1 липня Верховна рада ухвалила в цілому проєкт закону “Про корінні народи України”. Заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв в ефірі Українського радіо розповів, у чому особливість цього закону та як відбувається підготовка до саміту Кримської платформи.
В чому особливість цього закону
Законопроєкт “Про корінні народи України” підтримали 325 народних обранців. Свої голоси віддали всі фракції, крім ОПЗЖ. Хвилю невдоволення та гострої критики викликав закон і в Російській Федерації, зокрема у президента Володимира Путіна, який вбачає у ньому “втілення теорії і практики нацистської Німеччини”.
"Цей закон, фактично, є рамковим і затверджує поняття “корінних народів”, як народу-автохтону, який жив і сформувався на території сучасних кордонів України та не має іншої держави, ніж Україна", – пояснив експерт.
За словами Алієва в Україні три таких народи: кримські татари, караїми і кримчаки.
"Також цей закон є таким, що захищає і зберігає ці народи від асиміляції, гарантує їм політичні, соціальні, культурні, економічні права, а також захищає від можливих репресій етноцидів та геноцидів, які, на жаль, мали місце в історії кримськотатарського народу", – додав він.
Про різницю між поняттями “корінних народів” та “національних меншин”
Алім Алієв зазначив, що коли Україна ухвалює подібні законопроєкти, які є кроками демократизації суспільства, Росія починає маніпулювати поняттям “корінних народів”, вводити в оману, плутаючи його з поняттям “національних меншин”. У такий спосіб Росія намагається підбурювати своє і частину українського суспільства, а також європейські організації.
"Тут важливо говорити про те, що закон “Про корінні народи України” жодним чином не дискримінує національні меншини, які є в Україні. Про це говорять всі фахівці, які розуміються на цій темі. Закон навпаки захищає самі корінні народи, яких не може захистити жодна інша держава, адже батьківська держава корінних народів — Україна", – наголосив експерт.
За його словами, інші ж народи, для яких Україна зобов'язується підтримувати культуру, освіту й інші соціальні сегменти, мають свої держави.
Чи будуть ще доповнення до закону
Експерт зазначив, що цей закон — рамковий і він абсолютно визначає рамки корінних народів і того, як мають розвиватися їхні інституції й підтримуватися діяльність.
"Але далі мають напрацьовуватися і підзаконні акти, цілі програми, які розвиватимуть кожен пункт цього закону", – додав він.
За словами Аліма Алієва, зокрема, під час обговорення закону в парламенті депутат Анатолій Урбанський закликав у майбутньому розглянути можливість внести до списку корінних народів ще і гагаузів — народ, що проживає у Молдові та Україні.
"Для мене важливо, щоб народи, які не мають іншої батьківщини були захищені. У нас немає позиції, що ми думаємо тільки про себе. З точки зору прав людини, кожен повинен бути захищеним і мати свій дім", – переконаний експерт.
Чи сформується Кримська платформа до серпня
Як нагадав Алім Алієв, 23 серпня, напередодні 30-річчя Незалежності України, має відбутися саміт Кримської платформи.
"Якщо Росія так активно використовує закон “Про національні меншини в Україні” аби маніпулювати фактами і джерелами, то цей закон — дійсно вартісний і маємо його імплементувати якомога ефективніше", – переконаний він.
За словами експерта, Росія намагатиметься вплинути на інші країни, щоб вони не приїхали на саміт.
"Це — демонстрація того, що вона злякалася, що Україна стала лідером процесу по Криму на міжнародному майданчику і створюється така міжнародна платформа, де системно обговорюються питання Криму", – вважає Алієв.
Чи нашкодить резолюція Росії в ПАРЄ “про порушення прав нацменшин в Україні”
Експерт зазначив, що Вірменія, Сербія Угорщина та Молдова під тиском Росії в ПАРЄ підтримали ініціативу про підготовку проєкту резолюції “про порушення прав нацменшин в Україні”.
"Очевидно, що Росія вкидатиме якомога більше грошей в дискредитацію ідеї Кримської платформи, адже ми помічаємо, як Крим почав активно з'являтися в порядку денному не стільки в українському, як у міжнародному", – пояснив Алієв.
За його словами, для Росії найголовніше, щоб про Крим забули і змирилися з тим, що тимчасова окупація не є тимчасовою.
"Для мене це демонстрація слабкості та авторитарності російської політики, бо тільки шантажем, маніпуляціями чи тиском можна комусь щось заборонити", – наголосив експерт.
Як готують саміт
За словами Алієва, саміт Кримської платформи активно готують державні органи влади, експертне середовище, громадські та міжнародні організації.
"Важливо консолідувати зусилля, комунікувати, аби зробити й отримати якомога більший ефект від саміту Кримської платформи. Хоча, головне, що саміт є точкою старту. Це не просто одноразова щорічна подія, а платформа для постійного обговорення проблем деокупації", – зазначив він.
При цьому експерт зауважив, що перелік країн, які візьмуть участь у саміті, поки що є конфіденційним.
"Я сподіваюся, що це буде одна із наймасштабніших міжнародних подій, яку ініціювала Україна за роки своєї незалежності", – підсумував Алім Алієв.
Що відомо
- Верховна рада у першому читанні підтримала президентський законопроєкт № 5506 про корінні народи України.
- 18 травня Україна вшанувала пам'ять жертв депортації кримських татар та відзначає День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Депортація почалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня. За офіційними даними було депортовано 183 144 людини.
- До Дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя президент України Володимир Зеленський підписав указ про підтримку кримськотатарської мови і захист прав кримчан.
- Путін обурився, що у законопроєкті не позначені як корінний народ росіяни й порівняв документ з "нацистським".
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що законопроєкт про корінні народи цілком відповідає Декларації ООН про права корінних народів, нормам Конституції України й не має нічого спільного з довільними інтерпретаціями президента РФ Володимира Путіна.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
