У Німеччині стало значно більше молодих чоловіків, які просять визнати їх відмовниками від військової служби зі зброєю з релігійних чи моральних міркувань. За перші шість місяців 2026 року таких заяв надійшло більше, ніж за весь минулий рік. Їхня кількість зросла на тлі нової політики "м'якого призову", яку Берлін запровадив, щоб посилити армію проти російської загрози.
Про це 14 липня повідомила газета The Guardian з посиланням на дані уряду Німеччини.
До 30 червня федеральне відомство у справах сім'ї та громадянського суспільства, яке розглядає такі звернення, отримало 5862 заяви. Для порівняння: за весь 2025 рік надійшло 3879 заяв, а у 2024-му — 2249. Станом на кінець травня цьогоріч задовольнили 2667 звернень, торік — 2830. У 2011 році, коли призов призупинили, статус відмовника просили надати 4348 людей.
Право на відмову від служби зі зброєю гарантує конституція Німеччини. У ній ідеться, що нікого не можна змушувати проти совісті проходити військову службу із застосуванням зброї. Охочі отримати статус відмовника мають подати до Бундесверу коротку заяву про наміри з особистим підписом, резюме та письмове обґрунтування причин відмови.
Подання заяв на статус відмовника має запобіжний характер, адже призову в Німеччині немає. Натомість цьогоріч уряд зобов'язав усіх німців від 18 років заповнити анкету про готовність служити та пройти медичний огляд. Жінок заохочують іти на службу добровільно, але від процедури відбору їх звільнено. План запровадив популярний міністр оборони від соціал-демократів Борис Пісторіус.
Консервативні партії Християнського союзу (ХДС/ХСС), які входять до правлячої коаліції, заявили, що якщо Пісторіус не досягне мети мати 260 тисяч добровольців до 2035 року, призов можуть відновити. Такий крок потребуватиме окремого закону.
Зростання відмов пов'язують із новою політикою так званого м'якого призову, що набула чинності 1 січня, а також із побоюваннями щодо можливої участі військових у нестабільних регіонах. Серед них — Ормузька протока та миротворча операція в повоєнній Україні.
Німеччина, яка після холодної війни різко скоротила армію, має близько 186 тисяч військових. У її обороноздатності є серйозні прогалини, які Берлін намагається усунути. До переозброєння країну підштовхнули зростання геополітичної нестабільності, російська загроза після повномасштабного вторгнення в Україну та тиск президента США Дональда Трампа. Канцлер Фрідріх Мерц, який обійняв посаду у 2025 році, обіцяв перетворити збройні сили країни на найсильнішу армію Європи.
Зростає й кількість тих, хто хоче скасувати раніше наданий статус відмовника. Газета Neue Osnabrücker повідомила у квітні, що за перший квартал 2026 року від визнаного права на відмову відмовилися 233 особи, тоді як за весь 2025 рік таких було 781.
Опитування свідчать про підтримку в Німеччині переозброєння та поповнення армії. Втім, цьогоріч тисячі молодих людей влаштували загальнонаціональні протести та шкільні страйки проти цієї політики.
