На Хмельниччині попрощались з майором Максимом Польовим, який загинув у зоні ООС

На Хмельниччині попрощались з майором Максимом Польовим, який загинув у зоні ООС

На Хмельниччині попрощались з майором Максимом Польовим, який загинув у зоні ООС Фото: Суспільне Поділля

У селищі Наркевичі 30 травня попрощались із майором Максимом Польовим. Він був заступником командира батальйону 128-мої окремої гірсько-штурмової бригади. Воював за Україну з 2014 року, пройшов Дебальцеве. Військовий загинув 27 травня поблизу селища Новотошківське на Луганщині під час снайперського вогню.

Попрощатися із загиблим військовослужбовцем прийшли його побратими, родичі, друзі, однокласники і вчителі.

Заступник командира 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, підполковник Андрій Грузінцев каже, разом прийшлим на службу у 128 бригаду.

“В одному батальйоні проходили службу, запам’яталось багато епізодів. Ще з того як проводились навчання на полігонах: на Яворовському полігоні, Широкий Лан, на Миколаївському полігоні, на Рівненському полігоні, разом їздили на БМП, відігравали різні навчання, виховували особовий склад. Знаю обох синів його, дружину, яка теж служить, військовослужбовець 1-го батальйону. Має двох синів, меншому один рочок, старшому 11”, - розповів Андрій Грузінцев.

Дружині загиблого Героя, Віктор Бокій вручив грамоту скорботиФото: Суспільне Поділля

Дружині загиблого Героя, Віктор Бокій вручив грамоту скорботи

Майор Максим Польовий з перших днів був на фронті, пройшов Дебальцево, розповів під час траурного мітингу заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Віктор Бокій.

“Перервала життя Максима біля селища Новотишківка Попаснянського району, Луганської області куля снайпера. З великою скорботою хочу виразити щирі співчуття рідним близьким Максима Миколайовича, від керівництва Збройних сил і від командуючого, начальника Генерального штабу і від себе особисто. Слава і пам'ять герою!”, - каже Віктор Бокий.

Класний керівник Максима Тетяна Кравчук каже, він любив навчатися, з дитячих років він мріяв про професію військового. Однокласники Максима чекали його на зустріч випускників.

У селі Наркевичі 30 травня попрощались із майором Максимом ПольовимФото: Суспільне Поділля

У селі Наркевичі 30 травня попрощались із майором Максимом Польовим

“Не такої зустрічі чекали ми з нашим Максимом, На другий рік в нас буде 20 років закінчення школи. Ми планували усім класом зібратися, і хотіли, щоб всі прийшли. Це остання зустріч буде, яку тільки запам'ятаємо. Максим був дуже добрий, завжди справедливий, перші роки після школи ми з ним переписувалися всім класом, не було ще тоді ні мобільних, нічого. В нас є листи, він завжди і жартувати міг, і писав дуже багато. Ми будем дуже за ним сумувати”, - розповідає однокласниця Максима Польового Ольга Шевчук.

Вадим Гуменюк знав Максима з раннього дитинства.

“Ходили разом в садок, потім в школу, вступили в Одеський інститут сухопутних військ. Лейтенантами пішли в різні підрозділи служити. Він дуже гарна людина, завжди допомогав, принциповий був, дуже переживав за своїх підлеглих. Хороший друг, спілкувалися постійно телефоном, зустрічались дуже рідко, він рідко приїжджав, Казав мені постійно: Вадим, виграємо війну, зустрінемося”, - ділиться Вадим Гуменюк.

Поховали майора Максима Польового на місцевому кладовищі.

Що відомо

  • Максим Польовий народився в 1984 році у селищі Наркевичі Хмельницького району. Бійцю було 37 років. У нього залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
  • Максим Польовий був заступником командира батальйону 128-мої окремої гірсько-штурмової бригади. Воював за Україну з 2014 року, пройшов Дебальцеве. Військовий загинув поблизу селища Новотошківське на Луганщині під час снайперського вогню зі сторони російських окупантів.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди