Битва за землю: у Черкасах атовці роками стоять у черзі

Битва за землю: у Черкасах атовці роками стоять у черзі

Битва за землю: у Черкасах атовці роками стоять у черзі Колаж: Суспільне Черкаси

На земельних ділянках на смітнику пропонували будуватися черкаським атовцям у 2018-му році. Тим часом посадовці і наближені до них особи отримували ділянки у мальовничому лісі. Тоді через це стався конфлікт. Чому бійцям так і не виділили землю - у другій частині розслідування команди "Лакмус".

Навесні 2021-го питання виділення землі учасникам бойових дій знову винесли в публічну площину. Бійці АТО та ООС знову вийшли з заявою щодо несправедливості, яка стала синонімом вирішення їхніх земельних питань.

Боєць батальйону "Київська Русь" Олександр Резніченко пішов на передову, коли йому було 25. Найдовша його ротація тривала більше року – 14 місяців.

Після першої відпустки він вирішив використати своє законне право на отримання земельної ділянки. Відповіді від міської влади чекає досі.

"Відповіді ніякої немає. "Ви в черзі, чекайте". Черга тоді, у 2016-му, була понад п’ятсот людей. Як мені сказали, спочатку землю отримають ті, хто раніше подавались, хто повернувся раніше. Але все тягнеться до цього часу. Навіть хлопці, які отримали інвалідність, теж стоять у черзі і чекають, поки їм дадуть цю землю",– розповів ветеран.

Боєць батальйону патрульної служби Олександр Носенко пішов воювати майже одразу після початку бойових дій, у 2014-му. За логікою міської влади Черкас, саме він – один із тих, хто мав отримати земельну ділянку одним із прших. Та цього не сталося.

"Прийшов у міськраду, мені показали, де спеціальний кабінет, я зібрав всі документи, пішов у Головне управління, попросив довідки. Подався, їх прийняли. Думав: "Ну окей, отримаю якусь діляночку, щоб посадити помідорчики. А через два місяці мені приходить відповідь: "Вибачте, вільної землі в Черкасах немає", – розповів він.

Битва за землю: у ЧеркасахПрограма-розслідування "Лакмус"

Отримати земельну ділянку – право кожного громадянина України. Для учасників бйойових дій, згідно із законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ця процедура чітко визначена та уніфікована.

Для цього бійці мають подати відповідний пакет документів.

Але навіть точне дотримання процедури не гарантує отримання земельної ділянки. Кількість вільної землі в обласному центрі в рази менша, ніж кількість охочих її отримати. За останні п’ять років бійці та родини загиблих отримали менше 250 ділянок.

"Територія Черкас досить обмежена: із одного боку річка Дніпро, з іншого – ліси першої категорії, а ще – навколишні села. Наразі в нас біля двох тисяч заяв від учасників бойових дій. Не складно порахувати: якщо б ми їм надавали по 10 соток плюс проїзди – це було б понад 200 гектарів. У нас весь полігон, який можна було б розподілити, це майже 100 гектарів", – зазначив Артур Савін, директор департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Алгоритм дій простий: знаходиш земельну ділянку, перевіряєш, чи вона не перебуває ні в чиїй власності, що можна зробити або на сайті Держгеокадастру, або ж безпосередньо у самих посадовців, робиш викопіювання і додаєш до заяви. Через це часто на одну й ту ж ділянку претендують від двох до шести осіб. Та ухвалюючи закон щодо землі учасникам бойових дій, Верховна Рада випустила важливу деталь – встановлення черговості її надання серед самих учасників бойових дій.

Через це депутати як теперішнього, так і попереднього скликання мають власний алгоритм першочерговості.

Битва за землю: у ЧеркасахПрограма-розслідування "Лакмус"

За словами екссекретаря Черкаської міської ради Ярослава Нищика, депутати без зауважень голосували за всі земельні проєкти для членів родин загиблих учасників АТО.

"Наскільки я пам’ятаю, не було жодної відмови також по першій і другій групах інвалідності по АТО", – зауважив він.

Але були варіанти. Наприклад, у 2014 і 2016 роках, коли вдалося віднайти одразу десятки ділянок, бійці тягнули жереб, пригадав Ярослав Нищик. Третій варіант розвитку подій, це коли АТОвець випадково знаходить вільну земельну ділянку.

"Тут уже варто розуміти, що таких випадків були одиниці. Або ж це була ситуація, що ця людина мала знайомого серед депутатського корпусу, або ж сама була посадовцем Черкаської міської ради. Або ж це була підставна особа, яка отримувала земельну ділянку. Потім ця ділянка передавалася стороннім людям. Здійснювався продаж. І учасник АТО отримував якусь частку від вартості продажу".

Знайомтеся, це Андрій Ботнар. Йому 57 і він колишній боєць АТО. На сході Андрій Федорович провів 19 місяців. На пів року більше його син був заступником міського голови. І хоч він просить не асоціювати свої земельні успіхи з посадовими успіхами родини, але саме в цей період депутати наділили Ботнара земельною ділянкою під лісом.

Сам Андрій Ботнар отриману ділянку пояснює знанням законів:

"Якби я не був такий розумний і не знав закони, мені б теж її ніхто не дав. Повірте, мені б її ніхто не дав. Просто я діяв у межах закону. Я отримав земельну ділянку не десь в космосі і не в парку. Я отримав серед будівель".

Справді, у припарковій зоні, по сусідству із ділянкою Ботнара, уже майже все забудовано. Землею поряд володіють родини власника плиткового заводу, судді місцевого суду та депутат місцевої ради.

Битва за землю: у ЧеркасахПрограма-розслідування "Лакмус"

Та з паном Андрієм міг би посперечатися його тезка Андрій Крилов. Він також має статус учасника бойових дій та отримав земельну ділянку в Соснівці. Її, каже, знайшов сам.

"Зі свого досвіду я вам поясню. На даний час настільки все стало прозоро, що гріх дуже комусь жалітися. Будь-який користувач бачить і актуальний генеральний план, і актуалізацію, і зонінг, і детальні плани територій".

Зараз Андрій Крилов працює заступником директора департаменту архітектури та містобудування і курує саме земельні питання. Але як і Андрій Ботнар, просить не пов’язувати земельний здобуток із кар’єрою посадовця.

"Ця земельна ділянка була відведена з усіма позитивними висновками, вона не суперечила діючому на той момент генеральному плану, і навіть актуалізованому плану не суперечила. Заяву я написав, навіть не маючи відношення до департаменту архітектури взагалі. Ви знаєте, де я працював. В управлінні інформаційної політики. Оце тоді була написана заява".

За логікою Андрія Ботнара, поруч із ним у формі міг стояти Геннадій Шевченко. Як і Ботнар та Крилов, він також зумів знайти землю у Соснівці та отримати її у власність.

Нині Шевченко – депутат Черкаської міської ради. Раніше був заступником міського голови Анатолія Бондаренка та очолював одне із комунальних підприємств. Крім іншого, Шевченко – як учасник бойових дій – очолював у свій час і комісію, яка б мала забезпечувати саме справедливий розподіл землі між учасниками бойових дій. І тут ми повертаємося до історії про смітник. Геннадій Шевченко очолював робочу групу АТОвців щодо земельних питань і тоді, коли 42 бійцям вважали за правильне дати ділянки на звалищі. І саме в цей час на депутатське засідання вийшов проєкт щодо надання йому земельної ділянки в Соснівці. Каже, що вийшов із комісії на час оформлення своєї землі, але очолює її зараз і керуватиме надалі.

"Я її отримав, коли вже не працював у мерії. Сам знайшов. То в мене на розгляді було біля року чи більше. На сесії лежало, не голосували теж з політичних мотивів", – розповів Геннадій Шевченко.

Отримавши землю у 2019 році Шевченко свою земельну ділянку продав. Так нічого на ній і не збудувавши.

"180 тисяч – дуже низька для ринку ціна. Я не хотів би на камеру про це говорити. Чекати, торгуватися, жити – це не моє. Я хотів будуватися свого часу. А потім зрозумів, що немає такої потреби і, в принципі, фінансової можливості", – розповів Шевченко.

Покращити фінансову можливість обранця міг би офіційний продаж ділянки за її реальною вартістю. 180 тисяч гривень, тобто 6,5 тис. доларів – це у вісім разів менше, аніж коштує земля у цьому районі, зауважив директор агенції нерухомості Тарас Жуков.

"У таких мікрорайонах, як Казбет, вартість сотки землі коливається від 6 до 10 тисяч доларів. Соснівка – в нас може бути ціна 4-5 тисяч доларів. І улюблений зараз мікрорайон Луначарський – там від 1,5 до 3 тисяч доларів вартість земельної ділянки залежно від того, де вона розташована".

Битва за землю: у ЧеркасахКолаж: Суспільне Черкаси

Поки Олександр Носенко й решта тих, хто пішов боронити країну ще на початку АТО, чекають на свої кілька соток "під помідори", ті, хто ближчі до посадовницьких піджаків або в них – уже навіть збирають фінансові врожаї з отриманих у стримані терміни ділянок.

У 2019 році черкаські депутати підхопили досвід Львова, щоправда дещо адаптувавши його. Аби зменшити напругу через невиділення земельних ділянок, рада почала видавати матеріальні виплати АТОвцям в обмін на відмову від землі.

За словами начальниці відділу соціальних гарантій та персоніфікованого обліку департаменту соцполітики ЧМР Наталії Матвійчук, у порядку виплати цієї одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є такий момент, що особи, які отримали цю допомогу, втрачають право на отримання земельної ділянки для будівництва.

  • Отримали виплату у 2020: 100 осіб, у черзі – 878 осіб.
  • Планують виплатити у 2021 році – 100 осіб.

Йдеться про 100 тисяч гривень. Видавати їх почали минулоріч, отримала сотня осіб. Стільком же хочуть допомогти у 2021 році.

Та в черзі нині ще 878 людей. І найголовніше у цій матеріальній історії: рішення міської ради не може бути вищим за закон, наголошує юристка Любов Полішкевич.

"Те, що з’являється якийсь спосіб підтримати сім’ю учасника бойових дій, мені це до вподоби. Але те, що вона ніяк не пов’язана з правом на безоплатну приватизацію, це уже інше питання. Людина не може продати своє право на безоплатну приватизацію. Це не передбачено чинним законодавством".

Усередині травня депутати вже нового скликання проголосували за актуалізацію генерального плану міста. За словами профільного чиновника Артура Савіна, це дозволить віднайти до десяти гектарів вільної землі. Частину з якої треба ще викупити з приватної власності.

"У тому районі в нас уже є розпайована земля, де є власники цих земельних паїв. Актуалізація генерального плану дає можливість. І зміни до земельного кодексу, які в нас дозволяють викуп земельних ділянок крупнотоварного виробництва у громадян. Я зараз не буду говорити відверто, але по деяких масивах Черкаська міська рада повинна буде викупити частину земельних паїв. Думаю, що люди готові будуть продати. І після цього ми присвоїмо земельним ділянкам кадастрові номери. На громадській комісії будемо визначатися: по 6, по 8, по 10 соток".

Екссекретар міської ради Ярослав Нищик вважає, що це зовсім не панацея. Єдине, що справді може змінити ситуацію, це зміни до законодавства. Окрім дефіциту землі, проблема ще й у черговості її виділення, яку має визначити законодавець.

"Я спілкувався з багатьма посадовцями й депутатами з інших міст. Ситуація у 100% у тих містах і територіальних громадах абсолютно ідентична. Тому що немає законодавчого моменту, який дозволяє впорядкувати черговість. Якби посадовці департаменту архітектури були зацікавлені в дотриманні черговості, вони були б зацікавлені і в пошуку земельних ділянок, і не було б можливості махлювати. Оскільки закон на державному рівні такого права і зобов’язання для посадовців не дає, то, відповідно, такий механізм для певного збагачення ніхто не буде добровільно втрачати".

Битва за землю: у ЧеркасахПрограма-розслідування "Лакмус"

Станом на середину травня на сайті Верховної Ради в розділі "Законотворчість" ми не знайшли жодного документа, який би врегулювував питання черговості в отриманні землі серед учасників АТО. Не поспішає врегульовувати ситуацію своєю постановою і Кабінет міністрів.

Ми показали, що такий стан справ на руку тим, хто ухвалює рішення. Приклад Черкас демонструє: шанси отримати привабливу ділянку значно підвищуються, якщо ти – депутат чи посадовець.

За матеріалами розслідування "Лакмус", підготовлено на замовлення Черкаської регіональної дирекціі АТ "НСТУ"

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди