Литва готується демонтувати активні зони реакторів РБМКРеактор великої потужності канальний — це серія радянських графіто-водних реакторів на теплових нейтронах, де як сповільнювач використовується графіт, а як теплоносій — вода. Вони проєктувалися для отримання електроенергії (потужністю 1000 МВт) і збройового плутонію. на колишній Ігналінській АЕС, таких самих, що працювали на Чорнобильській станції. Подібного досвіду у світовій практиці ще не було.
Про це пише LRT.
Зазначається, що наразі співробітники станції демонтують обладнання, яке можна безпечно вилучити без залучення вузькопрофільних спеціалістів. Безпосередньо ядро реактора розбиратимуть роботизовані системи, оснащені передовими технологіями. Водночас для демонтажу графітових компонентів планують запросити іноземних фахівців — найімовірніше, з провідних компаній США чи Франції.
"Це буде найскладніше завдання. Але ми будемо першими у світі, хто це зробив", — сказав директор станції Лінас Баужис.
Уже демонтовано 45% обладнання, а повне завершення робіт заплановане до 2049 року. Відпрацьоване паливо вже вивезли з реакторів, воно зберігатиметься протягом 50 років. Після цього планується створення глибокого геологічного сховища, яке має запрацювати до 2090 року.
Крім того, Литва також розглядає варіант повторного використання металів, що залишаються після демонтажу АЕС. Зокрема, частину з них планують очищати і повертати у виробництво, а те, що не підлягає продажу чи повторному використанню, відправлять на склади відповідно до рівня радіоактивності.
"Наша мета полягає в тому, щоб щонайменше 77% металів були знезаражені та повернуті до вторинного використання. Наприклад, ми плануємо очистити 1400 тонн міді, яку потім можна було б використовувати у виробництві вітрових турбін", — сказав Баужис.
Тим часом місто ВісагінасЦе місто в Литві, збудоване в 1970-х роках для працівників Ігналінської атомної електростанції (АЕС) розробляє стратегію розвитку ядерного туризму, яка має на меті привабити експертів та любителів науки, захоплених темою ядерної енергії.
