Директорові НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручали жодних підозр, а заяви генерального прокурора Руслана Кравченка у НАБУ і САП розцінюють як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Про це йдеться у заяві НАБУ.
«Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генпрокурора. НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи», — йдеться у повідомленні.
У НАБУ також наголосили, що Семен Кривонос не отримував жодної офіційної підозри.
«Так само НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах генпрокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності. Відтак заяви Генпрокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер», — зазначили у відомстві.
У Бюро також наголосили, що НАБУ і САП «ніколи не пропонували і не вимагали жодної "недоторканності" для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб».
У НАБУ зазначили, що невдовзі нададуть детальнішу інформацію.
Раніше 14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозри директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також «близькій до керівника САП особі» за вплив на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації.
Президент Володимир Зеленський заявив, що у Кравченка є тільки один шлях — звільнення з посади і закликав Верховну Раду невідкладно підтримати відставку генпрокурора.
Що відомо про операцію «Карфаген»
4 вересня стало відомо, що в межах операції «Карфаген» НАБУ та САП здійснюють слідчі дії з викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолює посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників пов'язують із «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна.
З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву. За даними слідства, у середині 2025 року він створив та очолив із керівних структурних підрозділів Офісу генпрокурора та нібито залучив до його складу працівників прокуратури та наближених осіб.
У НАБУ і САП стверджують, що учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не перешкоджати діяльності так званих кол-центрів, які займалися шахрайством щодо громадян України та іноземців.
За версією слідства, отримані кошти легалізовували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна на понад 20 мільйонів гривень. Ще понад 10 мільйонів гривень учасники організації, ймовірно, розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи ці гроші за доходи від підприємницької діяльності.
В Офісі генерального прокурора 4 вересня заявили, що працівника, щодо якого перевіряють можливу причетність до протиправної діяльності, пов'язаної з шахрайськими кол-центрами, відсторонять від виконання службових обов'язків на час досудового розслідування.
У неділю, 6 вересня, ВАКС ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.
7 вересня суд також обрав запобіжні заходи співмешканці Кропиви, Єлизаветі Івахненко, та його водію Сергію Куцому.
Сам же генпрокурор України Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів та їх легалізації, а також прокоментував законність своїх побутових витрат, заявивши, що всі побутові питання його родини здійснювалися «виключно в межах чинного законодавства та задекларованих доходів без будь-яких порушень».
7 вересня Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора України, назвавши це «свідомим політичним рішенням».
