Представники обох партій у Сенаті США закликали президента Дональда Трампа «рішучіше й швидше перекривати фінансові потоки, що живлять війну проти України», як це передбачено законом про антиросійські санкції покійного сенатора Ліндсі Ґрема, який американський лідер підписав 18 вересня.
Про це пише Associated Press.
Із відповідним листом до міністра фінансів Скотта Бессента та держсекретаря Марко Рубіо звернулися старша представниця Демократичної партії в Комітеті із закордонних справ Джин Шагін і республіканець Роджер Вікер, який очолює Комітет у справах збройних сил.
Зокрема, у листі сенатори наголосили, що пріоритетом для США має стати боротьба з тіньовим флотом, яким РФ перевозить нафту в обхід американських санкцій. Також вони закликали зупинити розгортання нової російської супутникової системи, яка, за попередженням України, «може призвести до катастрофічних наслідків через можливість здійснення бомбових ударів у режимі реального часу цієї зими».
«Кожен день без застосування максимального економічного тиску дозволяє Москві підтримувати цю військову ескалацію», — йдеться у листі.
Також у ньому наголошується на необхідності «паралізувати глобальні фінансові мережі», за допомогою яких РФ обходить американські санкції.
Сенатори звернули увагу, що Кремль продовжує «переміщувати мільярди доларів через мережі, які приховують ці операції від контролю». З огляду на це, вони закликали Білий дім звернути увагу на закордонні відділення банків, зокрема в Шанхаї, а також на банківську систему Киргизстану, яка слугує для Москви «каналом для руху підсанкційного капіталу».
«Іноземні банки мають бути змушені зробити вибір. Вони можуть або вести бізнес зі Сполученими Штатами, або фінансувати війну Росії. Робити і те, й інше неможливо», — йдеться у листі.
Посадовці нагадали й про передбачену законом Ґрема заборону нових американських інвестицій у РФ та операцій із її суверенним боргом. Вони закликали Міністерство фінансів США видати чіткі роз'яснення «до жовтневого дедлайну, аби гарантувати, що американські фінансові установи повністю перервуть ці канали руху капіталу».
Крім того, сенатори закликали припинити постачання технологій подвійного призначення та електроніки для російської армії, а також використати наявні санкції для «покарання суб'єктів, що забезпечують російський військово-промисловий комплекс».
Нагадаємо, 18 вересня президент США Дональд Трамп підписав закон покійного сенатора Ліндсі Грема про антиросійські санкції. Він надає американському президенту право запроваджувати до 100% мита проти країн, які купують російські енергоносії.
Президент України Володимир Зеленський подякував Трампу за підписання закону, а також сенаторам і членам Палати представників за його підтримку в Конгресі.
Раніше на законопроєкт Грема відреагували у Росії, Китаї та Індії. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «спостерігає за розвитком ситуації», назвавши такий крок з боку американських законодавців «недружньою акцією».
У МЗС Китаю виступили проти законопроєкту та заявили, що американські обмеження не повинні впливати на економічну й торговельну співпрацю Пекіна з іншими державами. В індійському МЗС сказали, що «взяли до відома» ухвалений документ, однак Нью-Делі й далі закуповувати енергоносії у різних постачальників з урахуванням «ринкової динаміки».
Що відомо про закон Ґрема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт був переглянутий двічі — спершу, ще до смерті Ґрема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення.
Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Ґрема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила Хезболли».
7 серпня за законопроєкт проголосував Сенат США, а 16 вересня законопроєкт ухвалила Палата представників Конгресу США.
