Як в Україні шукають нову головну концертну увертюру та чому це важливо для сучасних композиторів

Як в Україні шукають нову головну концертну увертюру та чому це важливо для сучасних композиторів

Як в Україні шукають нову головну концертну увертюру та чому це важливо для сучасних композиторів Фото Вікіпедія/Колаж Суспільне

У травні "Українська концертна увертюра" оголосила імена шести українських композиторів, чиї твори зіграє та запише Національний симфонічний оркестр України.

Вперше ці увертюрижанр симфонічної музики, який виконується як музичний вступ до вистави. У ХХ столітті увертюри стали з'являтися як самостійні оркестрові п'єси до святкових заходів. Наприклад, "Святкова увертюра" Дмитра Шостаковича створена до Олімпійських ігор прозвучать на великому концерті 24 серпня у День Незалежності України, де й відбудеться церемонія нагородження лауреатів конкурсу. Таким чином ініціатори конкурсу, Національний симфонічний оркестр та благодійний фонд "Відкрита музика міста", ставлять амбітну мету – поповнити колекцію нової класичної музики твором, який звучатиме на всіх українських офіційних заходах. Зараз цю роль найчастіше виконує вступ до опери "Тарас Бульба" Миколи Лисенка.

Конкурс викликав резонанс в українському композиторському колі, адже для багатьох сучасних авторів це рідкісний шанс донести свою творчість до аудиторії.

Сайт "Суспільне Культура" поспілкувався з одним із членів журі конкурсу, головним диригентом Національного симфонічного оркестру України Володимиром Сіренком. Як сучасні автори академічної музики можуть зробити свою творчість видимою, чи існує мода на класиків та конкуренція з боку штучного інтелекту – читайте в нашому інтерв'ю.

Лише одиниці композиторів з цього живуть

Володимире, наскільки наші сучасники-композитори є затребуваними? Чи достатньо у них є можливостей, щоб показати свою творчість?

Це абсолютно дикий ринок. Де хто влаштовується, той, як то кажуть, копійку і товче: хто на телебаченні, хто в комерцію йде, хто де може себе знайти. Вони бідолаги. Все дуже складно.

Розумієте, просто у нас змінилася система. Раніше існувала радянська державна закупочна комісія при Міністерстві культури. Через державу замовлялися твори певного ідеологічного спрямування – про партію та про Леніна, але не тільки. Були й нормальні твори, які ми зараз виконуємо. За симфонію платили такі гроші, за оперу – такі.

Зараз лише одиниці сучасних композиторів, які працюють в академічному жанрі, з цього живуть. Видаються на Заході, щось грають, отримують прибуток від авторського права. Шоу-бізнес – інша справа. Я про це не кажу.

Тобто схема, за якою композитори зараз можуть просувати свою творчість, є непрозорою та складною?

Я б не сказав, що вона непрозора. Вона безпорадна. З композиторського хліба зараз не проживеш. Потрібні фонди, підтримка. Як це не банально, потрібні кошти.

Проте все можливо. Ми ж цей конкурс провели – знайшлися люди, які нас підтримали. Ніколи не думав, що буде стільки охочих. Я вражений, що так багато партитур нам надіслали – 35. Звісно, не всі вони рівноцінні, але було з чого вибирати. Рівень достатньо високий.

Як в Україні шукають нову головну концертну увертюру та чому це важливо для сучасних композиторівБлагодійний фонд "Відкрита музика міста"

Фіналісти конкурсу "Українська концертна увертюра"

У другий тур ми відібрали шість партитур, але жодної не було обрано одноголосно. У кожного свої смаки, а музика – це не математика. Деякі партитури, які не потрапили далі, ми просто зіграємо в концертах, а там уже покаже життя, залишаться вони в репертуарі оркестрів чи ні.

Доводиться зважати, чи прийде аудиторія

Чи великий відсоток творів сучасників  виконують зараз оркестри?

Немає такого відсотка. Є спеціальні програми, які ми готуємо для фестивалів сучасної музики. Це Kyiv Music Fest, "Контрасти" у Львові чи “Два дні й дві ночі нової музики” в Одесі.

Дивлячись, як в світі це робиться, ми потроху вкраплюємо твори сучасних композиторів і у філармонійні програми. Але за них люди платять гроші – купують квитки, тому в цьому є – я не люблю цього слова “комерція” – фінансова складова, скажімо так.

Треба викручуватися так, щоб в програмі була і відома світова класика, і твори, написані сучасниками. Доводиться комбінувати або просто не зважати, прийде публіка чи не прийде. Головне – щоб воно було зіграно, щоб композитор та ще хтось міг це почути.

Як в Україні шукають нову головну концертну увертюру та чому це важливо для сучасних композиторівФото зі сторінки Євгенії Сіренко

Володимир Сіренко

Відразу відчувається, як аудиторія прийняла цей новий твір?

Так, як у звичайному концерті все відбувається. Добре ляпають, значить, добре йде. По-різному буває.

Чи існує мода на певних класиків?

З тими композиторами, що виконуються вже 200-300 років, уже немає ніяких питань. Яка реклама потрібна для Прокоф'єва або Шостаковича? Або Стравінського? Тут йде мова лише про музику другої половини ХХ сторіччя і ХХІ сторіччя. От авторам нової музики тяжко пробитися.

Чи є серед сучасних авторів ті, хто претендує на місце поруч зі Стравінським, композитори настільки ж високого рівня?

Про це скажуть років через 50. Зараз може щось з'явитися, нам здасться, що це супермузика, а через 20 років про неї ніхто не згадає. А через 100 років, може, і згадає. Не знаю. Ви подивіться, як з Бахом було. Якби не Мендельсон (композитор зіграв "Страсті за Матвієм" Баха через 79 років після смерті автора і наново відродив інтерес до його творчості. – ред.), невідомо, чим би все це закінчилось.

Наша справа – зіграти, показати, а далі це уже відсіюється. Ви ж знаєте, що у часи Моцарта був не тільки він, а багато композиторів. Скільки творів членів Спілки композиторів будуть виконуватися через півстоліття, ми не знаємо. Комп'ютеризація і всі ці речі потроху витісняють нас, на превеликий жаль.

Штучний інтелект не замінить живого композитора

Нещодавно з'явилась новина, що штучний інтелект дописав одну із симфоній Моцарта. Як ставитеся до таких експериментів?

Творчість – це те, що людину від тварини відрізняє. Штучний інтелект, клонування – для мене все це дивно.

Господь вдихнув творчу іскру в людину, вона може творити, бути співтворцем. Але коли людина втручається в божі справи, невідомо, чим все це закінчиться. Я розумію, що межі експериментам немає. Можна під Моцарта щось створити чи під Баха, але живу людину ніхто не замінить.

Як в Україні шукають нову головну концертну увертюру та чому це важливо для сучасних композиторівНаціональний симфонічний оркестр України

Погодилися б виконувати твори, написані штучним інтелектом?

Заради експерименту – чому б ні? Можно спробувати, подивитися, що воно таке. Я думаю, що там буде все дуже правильно написано, як в посібнику по гармонії. А взагалі тут хоча б зіграти все те, що люди пишуть або писали 200 років тому – Шуберта, Брамса, Чайковського. Такі речі. Їм кінця-краю не видно – поки живеш, доти вчишся.

Які тренди зараз у класиці? Телебачення, фільми впливають на інтерес до певних творів?

Зараз дуже модно виконувати кіношну музику. Завжди аншлаг, повний зал. Це те, що люди сприймають. "Зоряні війни", "Пірати Карибського моря" – завжди  безпрограшний варіант, але завдання композитора – не спопситися, вибачте на слові, не стати зрозумілим до публіки, банальним. Це дуже складно. Лише генії можуть таке зробити, а їх завжди набагато менше, ніж нас з вами, людей звичайних.

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше