Дороги, лавки та дизайнерські вироби. Що виготовляють з перероблених відходів в Україні

Дороги, лавки та дизайнерські вироби. Що виготовляють з перероблених відходів в Україні

Дороги, лавки та дизайнерські вироби. Що виготовляють з перероблених відходів в Україні Колаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

Сортування сміття — доволі поширене явище серед європейських країн, але в Україні ця тенденція лише набирає обертів. З одного боку, викинути все сміття в один бак набагато простіше, утім, брак відповідної інфраструктури не заважає деяким українцям свідомо ставитися до споживання, сортувати відходи та вивозити їх до пунктів прийому сировини або на станції переробки.

Суспільне відвідало столичну станцію переробки сміття та дізнавалося, наскільки поширена в Україні культура сортування, які відходи можна утилізувати та що потім з них виходить.

Як виникла станція сортування сміття

З 2018 року сортувальна станція No Waste працює в Києві сім днів на тиждень. Загалом там позмінно знаходяться від двадцяти співробітників, серед яких є як консультанти, так і сортувальники.

Голова організації "Україна без сміття" та експертка у сфері поводження з відходами Євгенія Аратовська розповіла, що проєкт виник завдяки мрії про те, "щоб сортування сміття в Україні стало привабливим трендом".

Текст про сортуванняФото: Оксана Сенів

Євгенія Аратовська

Усе починалося з того, що організація читала освітні лекції в школах, дитячих садочках та на підприємствах. Євгенія говорить, що з часом виявилося, що всі ті, хто отримали інформацію про сортування, не завжди могли нею скористатися через відсутність інфраструктури.

"Люди не довіряли вуличним бакам, а пункти прийому виглядали жахливо. Тому ми подумали, що це буде продовженням нашої культури сортування і станцію відкрили досить швидко", — згадує вона.

Першу станцію відкрили у напівпідвальному приміщенні, утім, за словами Євгенії, вже за кілька місяців стався "колапс із сировиною", а охочих здати сміття на переробку було так багато, що довелося шукати нове приміщення.

Сортувальна станціяКолаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

Сортувальна станція на Саперно-Слобідській 25/4

Євгенія розповіла, що на станцію щодня приїжджають від кількох десятків до кількох сотень людей.

"В першу половину дня ми умовно зачинені, тут починаються розвантажувальні роботи. Люди, які приїхали трохи раніше, можуть самостійно відсортувати свої відходи, але основний прийом починається о 15:00. Тут буде купа людей, скоріше за все, черга буде навіть на вулиці. Тому частину контейнерів ми виносимо на двір, а частина залишається всередині", — розповіла Аратовська.

Вона зазначила, що в часи до пандемії максимальна позначка кількості відвідувачів була 500-600 людей у вихідні дні, а в будні — близько 300.

Люди приїжджають на сортувальну станціюСуспільне, Войтюк Тетяна

Так виглядає сортувальна станція о 12:15. Сюди вже приїхали перші відвідувачі

Чому люди вирішують сортувати сміття

Євгенія зазначає, що вже сьогодні відчутно, "що людям потрібна модель свідомого поводження з відходами". За її словами, дедалі більше людей цікавляться сортуванням та намагаються впровадити цю культуру у своє повсякденне життя.

Киянка Марія Шероніна розповіла, що сортувати сміття почала саме на карантині. Вона приїжджає на станцію раз на два-три місяці, коли вдома накопичуються відходи на переробку.

"Це був такий поштовх, мабуть, для багатьох людей, коли ми зрозуміли, що наша планета від нас страждає. Тому ми з моїм чоловіком вирішили, що час настав, і почали відкладати на карантині окремо пляшки, кришечки та картон", — говорить Марина.

Вона розповіла, що найбільше накопичується пластикових пляшок. На те, щоб приїхати з дому та відсортувати сміття на станції, подружжя витрачає близько пів години. Говорить, що краще приїжджати в будні, тому що тоді немає черг.

"Треба мати натхнення та бажання. А ще мотивацію. У нас її багато. Планета в нас одна і треба з нею щось робити", — говорить жінка.

Марія ШеронінаФото: Оксана Сенів

Марія Шероніна

Інна Потьомкіна приїжджає на станцію разом з чоловіком. Говорить, що почала сортувати сміття через те, що хоче створити краще майбутнє для своїх дітей. Вона розповідає, що займатися сортуванням почала торік.

"Просто страшно. Кожного разу, коли ти їдеш кудись на пікнік на природу, ти бачиш купу сміття і розумієш, що твоя дитина не бачить чисту та гарну природу, тому що завжди бачить якісь папірці, з обережністю ходить по траві", — говорить жінка.

Вона розповіла, що єдине, до чого важко звикнути, це те, що все сміття перед тим, як віддати на переробку, потрібно мити.

"Це займає трохи більше часу, і, відповідно, потребує додаткового місця, щоб все просушити", — говорить Інна і додає, що попри це, справа того варта.

Найбільше, розповідає жінка, накопичується пластикових пляшок, паперу та різних побутових паковань від їжі або напоїв. На те, щоб відсортувати сміття, витрачається приблизно 5-10 хвилин.

Текст про сортуванняФото: Оксана Сенів

Контейнер для прозорого скла на сортувальній станції

Олександр працює на станції близько трьох років. Він займається спресовуванням неліквідної сировини, яку не можна переробляти, й відвозить її у сховище, звідки потім усі ці відходи передають на спалювання.

"Я побачив все це, мені сподобалося. І я подумав, а чому б не спробувати. Тому що як у нас: закинули все у спільний бак та відвезли на звалище. А сортування це цікаво. Свого роду гра. І користь є", — розповідає чоловік.

Говорить, що всі, хто працює на станції, "повернуті на сортуванні сміття". Пори те, що чоловікові не вдалося долучити всіх своїх знайомих до сортування, він та його сім'я активно цим займаються вже кілька років.

СортуванняФото: Оксана Сенів

Олександр, співробітник сортувальної станції "України без сміття"

Що можна привозити на станцію

Аратовська розповіла, що здебільшого станція приймає різні паковання, макулатуру та вироби з металу. Туди не можна здавати небезпечні та медичні відходи, батарейки, а також вироби з гуми, зокрема автомобільні шини.

"Ми зосередилися виключно на проблемі побутових відходів. І там найбільше саме паковань. Це пластики та корисні паковання, які містять матеріали, які потрібно приховувати від звалищ, тому що вони придатні до переробки і краще їх передавати на заводи, ніж забруднювати довкілля", — говорить голова організації "Україна без сміття".

Читайте також: Паливо, риби та всеїдні комахи. Як люди та природа рятують планету від пластику

Загалом є чотири види паковань: паперові, з металу, пластику та скла. Також існують комбіновані паковання, в яких поєднуються різні матеріали. Деякі з них також можна привозити на переробку. Також на утилізацію приймають одяг, який непридатний для носіння.

"Ми радимо весь хороший одяг направляти на проєкти, які збирають одяг для малозабезпечених сімей, а решту здавати на переробку. Сьогодні це єдиний спосіб, як відповідально поводитися з відходами", — зазначила Євгенія.

Сортувальні бакиКолаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

Так виглядаються коробки, в які складають відсортоване сміття

Загалом на станції є кілька десятків контейнерів, в які складається відсортоване сміття. Є спеціальні коробки для різних видів пластику, паперу, поліетиленових пакетів, магазинних чеків, корків, капсул для кави, техніки, металевих та скляних виробів, парасольок та кришок від бутлів з водою.

"Є навіть бокс для зламаних окулярів. Їх нам також можна привозити", — говорить Євгенія.

Читайте також: Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластику

Вона розповідає, що такі окуляри віддають майстру в Києві, який їх ремонтує або бере з них запчастини для нових виробів.

"Я випадково його знайшла. Прийшла одного разу полагодити свої окуляри, а майстер мені запропонував замінити зламану дужку на деталь з інших. Сказав, що так вийде навіть дешевше. Я у нього потім запитала, чи потрібні йому ще окуляри. Він сказав: "так, дуже потрібні". Так і з'явився новий бокс на нашій станції", — говорить Аратовська.

Куди зі станції "зникають" відходи

Текст про сортуванняКолаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

Голова "України без сміття" розповіла, що паперові відходи купують та вивозять зі станції на переробку замовники. Пластики, які не придатні до переробки, пресують в куби та відправляють на утилізацію — на високотемпературне спалювання.

Металеві вибори накопичуються та зберігаються на складі, а потім віддаються заготівельникам. Аратовська розповіла, що цьогоріч організації нарешті вдалося віддати на переробку шість тонн аерозольних балончиків, які вони збирали впродовж трьох років.

"Було дуже важко знайти переробника. Аерозольні балончики зроблені за алюмінію, якісного, і викидати його безглуздо", — говорить вона.

Загалом, все що можна здати на переробку, продається різним виробникам, а все інше — утилізується.

У що перероблюють сміття

Текст про сортуванняКолаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

Аратовська розповіла, що з паковання для яєць віддаються на переробку, а потім з них виготовляють матеріал для доріг.

"Спочатку їх подрібнюють, а потім з цього виготовляють суміш для доріг. Це така дрібна целюлоза, яка впливає на якість дороги і дуже популярна сировина", — розповідає глава УБЗ.

Завдяки термопресу, який також є на станції, виготовляють спеціальні плити. Так, у співпраці з громадською організацією "Агенти змін" "Україна без сміття" створила лави з перероблених пластикових кришечок. Їх поставили у Сквері київських інтелігентів на розі вулиць Гончара та Великої Житомирської. Основа такої лави металева, а місце для сидіння — з пластику.

Читайте також: Альтернативна енергетика і менше пластику. Експертка пояснила, як українці можуть допомогти планеті

Полістирол також переробляється. Аратовська зазначає, що з нього також виготовляють плити, які виглядають наче скло.

"З них зазвичай роблять якісь дизайнерські речі, бо самі плити прозорі та гарні, схожі на скло", — говорить вона.

Першими в Україні станція почала збирати поліпропілен. Аратовська розповіла, що цей матеріал подрібнюється, а потім з нього виготовляються шланги для крапельного зрошення.

Чи стане сортування сміття новим культурним трендом

Текст про сортуванняКолаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

Аратовська сподівається, що з часом дедалі більше українців, почнуть цікавитися сортуванням сміття та долучатися до цієї культури. Вона розповіла, що, наприклад, послугою "пластик поштою" користуються не тільки Харків, Львів та інші великі міста, але й люди у невеликих громадах.

"Сильно впливає те, що ми взяли курс на Європу. Бо в нас є два курси, якими ми б могли піти: або в СНД до найближчого сусіда, або в Європу. І мені здається, всі ці події, які відбулися: Майдан, окупація, війна, — вони сильно впливають на наш курс розвитку. Ми хочемо в Європу. І ми маємо наслідувати і європейські цінності, а саме: зберігати довкілля, сортувати відходи, мінімізувати їх. Ми вже визнали, що європейський курс нам ближчий, тому легше буде аргументовано спілкуватися з людьми про користь сортування сміття", — підсумовує Євгенія.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди