Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що падіння українських безпілотників на територію НАТО – це ціна, яку варто заплатити за знищення російських нафтопереробних заводів і військових баз.
Про це він сказав в інтерв'ю Financial Times.
"Звичайно, ми не раді (цим інцидентам, — ред.). Але ми не кажемо Україні припинити це. Це б'є по життєво важливій артерії Путіна", — сказав Цахкна.
Цього року українські безпілотники після виконання бойових завдань падали на території Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії.
Цахкна назвав "смішними" звинувачення Росії на адресу країн Балтії у нібито сприянні українським ударам. За його словами, ці звинувачення свідчать про відчай Путіна.
"Ми знаємо, що за останні два з половиною місяці настрій в оточенні Путіна змінився…Він уже не такий оптимістичний. Головна причина — економічна: саме через ці далекобійні удари", — пояснив міністр.
Цахкна висловив захоплення "далекобійними санкціями" України проти РФ.
Зазначається, що Кремль "глибоко стурбований" цими ударами й особливо переймається експортом Балтійським морем. Через Фінську затоку проходить близько 60% російської нафти.
Внаслідок українських ударів по НПЗ, у Росії виникла паливна криза. У понад 60 регіонах Росії запровадили обмеження на продаж бензину і дизелю, в кар'єрі також запровадили заборону на експорт бензину.
Водночас Цахкна вважає, що передчасно вважати, що Путін зараз готовий до переговорів. Він, швидше за все, подвоїть свої стратегічні помилки.
"Нещодавні європейські зусилля щодо співпраці з Росією були помилковими. Путін протягом останнього місяця вже намагався залучити Європу до переговорів. Це для того, щоб виграти час. Щоб використати Європу як можливість виграти час. Щоб розділити нас", — сказав він.
За словами міністра, Кремль сподівався заманити європейські держави до позиції "посередників" у переговорах, а не прихильників України.
"Ймовірно, у ЄС є багато країн, які виступатимуть проти подальшого тиску на Росію (за таких обставин, — ред.), бо вони скажуть: "Якщо у вас є переговори, а ми є посередниками, ми повинні бути нейтральними", "Мир скоро настане", "Угода наближається". Це виправдання. Це дуже небезпечний шлях", — сказав Цахкна.
За його словами, обговорення між країнами блоку щодо того, хто може бути потенційним представником ЄС на переговорах з росіянами, також не принесло користі.
"Перш ніж Європа вирішить, хто має нас представляти, ми повинні спочатку узгодити послання, а лише потім обговорити питання посланця", — сказав естонський міністр.
В останні місяці Київ різко збільшив кількість ракетних атак та атак безпілотників із застосуванням далекобійних ударів по цілях усередині Росії, іноді вражаючи об'єкти за сотні кілометрів від лінії фронту в Україні.
Росія відповіла посиленням радіоелектронного глушіння та інших контрзаходів, що призвело до того, що деякі українські безпілотники, зокрема ті, що були спрямовані на балтійський порт Санкт-Петербург, відхилилися від курсу та вибухнули на території НАТО .
Порушення дронами повітряного простору країн Балтії: що відомо
Литва
23 березня до Литви залетів безпілотник, ймовірно, з території Білорусі, та вибухнув на озері Лавісас за понад 20 км від кордону. Премʼєрка Литви заявила, що йдеться саме про український безпілотник, вочевидь, один із тих, що летіли атакувати Приморськ під Санкт-Петербургом.
17 травня в Утенському районі Литви виявили уламки невідомого безпілотника, а поруч із ним — вибухову речовину.
20 травня Міноборони Литви близько 10:00 за місцевим часом уперше оголосило повітряну тривогу в країні через "підозрілий" дрон, що наближався з боку Білорусі. Жителі країни ховались в укриттях.
21 травня Збройні сили Литви приблизно о 16:30 за місцевим часом оголошували повітряну тривогу в Утенському районі. За повідомленням президента Гітанаса Науседи, у повітряному просторі, за попередніми даними, зафіксували два безпілотники. Винищувачі НАТО піднімали в небо, а людей закликали пройти в укриття.
25 травня литовські прикордонники примусово посадили безпілотник, який залетів із території Білорусі. Для перехоплення дрона співробітники служби охорони кордону двічі застосовували засоби боротьби з БпЛА.
Латвія
25 березня у Латвії впав і вибухнув невідомий дрон, що залетів з боку Росії. Його виявили латвійські військові. Водночас в Естонії вночі 25 березня збитий з курсу дрон врізався в димову трубу електростанції в Аувере.
7 травня невідомі безпілотники порушили повітряний простір Латвії з боку Росії. Повітряні сили країни повідомили про падіння двох дронів: місцеперебування одного з них уже встановили, пошуки другого тривають.
17 травня, близько 6 години ранку Національні Збройні сили Латвії (NBS) повідомили про можливу загрозу в повітряному просторі країни через появу невідомого дрона. Зокрема попередження оголосили у прикордонних з РФ Краславському, Лудзському та Резекненському краях.
23 травня на територію Латвії залетів безпілотник. Він упав в озеро Дрідзіс у Краславському краї неподалік кордону з Білоруссю і здетонував.
Естонія
25 березня безпілотник залетів на територію Естонії з повітряного простору Росії та влучив у димову трубу електростанції Аувере в повіті Іда-Вірумаа.
12 квітня у Ляяне-Вірумаа, Естонія, знайшли уламок дрона. Естонські правоохоронці вважають, що він є частиною українського безпілотника.
19 травня міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що Сили протиповітряної оборони вперше збили безпілотник, який залетів на естонську територію. БпЛА, походження якого з’ясовують, було збито над озером Виртсьярв у південній частині країни. За словами посадовця, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії.
30 травня Естонія розпочала розгортання перших стаціонарних систем виявлення та моніторингу дронів на східному кордоні з Росією. Нове обладнання вже працює на окремих ділянках, а до кінця року планується покрити всю прикордонну лінію.
