татарка. Це якраз навпроти будинку, де розташована клініка Biotexcom. За годину у неї зустріч з Точиловським. Не дивлячись на те, що вона народила живу дитину, половину обіцяної суми сурогатна мама так і не отримала (на момент розмови Суспільного з нею – ред.).

Наталія не підписала остаточну відмову від дитини, тому що вважає це єдиним документом, який може гарантувати їй отримати остаточні виплати.

“За дитину я, звісно, переживаю. Дуже шкода, що так вийшло, що рідні батьки з ним так вчинили, але забрати собі, я його теж не можу. Я прийшла в програму, щоб поліпшити життя своїм дітям, а не щоб залишитися без грошей і ще повернутися з чужою дитиною. Це свого роду робота, виходить”, – пояснює вона.

Інформацію про те, скільки саме українських жінок щороку погоджуються виносити дітей для інших пар можна дізнатися лише в самій клініці. Жоден державний орган це не фіксує.

Точиловський каже, що наразі невідомо, чия це дитина: “По закону дитина має бути записаною на сурогатну маму, якщо ні, то треба писати відмову і дитина переходить державі. Шансів на те, що дитина буде здоровою – нуль цілих, нуль десятих: Чи ви хочете, щоб я вам якісь райдужні казки розповів?”.

"Це маленька людина, яка має проблеми зі здоров'ям"

Знайти дитину нам вдається в Київській дитячій клінічній лікарні №1. 83 дні вона провела у відділенні інтенсивної терапії під апаратом штучної вентиляції легенів. Відтоді, як хлопчик зміг сам контролювати дихання, його перевели у відділення патології новонароджених. Разом з тим, медики в реанімації виявили, що його мозок не виводить всю рідину і вона залишається у шлуночках головного мозку. Нейрохірурги зробили вже перший етап операції і поставили спеціальний механізм під шкіру дитини, за допомогою якого можуть контролювати вміст рідини. Але пацієнт потребує ще кількох термінових етапів операції. Дитину, яка при народженні не важила і півтора кілограма, виписали з реанімації з вагою 4500.

Тепер хлопчик у відділенні патології новонарожених цієї ж лікарні. Нарешті нам вдається потрапити до відділення. Хлопчик спить у лікарняній колисці. Медсестра підкладає йому валик під спинку. Він потягує ручки і позіхає. До носика тягнеться зонд, через який його годують. Питаю: як довго він спить вдень.

"Такі діти сплять набагато більше, ніж здорові, а він якраз щойно о 12 поїв", – каже Тетяна Терещенко, завідувачка відділення патології новонароджених.

– Як його звати? – питаю, бо зауважую табличку над ліжечком, але не видно, що написано.

– Там тільки прізвище матері. Ім'я йому дадуть органи опіки, коли налагодять усе з документами. Ми його називаємо за прізвищем матері, що народила.

– Сурогатної, ви маєте на увазі?

– Тієї, що народила. У нас немає різниці, чи вона сурогатна чи ні.

Заввідділення інтенсивної терапії Володимир Білорус лікував цю дитину разом з командою нейрохірургів 83 дні в реанімації, поки вона не почала самостійно дихати. Він пояснює, що нейрохірурги вже зробили перший етап операції на головному мозку і поставили дитині спеціальний механізм, через який медики бачать, скільки надлишку рідини є в голівці дитини і можуть це контролювати. Але потрібно зробити ще одну, коли поставлять шунти для виводу рідини з головного мозку.

– Скільки це коштує? Я знаю, що нейрохірургія це дорого.

– Якщо дитина буде на державному забезпеченні, то їй мали б зробити це безплатно. Але я не можу вам точно сказати, чи є ці шунти в переліку безплатного медичного забезпечення НСЗУ.

– А видно вже, які частини мозку пошкоджені?

– Рано ще. Дитина занадто маленька. Перший рік дуже важливий, бо проявляються рефлекси, а зараз нам ще не видно, які є, а яких немає.

Лікар зауважує, що дитина не паліативна.

“Вона рухається, вона їсть, вона бачить. Це просто маленька людина, яка має проблеми зі здоров'ям. Єдине, ми не знаємо, чи буде у неї інвалідність у майбутньому. Ризик інвалідизації справді високий, але ми цього не можемо знати наразі”, – каже Білоус.

Через те, що сурогатна мама ще не підписала остаточну відмову від дитини лікарі не можуть розпочати механізму оформлення її на державу. За процедурою з лікарні його можуть перевести в Будинок маляти й, якщо ніхто не виявить бажання на усиновлення, йому доведеться пройти усі етапи української інтернатної системи.

Альберт Точиловський обіцяє платити аліменти, якщо цього вимагатиме держава. Але закон його до цього ніяк не зобов'язує.

Це вже друга народжена через клініку Biotexcom дитина, від якої відмовилися біологічні батьки-іноземці. Бріззі — 5-річна дівчинка, яку народила сурогатна мама, внутрішня переселенка з Донбасу, в Запорізькому пологовому. Дівчинка народилася на 25 тижні вагітності і теж не могла самостійно дихати. Тепер вона живе в запорізькому дитячому будинку "Сонечко", дуже любить яскраві плаття, має справжню подругу Марину, медсестру із дитячої лікарні, яка допомагає їй вчитися ходити. Загалом Бріззі живе своїм звичайним дитячим життям.

Що каже законодавство

В Україні не заборонене сурогатне материнство, але нормами чинного законодавства взагалі не визначено це поняття.

“У нас немає юридичного механізму, що саме заклад охорони здоров'я чи якийсь посередник повинен нести відповідальність за результати своєї діяльності,– пояснює юрист із медичного права Сергій Антонов. – Тобто фактично це навантаження на громадян України за рахунок бюджетних коштів. Вони фінансують подальше перебування дитини і її виховання, поки вона не отримає нових батьків".

Точиловський вважає, що Україна могла би запровадити систему ліцензування таких клінік, як його. Тобто держава б вимагала від клінік заплатити значні кошти за отримання ліцензії, а в непередбачуваних обставинах, якщо клініка б не погоджувалася виплачувати компенсації, витрачали б кошти із виплачених за ліцензію.

Зараз в Раді зареєстровано два законопроєкти про сурогатне материнство. Один авторства Міністерства охорони здоров'я, інший – депутата "Слуги народу" Олександра Дануци. Обидва визначають поняття сурогатного материнства і роль "посередника".

"Головна концепція мого законопроєкту в тому, що вводить (кримінальну - ред.) відповідальність за вчинені правопорушення у сфері репродуктивної медицини і друге – це введення поняття ліцензування цієї діяльності, тому що є багато чорних, сірих умовно кажучи, клінік і агенцій, які фактично базуються десь там у знятих квартирах, які не виконують медичні норми, санітарні норми, які ризикують життям пацієнтів і таке інше", – каже Дануца у коментарі Суспільному. Він уточнив, що ліцензування – це тисячу прожиткових мінімумів в рік. Станом на 2021 рік це 2.4 млн гривень.

Депутати готові розглядати обидва проєкти, оскільки досі в Україні цей процес не врегульований. Однак, проєкт Дануци має негативний висновок комітету здоров'я через те, цим має займатись не правоохоронний комітет, а саме комітет з питань здоров'я.

"Мій законопроект жодним чином не стосується медичної частини, усі медичні терміни, які вживаються, взяті із термінології ВООЗ... Але я думаю, що просто треба працювати далі. Є всі шанси переконати колег у необхідності цього законопроекту", – додав він.

Щодо долі 3-місячного хлопчика Суспільне звернулось до Уповноваженої с прав дитини, спочатку вона попросила час на ознайомлення зі справою, але за тиждень відмовилась надати коментар. Уповноважена з прав людини також не знайшла часу для коментаря.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди