Ексгенпрокурор Руслан Кравченко міг відмовитися від особистої державної охорони невдовзі після внесення підозри директорові НАБУ Семену Кривоносу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Про це йдеться у матеріалі «Української правди».
Так, журналіст Михайло Ткач стверджує, що заява Кравченка про тимчасову відмову від особистої держохорони датована 1:00 ночі 14 вересня — через дві години після того, як до ЄРДР внесли відомості про підозру Кривоносу.
Ткач припускає, що вже тоді очільник Офісу генпрокурора розумів, що виїжджає з України не в межах звичайного службового відрядження. За його словами, за наявності держохорони, встановити місцеперебування Кравченка було б значно простіше.
«Важливо також зазначити: інформація про те, що Кравченко планує виїхати за кордон, циркулювала в найвищих владних кабінетах ще за кілька днів до його виїзду», — додає журналіст «УП».
За даними видання, Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску «Шегині» 14 вересня о 2:30, через три години після винесення підозри й через півтори години після відмови від держохорони.
Як вважає Ткач, це може означати, що посадовець і вніс підозру, і відмовився від охорони вже перебуваючи неподалік кордону.
Що цьому передувало
14 вересня генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директорові НАБУ Семену Кривоносу, якого звинуватив у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні.
Близьку до керівника САП Олександра Клименка людину, якої стосується інша підозра, звинувачують у «впливі на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприянні в ухиленні від мобілізації». Кравченко вважає, що саме це стало причиною обшуків у будівлі Офісу генпрокурора у межах справи антикорупційників «Карфаген».
Президент Володимир Зеленський відреагував, закликавши Верховну Раду підтримати рішення про звільнення Кравченка, яке подав пізніше. Також він відсторонив його від виконання обов'язків.
На брифінгу очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що так і не отримав підозру, підписану Кравченком. Також, попри заяви відстороненого генпрокурора, підозри не отримували й родичі керівника САП Олександра Клименка.
Кравченко заявив, що виїхав за кордон «у відрядження», під час якого, мовляв, хоче «поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».
Водночас в Офісі генпрокурора спростували інформацію про підозри антикорупційникам. Там зазначили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі про підозру у встановленому законом порядку не повідомляли.
Вдень 15 вересня парламент підтримав постанову про звільнення Кравченка з посади генпрокурора, а увечері того ж дня Зеленський підписав відповідний указ.
