Керівник розвідцентру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг заявив, що Росія реагує на успішні удари України по нафтопереробних заводах та інфраструктурі активізацією інформаційної війни проти Заходу.
Він сказав про це на щотижневому брифінгу в Міністерстві оборони Естонії, передає ERR.
За словами Ківісельга, для інформаційної війни Росія використовує ворожу антизахідну риторику з погрозами та демагогією. У межах цих наративів Москва почала нападки на країни Балтії та Фінляндію: мовляв, ці держави дозволяють українцям бити по Росії зі свого повітряного простору, самі країни Балтії начебто готують масову висилку російськомовного населення, а в Литві чи Фінляндії Захід нібито розміщує ядерну зброю.
Кремль періодично заявляє, ніби йдеться вже не про "спеціальну воєнну операцію", а про повномасштабну війну, оскільки низка країн Європи та США підтримують Україну інформацією, розвідданими, спорядженням і зброєю.
7 липня неправдиві заяви речника Кремля Дмитра Пєскова підсилив керівник відділу з прав людини МЗС Росії Григорій Лук'янцев. Він заявив, ніби країни Балтії готуються до масової депортації російськомовного населення, що, вочевидь, не відповідає дійсності.
"Усі ці заяви радше служать цілям скоординованої інформаційної операції, ймовірна мета якої — викликати на Заході відчуття загрози через можливу ескалацію та підірвати єдність у подальшій підтримці України", — сказав Ківісельг.
Він закликав не переоцінювати попередження Росії про можливі загрози країнам Балтії. За словами Ківісельга, розмови про провокації та військові приготування Росії проти Балтії поки що варто розглядати як частину інформаційної війни. Він додав, що жодних військових приготувань Росії до операції в цьому регіоні найближчим часом не видно.
Інформаційну війну Росія активізувала у відповідь на далекі удари України. За словами Ківісельга, Україна розширила спектр цілей і дальність ударів у двох кампаніях — ізоляція Криму та нейтралізація енергетичної інфраструктури й експортного потенціалу Росії. Він сказав, що атак зазнали щонайменше шість аеродромів, де знищили або пошкодили щонайменше сім бойових літаків, а в Азовському морі вдарили щонайменше по 19 суднах, які постачали Криму пальне та військове спорядження.
За минулий тиждень Україна вдарила щонайменше по дев'яти нафтопереробних заводах і терміналах у глибині Росії. Ківісельг окремо виділив атаку на завод в Омській області — одне з найбільших підприємств Росії, яке давало близько 15% авіаційного пального для армії. За його словами, удар по Омську показує зростання спроможності України завдавати далеких ударів і водночас те, що Росія не здатна захистити важливі райони засобами ППО. Нині завод призупинив діяльність, що може безпосередньо обмежити можливості російської авіації.
За даними Генерального штабу України, станом на початок липня 2026 року удари вивели з ладу близько 40% запланованих нафтопереробних потужностей Росії, а за рік це завдало їй збитків на 13,5 мільярда доларів. За словами Ківісельга, кульмінація наслідків цих атак настане найближчими місяцями: Росія перетворилася з експортера нафтопродуктів на імпортера пального, обсяги якого не покривають навіть внутрішнього споживання.
