Антанас Кандротас, який перебуває під судом у Литві та несподівано виїхав до Мінська на початку травня, з’явився в Білорусі разом зі скандальним латвійським політиком Алексейсом Росліковсом. Обидва чоловіки вперше налагодили контакти під час пандемії COVID-19 і разом із соратниками в Естонії допомагали організовувати проросійські рухи.
Про це пише LRT.
"Людей, які приносять квіти, усіх цих літніх людей, переслідують різні неофашисти та неонацисти. Влада ставиться до цього позитивно. Дуже сумно, що людям у сусідній країні не дозволяють святкувати своє свято", — заявив Кандротас про відзначення 9 травня в інтерв’ю білоруським державним медіа.
Поруч із ним стояв Едікас Ягелавічюс — соратник Алгірдаса Палецкіса, який у Литві був засуджений за шпигунство на користь Росії. Ягелавічюс утік до сусідньої Білорусі у 2022 році, раніше за Кандротаса.
Раніше Департамент державної безпеки Литви (VSD) заявляв, що Ягелавічюс не повертається до Литви через ризик кримінальної відповідальності за поїздку на окупований Росією Донбас і підробку документів, пов’язану зі створенням Асоціації міжнародного форуму добросусідства.
Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця організація організовувала поїздки до Білорусі та Росії, де її представники зустрічалися з чиновниками, зокрема з Олександром Лукашенком.
Восени 2021 року Кандротас і Ягелавічюс брали участь в акціях на підтримку Палецкіса, який тоді перебував під судом. Протести проходили на площі Лукішкес і біля офісу LRT.
Документи свідчать, що після втечі з Литви Ягелавічюс отримував фінансування від фонду Pravfond, створеного указом президента Росії Володимира Путіна. Його представляли як захисника прав російськомовних за кордоном.
Тепер, у 2026 році, обидва чоловіки з’явилися в ефірі білоруського державного телеканалу, де відповідали на запитання про нібито заборону святкування 9 травня в Литві та "переписування історії".
Ягелавічюс заявив, що все почалося після 2000 року.
"Але справжні переслідування почалися після Майдану у 2014 році та після початку спеціальної військової операції. Саме тоді вони почали знищувати це свято", — сказав він. "Люди святкували тихо, бо розуміли: якщо перестануть це робити, то принесуть цю страшну війну у власні домівки та власну країну".
Твердження про те, що людей переслідують за святкування Дня перемоги — одного з головних ідеологічних свят у Росії та Білорусі — одна з багатьох тем, які Кандротас просував через білоруські державні медіа. Його меседжі майже повністю повторюють наративи кремлівської пропаганди.
В інших інтерв’ю державним медіа та пов’язаним із режимом онлайн-каналам Кандротас повторював низку добре знайомих пропагандистських тез.
"Народ і влада — це різні речі. Було так багато протестів, люди чинять опір", — заявив Кандротас та повторив твердження про те, що Литва нібито є демократією, а Білорусь — диктатурою, але додав, "якби в нас була ваша диктатура, усе було б добре".
Під час пресконференції, яку транслював Sputnik, — підтримуваний Кремлем ресурс, заборонений у Литві — він попросив канал якомога ширше поширювати інформацію про те, що він назвав переслідуванням опозиції в Литві, маючи на увазі таких людей, як він.
У Білорусі Кандротас також коментував важливі для режиму питання, зокрема транзит добрив та енергетичну політику.
"Дякуємо за будівництво атомної електростанції", — сказав Кандротас. "Сподіваємося, ви продаватимете нам електроенергію дешево. А ми дозволимо транзит калійних добрив. Це дружні та ділові відносини".
В іншому інтерв’ю він заявив, що Литва не є незалежною державою і робитиме те, що скажуть американці.
У багатьох своїх виступах на пов’язаних із режимом каналах Кандротас також стверджував, що саме Литва провокує Білорусь на жорсткіші дії.
Соратник повторює ті самі наративи
Кандротас, який уже понад місяць активно повторює стандартні кремлівські пропагандистські тези, прибув до Білорусі не сам.
Приблизно в той самий час до Білорусі виїхав громадянин Латвії, колишній депутат Сейму та Ризької міської ради Алексейс Росліковс.
Як і Кандротас, Росліковс також є фігурантом кримінального провадження у своїй країні.
Минулого року, коли латвійський парламент обговорював декларацію щодо політики русифікації в радянський період, Росліковс викликав хвилю обурення.
Він розкритикував документ і російською мовою заявив, що "російська — це наша мова, і нас більше", після чого показав непристойний жест.
У відео, записаних у Білорусі, куди він прибув разом із Кандротасом, колишній латвійський політик озвучував майже ідентичні заяви.
"Сьогодні Балтія була обрана новим театром дій, де планувалися провокації", а також "Європа провокувала Росію на відкриття другого фронту", — заявив Росліковс.
Риторика Кандротаса і Росліковса часто збігалася, іноді майже слово в слово, з повідомленнями, які останнім часом поширювали російські державні пропагандистські медіа та Кремль через свої інституції та політичне керівництво.
Західні розвідувальні служби загалом погоджуються, що Москва посилює напругу в країнах Балтії за допомогою інцидентів із дронами та агресивної риторики, прагнучи залякати суспільства та посіяти розкол.
Російські чиновники неправдиво стверджували, що Україна готує атаки на Росію з території Балтії та що українські військові вже перебувають у Латвії.
VSD відмовився прямо відповідати на запитання LRT про те, чи Кандротас і Росліковс координували свою поїздку до Білорусі в межах інформаційної операції Кремля. Там зазначили, що розголошення такої інформації може зашкодити розвідувальній діяльності.
Втім, матеріали, які раніше зібрав LRT, свідчать про те, що обидва чоловіки, відомі своєю активністю у соцмережах та провокаційними заявами, вперше перетнулися під час пандемії. Їхня співпраця тривала й надалі та посилилася після того, як Кандротас торік вийшов із в’язниці.
Експерти також вважають їхню діяльність частиною ширшої та довготривалої операції впливу Кремля.
За словами політолога та експерта з пропаганди Нерюса Малюкявічюса, їхня поведінка нагадує діяльність усталеної мережі, де кожен виконує визначені функції.
"Раніше він уже виконував певні функції. Поширював різноманітні теорії змови, а тепер робить те саме в Білорусі. Це відбувається саме тоді, коли Росія проводить активну інформаційну операцію проти країн Балтії, особливо проти Латвії, через заяви про використання її території дронами", — сказав Малюкявічюс.
Зв’язки, що виникли під час пандемічних протестів
Росліковс приїхав до Литви на протест 10 серпня 2021 року, який пізніше переріс у заворушення. Він вів пряму трансляцію з місця подій.
Кандротас грав помітну роль в організації безладів, він закликав людей долучитися до протестувальників, які залишилися біля парламенту після завершення офіційної акції, заохочував до конфронтації та фізично блокував поліцейські автомобілі.
Суд першої інстанції засудив Кандротаса до чотирьох років ув’язнення у справі про заворушення.
Він заявив, що тоді не знав Росліковса і не пам’ятає, чи спілкувався з ним під час протесту. Водночас додав, що приблизно в той самий період їх познайомив інший громадянин Латвії.
Випадково чи ні, але в серпні 2021 року Росліковс був залучений до дуже подібного протесту в Ризі. Там використовували подібну символіку з посиланнями на злочини нацистського режиму. Заворушень не сталося, хоча біля державних установ відбулося кілька провокацій.
Після протестних рухів у Латвії та Литві активісти, які називали себе представниками опозиції, почали обговорювати тіснішу співпрацю.
Кандротаса неодноразово бачили в Латвії, де він виступав щодо так званого руху за сімейні цінності. Також він відвідував Естонію, де починали виникати подібні протестні рухи.
В одному з відео з Таллінна Кандротас заявив, що "вони ще не досягли нашого рівня". У тій самій трансляції він пояснив, що приїхав, аби порадити естонцям, "як це робиться".
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Кандротас і Росліковс продовжували декларувати подібні позиції.
Обидва критикували організації, які збирали допомогу для України, протиставляли внутрішні проблеми підтримці Києва та виступали проти розміщення українських прапорів на державних будівлях.
Естонська конференція
У жовтні 2025 року в Естонії пройшла конференція, присвячена правам російськомовних жителів країн Балтії.
Захід організувала місцева політикиня Ольга Іванова, яка виступала від імені російськомовних жителів і була кандидаткою на виборах мера Таллінна.
Росліковс мав узяти участь у конференції, а Кандротас приїхав до Таллінна разом із ним.
Естонська влада повідомила громадянам Литви та Латвії, що їхня присутність у країні тимчасово небажана, після чого обох розвернули на кордоні.
Кандротас заявив, що через це не зміг зустрітися з Івановою, хоча прибув для участі у спеціальній пресконференції.
У своїх соцмережах Іванова не згадувала Кандротаса серед гостей конференції. Вона згадала лише Росліковса та членів його партії, та заявляла, що рішення МВС Естонії заборонити захід є "небезпечно далеким від фундаментальних цінностей демократії".
Подібний захід, присвячений правам російськомовних, Росліковс організував у Латвії минулого грудня. На нього були запрошені Кандротас та Іванова. Однак зустріч фактично завершилася на литовсько-латвійському кордоні.
У відео, опублікованому Росліковсом у соцмережах, він і Кандротас обіймаються на кордоні та повідомляють, що Івановій не дозволили в’їхати до Латвії.
Пізніше Іванова підтвердила, що їй заборонили в’їзд, і ця заборона діятиме шість місяців.
Ні Іванова, ні Росліковс не відповіли на запитання журналістів.
Кандротас заявив, що був здивований тим, що Росліковс також виїхав до Білорусі, і стверджував, що латвієць прибув туди приблизно на місяць раніше.
Він сказав, що зараз у Білорусі живуть багато етнічних росіян із Латвії.
На запитання, чому його заяви так сильно нагадують висловлювання Росліковса і чому обидва повторюють кремлівські пропагандистські наративи, Кандротас відповів, що вони просто поділяють однакові погляди.
Indrė Makaraitytė / LRT / 16 червня 2026 р. 08:19 (CEST)
