Україна відзначає 35-тий День Незалежності; країни NB8 і Україна підписали декларацію; президент Фінляндії Стубб оголосив два пакети допомоги Україні; Україна та Норвегія підписали дронову угоду і декларацію про стратегічне партнерство; нардеп Костенко заявив, що в Україні можуть змінити мобілізаційний вік — Суспільне зібрало головні новини ранку 24 серпня.
Україна відзначає 35-тий День Незалежності, до Києва напередодні прибули низка європейських лідерів
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що на залізничному вокзалі зранку 23 серпня зустрів лідерів шести європейських країн. За його словами, йдеться про лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Зокрема, на оприлюднених кадрах видно, як глава МЗС України зустрічає на пероні президента Фінляндії Александра Стубба, прем'єра Норвегії Йонаса Гара Стере та очільницю уряду Данії Метте Фредеріксен. Перед тим президент Литви Гітанас Науседа та прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал повідомили, що прибули з візитом до Києва напередодні 35-ї річниці незалежності України.
Раніше стало відомо, що до Києва приїхав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. А 21 серпня стало відомо, що колишній спецпосланець президента США з питань України, генерал Кіт Келлог прибув в Україну.
Підготовка до зими, захист портів, ППО і санкції проти РФ: Країни NB8 і Україна підписали декларацію
На саміті Україна – країни Північної Європи та Балтії (NB8) учасники домовилися продовжувати військову, фінансову та гуманітарну підтримку України, допомагати їй у підготовці до зими та у захисті портів, посилювати українську ППО та санкційний тиск на Росію та збільшувати спільне виробництво озброєння.
Президент Володимир Зеленський та лідери держав і урядів Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції підписали спільну декларацію.
Учасники саміту підтвердили підтримку суверенітету і територіаотної цілісності Україні і заявили, що ніколи не визнають законною жодну анексію української території Росією. Вони також пообіцяли продовжувати надавати Україні допомогу, доки не буде досягнуто вправедливого і всеосяжного миру, а Україна не посяде своє місце в ЄС і НАТО.
Лідери засудили атаки РФ на мирних жителів та цивільну інфраструктуру.
Країни Північної Європи та Балтії пообіцяли продовжувати політичну, військову, фінансову, гуманітарну та економічну допомогу, підтримку у сфері розвитку, а також роботу через міжнародні коаліції та механізми спільно із союзниками й партнерами, щоб допомогти забезпечити Україну засобами для захисту від російської агресії.
NB8 пообіцяли підтримали прискорення вступу України до ЄС та закликали відкрити без подальшого зволікання решту переговорних кластерів щодо вступу України вже у вересні – жовтні 2026 року.
У сфері оборони лідери домовилися поглиблювати співпрацю між країнами, зокрема у спільному виробництві:
- безпілотників;
- засобів протиповітряної оборони;
- систем радіоелектронної боротьби;
- боєприпасів;
- інших критично важливих оборонних технологій.
Учасники саміту також пообіцяли продовжувати надавати Україні стабільну оборонну допомогу у 2026 році й надалі через двосторонні домовленості, багатосторонні механізми та ініціативи, зокрема механізм PURL.
У декларації також міститься заклик посилити санкційний тиск на Росію, зокрема скоротити її доходи від енергетики, протидіяти обходу санкцій через треті країни та продовжити боротьбу з російським тіньовим флотом.
Президент Фінляндії Стубб оголосив два пакети допомоги Україні
Президент Фінляндії Александер Стубб оголосив два пакети допомоги Україні — пакет протиповітряної оборони та «Зимовий пакет» для енергетики. Про це він сказав за підсумками саміту «Україна — NB8» (країни північної Європи і Балтії).
«У мене, як прагматичного фіна, на сьогодні є три конкретні завдання (щодо допомоги Україні, — ред.). Перше стосується ППО. Ми готуємо наш наступний пакет допомоги, який, по суті, покриє деякі з найважливіших потреб України. По-друге, наближається зима, і, як ви знаєте, у Фінляндії ми теж дещо знаємо про зиму. Тож будуть хороші новини в енергетичній сфері, особливо щодо електроенергетики, зокрема стосовно двигунів і турбін, які можуть стати в нагоді», — сказав Стубб.
Третім завданням президент Фінляндії назвав оборонну співпрацю.
«Ми всі знаємо, що головним чином йдеться про оборону. І тут я справді радий, що привіз із собою сім фінських оборонних компаній, які вже змогли почати тісніше співпрацювати зі своїми українськими колегами», — сказав він.
Україна та Норвегія підписали дронову угоду і декларацію про стратегічне партнерство
Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підписали в Києві спільну декларацію про стратегічне партнерство, а також оборонну угоду в рамках «Drone Deal». Про це повідомили в пресслужбі норвезького уряду.
«Тепер ми співпрацюватимемо ще тісніше та на більш довгостроковій перспективі. Мета полягає в зміцненні обороноздатності та стійкості як України, так і Норвегії. Це партнерство складається з трьох основних частин: оборони, енергетики та стійкості. У всіх цих сферах Україна має важливий досвід, який має велику цінність для Норвегії. Водночас ми можемо надати експертний досвід, яким Україна може скористатися», – сказав Стере.
Співпраця в енергетичній сфері й надалі полягатиме у наданні Норвегією підтримки для захисту критичної енергетичної інфраструктури України. Осло продовжуватиме сприяти відновленню та оновленню зруйнованої енергетичної інфраструктури та зменшенню вразливості українського енергопостачання.
Окрім декларації про стратегічне партнерство, країни підписали оборонну угоду в рамках «drone deal». Ця угода забезпечить ще тіснішу співпрацю між українським та норвезьким оборонними секторами і промисловістю.
Зеленський обговорив із сенаторами США посилення тиску на РФ
Президент Володимир Зеленський під час Національного молитовного сніданку в Києві зустрівся із сенаторами США Річардом Блюменталем та Джеймсом Ленкфордом, з якими обговорив посилення тиску на Росію. Зеленський також поінформував американських сенаторів про постійний російський терор балістикою.
«Дуже важливо, щоб в України були можливості цьому протидіяти, і реалізація рішення про надання ліцензій на виробництво «петріотів» може значно допомогти», — наголосив він.
За словами президента, Україні потрібні ракети-перехоплювачі і для підготовки до зими та захисту критичної інфраструктури.
Радбез ООН у День Незалежності України обговорить агресію РФ
Рада Безпеки ООН збереться 24 серпня, у День Незалежності України, на засідання щодо ситуації у зв'язку з продовженням російської війни проти України
Ініціювали обговорення цього питання п'ять європейських членів Ради Безпеки – Данія, Франція, Греція, Латвія та Велика Британія.
Очікується, що вестиме засідання міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен, чия країна головує у Радбезі в серпні.
Доповідачами від ООН виступлять заступники генсека з політичних та гуманітарних питань Розмарі ДіКарло й Том Флетчер.
Якщо ми хочемо розвалити країну, то можемо рухатись в напрямку виборів — Зеленський
Президент Володимир Зеленський, коментуючи можливість проведення виборів під час війни, заявив, що вони можуть «розвалити країну» та спричинити розкол у суспільстві. Про це він розповів під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Суспільного.
«Нас вже штовхали до виборів у час такої війни з різних сторін. Десь рік тому була така хвиля. Моя позиція була чітка — якщо партнери запропонують нам конкретні умови, за яких можна безпечно, легітимно і демократично провести вибори в Україні — за участі військових, на прифронтових територіях, за кордоном, куди виїхали мільйони наших громадян, рятуючись від війни, безпечно — тобто без ударів та обстрілів, то давайте це обговорювати» — сказав Зеленський.
Тоді, за його словами жоден із західних партнерів не надав конкретних пропозицій, які б гарантували безпеку під час виборів. Зеленський додав, що це неможливо допоки Путін «не хоче йти на будь-які варіанти припинення вогню».
«Я вважаю, що у час такої війни вибори в цілому — це великі ризики. Вибори просто зараз — це цунамі для держави, яке розколить Україну. Тому моя стратегія — довести країну до закінчення війни, і зберегти незалежну і суверенну державу. І я її виконую» — додав Зеленський.
В Україні можуть змінити мобілізаційний вік — нардеп Костенко
Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ готують зміни у правилах призову під час мобілізації, зокрема щодо призовного віку, заявив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі програми «Говорить Великий Львів».
Він зазначив, що влада шукає нові шляхи залучення людей до війська, адже нинішні фінансові надбавки не сприяють збільшенню кількості контрактників.
«Я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови і, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи йдуть», — розповів Костенко.
На уточнювальне питання про те, яку саме межу призовного віку можуть змінити, нардеп відмовився відповідати. Він зазначив, що про це згодом мають офіційно повідомити Міноборони або Генштаб.
Він також заявив, що влада не має наміру відмовлятися від примусової мобілізації і переходу виключно до добровільного призову не планується.
Нардеп також спростував чутки про можливе скасування відстрочки для батьків трьох і більше дітей, заявивши, що таких законодавчих ініціатив «не існує і найближчим часом не передбачається».
