Результати міжнародного дослідження PISA-2025 показали низький рівень базових компетентностей українських школярів. Зокрема, середній результат 15-річних учнів із читання становив 418 балів — на 48 балів менше, ніж у 2018 році. Базового рівня читацької грамотності досягли лише 55% учнів.
Суспільне Новини поспілкувалося з чинними народними депутатами про ці результати та запитало, як вони оцінюють рівень освіти українських школярів, причини погіршення результатів і що, на їхню думку, потрібно змінити в освітній системі.
Член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій та чинний нардеп Роман Грищук вважає, що результати українських школярів залишаються низькими, однак за умов повномасштабної війни їхню стабілізацію можна розглядати як позитивний сигнал.
«Результати базових компетентностей можуть шокувати. З іншого боку, якщо порівнювати з попереднім, 22-м роком, то падіння суттєвого не відбулося. За чотири роки повномасштабного вторгнення, за офлайн-навчання, за постійні тривоги та обстріли рівень не впав», — сказав Грищук.
Водночас нардеп зазначає, що результати не покращилися. За його словами, Україна перебуває на платоКоли результати перестали помітно погіршуватися, але й не почали покращуватися., тоді як у світовому масштабі результати з читання загалом також погіршуються.
Проблема розуміння прочитаного
Читання залишається найслабшою з трьох галузей PISA для України. Середній результат становить 418 балів проти 431 балу з математики та 448 балів із природничих наук. Середній показник країн ОЕСРОрганізація економічного співробітництва та розвитку становить відповідно 461, 463 та 482 бали.
Грищук пов'язує проблеми з читацькою грамотністю, зокрема, з впливом новітніх технологій та соціальних мереж. Окремою проблемою він називає підхід до навчання читання.
«Ми багато на наших предметах вчимо швидкість читання, орфографічні історії, але не вчимо розуміти, особливо що стосується наукових статей чи текстів, де є дані, а що ці дані кажуть. І це вже проблема освітньої системи», — сказав нардеп.
Окремо дослідження показало активне використання штучного інтелекту в навчанні. 54% українських підлітків користуються чатботами ШІ для допомоги в навчанні щонайменше раз на тиждень. Середній показник для країн, що розвиваються, становить 46%. Водночас 78% українських учнів повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної чатботами. У звіті наголошується, що ці дані не є оцінкою академічної недоброчесності.
Розрив між містом та селом
Найбільша різниця спостерігається між результатами учнів у містах і селах. Частка учнів, які досягають базового рівня або вище, становить:
- у читанні — 41% у сільській місцевості проти 59% у міській;
- у математиці — 42% проти 58%;
- у природничих дисциплінах — 53% проти 69%.
На думку нардепки та колишньої заступниці міністра освіти і науки Інна Совсун, погіршення результатів у сільській місцевості пов'язане не лише з наслідками війни та безпековими проблемами, а й із демографічною ситуацією та організацією мережі закладів освіти.
«Коли в школі вчиться п'ять дітей, то ви розумієте, що вчитель не може мати тієї практики, того досвіду викладання, як вчитель, який викладає в повнокомплектній школі», — зазначила Совсун.
На її думку, в умовах війни також варто переглянути обсяг навчальної програми та визначити перелік базових знань, які учні мають опанувати за будь-яких обставин. Водночас Роман Грищук вважає, що одним із шляхів розв'язання проблеми може бути укрупнення шкіл.
«Всі дані і PISA, і НМТ показують, що сільські школи, в яких мало учнів, в яких вчителі читають по декілька предметів, вони показують нижчі результати. Тому укрупнення шкіл, хоч яким би воно не було непопулярним серед громад, це шлях до підвищення якості освіти», — зазначив він.
Тестування проводили лише на неприфронтових територіях, тому воно не охопило, зокрема, дітей із Харківської та Запорізької областей та інших регіонів, де доступ до освіти був сильніше порушений війною.
За словами Совсун, говорити про відсутність падіння результатів між 2022 та 2025 роками некоректно. Найпомітніше погіршення зафіксували саме у сфері читання.
«У нас є різке падіння по рубриці читання. Ми багато зараз сперечалися про математику, але зараз ми побачили саме по блоку читання дуже серйозне падіння», — сказала вона.
Совсун також звернула увагу на частку учнів, які не досягли базового рівня знань у жодній із трьох галузей PISA. За її словами, таких в Україні 29%.
«Дуже важливо визнати, що треба запропонувати якусь скорочену версію програми, не намагатися дітям, які бігають в укриття по п'ять разів на день, забезпечити повноцінну програму, а спробувати виокремити найголовніше, що діти мають точно знати», — сказала Совсун.
Гендерна різниця у балах
У PISA-2025 в Україні зберігається помітна різниця між результатами хлопців і дівчат. У математиці перевага хлопців становить вісім балів і є статистично значущою. У читанні перевага дівчат становить 32 бали.
У природничо-науковій грамотності різниця на користь дівчат становить близько чотирьох балів, але статистично вона незначуща. Особливо помітна динаміка читання, де результати хлопців погіршилися між 2022 та 2025 роками — з 415 до 402 балів.
Водночас PISA фіксує загальне погіршення результатів із читання у світі. У країнах ОЕСР середній показник між 2018 та 2025 роками знизився на 25 балів. В Україні на результати, зокрема, вплинули пандемія COVID-19, тривале дистанційне навчання, повномасштабне вторгнення Росії та масове переміщення дітей.
PISA-2025 в Україні проходила з 17 березня до 4 травня 2025 року. У тестуванні та анкетуванні взяли участь 8962 учні та учениці з 297 закладів освіти 17 регіонів. Через війну дослідження не охоплювало низку областей і тимчасово окупованих територій.
