Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко виступила на відкриті конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026), яка стартувала 25 червня в польському Гданську. За її словами, упродовж двох днів очікується укладання близько 160 угод на понад 10 мільярдів євро. Окрім Свириденко, до учасників заходу з вітальним словом звернулися премʼєр Польщі Дональд Туск, президент Євроради Антоніу Кошта, лідер Литви Гітанас Науседа та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Про це вона повідомила у Telegram.
Під час відкриття конференції Свириденко, зокрема, наголосила, що ключові пріоритети України — це безпека, стійкість енергетики, розвиток приватного сектору та залучення інвестицій.
"Це п'ята Конференція з питань відновлення та відбудови України. На жаль, це п'ятий рік повномасштабного вторгнення та війни. П'ятий рік наших втрат. І п'ятий рік також нашої сили. На жаль, ми все ще платимо велику ціну за свободу. Росія слабшає, але вона стає агресивнішою проти Європи. Ми маємо традицію в Україні — толока, коли люди збираються разом відбудовують будівлі, коли вони зруйновані. І саме так ми будемо відноситися до відновлення з фондами, з проєктами, разом відновлюватися", — сказала Свириденко.
Премʼєрка зазначила, що зміцнення оборонно-промислового комплексу України є ключовим пріоритетом. За її словами, вітчизняний ОПК створює сучасні військові технології, які вже довели свою ефективність на полі бою та сприяють посиленню безпеки в Європі.
Свириденко також повідомила, що протягом двох днів конференції планують підписати близько 160 угод і оголосити понад 30 партнерств на понад 10 мільярдів євро.
Крім того, у бізнес-ярмарку візьмуть участь понад 80 українських компаній і близько 2 тисяч представників міжнародного бізнесу, а також буде запущено новий формат Енергетичної платформи, яка, за її словами, стане постійним інструментом мобілізації міжнародної підтримки нашої енергетики.
Також під час відкриття заходу прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що всі в Польщі, Україні та Європі вірять у те, що Україна встоїть перед російською агресією, а плани з її відбудови — "це не міраж".
"Коли ми говоримо: так, разом ми відбудуємо зруйновані українські міста після війни, — ми говоримо це тому, що віримо: це буде після війни. Що це станеться після війни, і незабаром, і що це можливо завдяки нашій солідарності", — сказав Туск.
Водночас премʼєр зазначив, що Україна справедливо прагне бути частиною об’єднаної Європи, додавши, що умовою такого об'єднання — "справжнього й повного" — завжди було усвідомлення власної історії та реальна здатність і готовність до примирення.
"Пам’ятайте, всі без винятку, мої співвітчизники в Польщі, твої, Юліє, співвітчизники в Україні та наші друзі в Європі, що майбутнє ми можемо побудувати лише на правді, на взаємній повазі, на розумінні історії. Ця солідарність, що зародилася в Гданську, може стати нашою реальністю, якщо ми відкриємо свої серця й уми — не лише для минулого, а насамперед для майбутнього. Я глибоко в це вірю", — зазначив Туск.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта зазначив, що ЄС із першого дня "твердо стояв і продовжуватиме стояти на боці України", наголосивши, що з 2022 року на підтримку держави вже спрямували понад 200 мільярдів євро.
У цьому контексті він також повідомив, що Євросоюз не лише посилює тиск на РФ, готуючи черговий пакет санкцій, а й готовий долучитися до мирних переговорів.
"Європейський Союз підтримує всі ініціативи, що сприяють миру, одночасно посилюючи тиск на Росію за допомогою санкцій. Ми ухвалили 20 пакетів санкцій і готуємо наступний. Ми прийняли політичне рішення про продовження дії секторальних санкцій на один рік замість шести місяців. Ці заходи є ефективними й мають на меті спонукати Росію до справжніх переговорів. Європейський Союз готовий долучитися до цього процесу", — сказав Кошта.
Водночас посадовець наголосив, що паралельно з наближенням миру справжня відбудова має бути зосереджена насамперед на людях. Йдеться про створення гідних робочих місць, відновлення якісної освіти та повноцінну інтеграцію в суспільство ветеранів, вразливих груп і постраждалих від війни. За його словами, увесь цей процес повинен спиратися на принципи прав людини, щоб "жодна громада не залишилася осторонь".
"Відбудова України є важливим внеском у забезпечення тривалого миру в Європі. Це доводить, що свобода і демократія можуть перемогти автократію. Давайте залишатимемося єдиними у цих зусиллях. Разом ми можемо допомогти Україні відродитися — сильнішою, вільнішою, у складі нашого Союзу та заможнішою, ніж будь-коли раніше", — додав Кошта.
Під час свого виступу президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що Вільнюс вітає відкриття першого переговорного блоку ЄС з Україною наголосивши, що це є "важливим політичним сигналом". Він також нагадав, що Литва взяла на себе зобов'язання спрямовувати щонайменше 0,25% свого ВВП на військову та безпекову допомогу Україні протягом наступних 10 років.
"Ми не лише виконуємо це зобов’язання, а й постійно перевищуємо його, надаючи ще більшу фінансову підтримку, ніж було обіцяно спочатку. Ми запрошуємо всіх партнерів долучитися до цього прикладу. Україна потребує передбачуваності, масштабності та швидкості. Ціна вагань набагато вища, ніж ціна підтримки", — сказав Науседа.
Окремо Науседа звернув увагу на те, що відновлення України є безперервним процесом, який уже триває і "не може чекати на закінчення війни".
"Школи знову відкриваються після реконструкції з облаштованими укриттями. Відновлюються енергетичні системи. Місцеві органи влади реалізують проекти, а підприємства адаптуються та інвестують. Наше завдання — допомогти Україні робити більше, швидше та у великих масштабах", — зазначив президент Литви.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своїй промові звернув увагу на появу нових спільних підприємств між Німеччиною та Україною, які, за його словами, сприяють розвитку інноваційних технологій і зміцненню європейської безпеки. Він наголосив, що "зміцнювати безпеку України — це означає зміцнювати безпеку Європи".
"Ми хочемо залучити значні приватні інвестиції у стратегічні сектори української економіки: інфраструктуру, енергетику, промисловість, логістику. Причина цього досить проста. Одних лише державних коштів ніколи не вистачить для відбудови країни, яка зазнала таких масштабних руйнувань", — сказав Мерц.
Також канцлер наголосив на необхідності спільно підготувати Україну до майбутньої зими.
"На початку цього року, під час однієї з найхолодніших зим за довгий час, український енергетичний сектор опинився під особливим тиском, оскільки Росія безперервно атакувала теплоелектростанції. Щоб протидіяти цьому, ми активізували наші зусилля, зокрема, зробили значні додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України та надали блоки комбінованого виробництва тепла та електроенергії. Я кажу це тому, що зараз ми маємо підготувати Україну до наступної зими", — сказав Мерц.
У виставковому центрі AmberExpo, де триває Конференція з питань відновлення України, Суспільне організувало виїзну студію. Упродовж двох днів ведучі спілкуватимуться з українськими та міжнародними топпосадовцями, які ухвалюють рішення щодо майбутнього відновлення України. Стежити за ефірами можна на Першому каналі Суспільного та ютуб-каналі Суспільне Новини.
Нагадаємо, перша URC відбулася у 2022 році у Швейцарії, друга — у 2023-му у Великій Британії, третя — у 2024-му в Німеччині, четверта — у 2025-му в Італії. Зокрема у Берліні та Римі Зеленський брав особисту участь у цих заходах.
Конференція з питань відновлення України (URC 2026), яку спільно організовують Польща та Україна, проходить в Гданську з 25 по 26 червня. Захід має на меті мобілізувати міжнародну допомогу для відбудови держави та залучити інвестиції в український бізнес. Ключову увагу приділять сферам, які зазнали найбільших руйнувань від агресії РФ — енергетиці, логістиці та критичній інфраструктурі.
