Перейти до основного змісту
РФ набуває статусу "держави-банкрота": українські експерти проаналізували заяви Путіна на ПМЕФ

РФ набуває статусу "держави-банкрота": українські експерти проаналізували заяви Путіна на ПМЕФ

Володимир Путін
Очільник Кремля Володимир Путін під час пленарного засідання Петербурзького міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі, Росія, 5 червня 2026 року. AP/Dmitri Lovetsky

Українські експерти проаналізували заяви очільника Кремля Володимира Путіна, які він зробив під час щорічного виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) щодо стану російської економіки та "стабільного майбутнього" для населення країни. За твердженням аналітиків, всупереч цій риториці, РФ набуває статусу "держави-банкрота".

Про це у коментарі Суспільному, опираючи на дані аналітиків, розповів уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

За його словами, на цьому заході російський лідер традиційно говорить про "стабільне майбутнє" для населення РФ, а також про розширення можливостей через санкції та нові партнерства.

"Але якщо відкласти політичні гасла і подивитися на цифри, картина виглядає протилежною. Всупереч оптимістичній риториці керівництва РФ, Росія впевнено набуває статусу "держави-банкрота". Поки Кремль говорить про економічну стійкість, доходи російського бюджету впали на 40% порівняно з минулим роком, попри високі ціни на нафту. А бюджетна діра вже перевищила 80 мільярдів доларів", — заявив посадовець.

Також Власюк зауважив, що поки Путін критикує західні країни за дефіцит їхніх бюджетів, 71 із 85 регіонів РФ також завершили минулий рік із дефіцитом, який сукупно перевищив 34 мільярди доларів.

"Путін заявляє, що санкції нібито відкрили для Росії "ширше поле для маневру" та створили нові партнерства. Проте найкращий індикатор довіри — це інвестиції. Сьогодні частка іноземного капіталу в Росії становить лише 0,01%. Це свідчить про те, що навіть потенційні партнери не поспішають вкладати гроші в російську економіку", — пояснив він.

Також, спираючись на аналіз, уповноважений президента зазначив, що очільник Кремля говорить про нові можливості для бізнесу.

"Але понад 30% російських підприємців готуються згортати діяльність, ще близько 30% розглядають перехід у тінь. Причиною стали посилення податкового тиску та масштабні відключення інтернету. Індикатор бізнес-клімату вперше з 2022 року став від’ємним, а частка проблемних кредитів, які позичальники не можуть нормально обслуговувати, зросла до 12%", — сказав Власюк.

Одночасно із цим, продовжує посадовець, росіяни та бізнес дедалі частіше переходять на готівку, що свідчить про падіння довіри до фінансової системи.

"На цьому тлі Центробанк РФ готується прибрати з ринку 11 регіональних банків, фінансові проблеми яких уже неможливо приховувати. До того ж сальдо зовнішньої торгівлі Росії за час повномасштабної війни скоротилося майже втричі — зі 337 до 125 мільярдів доларів. Найбільші російські експортери ("Лукойл", "Газпром", "Новатек", "Северсталь" — ред.) втрачають прибутки, а "Росатом" уже шукає додаткові 7 мільярдів доларів для завершення будівництва АЕС "Аккую" у Туреччині", — каже він.

Тому, українські аналітики вважають, що головний контраст нинішнього ПМЕФ полягає в тому, що чим "оптимістичніше звучать заяви російського керівництва, тим гіршими стають економічні показники самої Росії".

У цьому контексті Власюк наголосив, що попри багаторічні спроби Кремля переконати світ, що санкції не працюють, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ російської економіки до інвестицій, технологій, фінансових ресурсів і ринків збуту.

"Падіння бюджетних доходів, скорочення зовнішньої торгівлі, зникнення іноземного капіталу та погіршення настроїв бізнесу свідчать, що санкції мають накопичувальний ефект і поступово послаблюють економічну основу російської воєнної машини", — резюмумував він.

Заяви Путіна на ПМЕФ-2026 щодо розвитку економіки РФ

Як повідомила пресслужба Кремля, під час виступу на пленарній сесії цьогорічного Петербурзького міжнародного економічного форуму Путін запевнив, що російській економіці нічого не загрожує, а її "охолодження влада проводить свідомо заради її здоров'я". Він додав, що не бачить жодних загроз для економіки країни ні зараз, ні у найближчій перспективі.

"Війни, санкції... Але економіка розвивається. Все стабільно. Навіть внутрішній ринок зростає. Добробут населення зростає", — заявив очільник Кремля.

Також він вкотре повторив, що запроваджені проти РФ санкції "більше шкодять тому, хто їх вводить", а атаки ЗСУ, які завдають російській інфраструктурі "певних збитків", мовляв, лише означають необхідність зміцнювати російські системи ППО.

Окрім цього, Путін заявив, що дефіцит бюджету Європейського Союзу у 2025 році сягнув 3,1% ВВП, а держборг єврозони за цей же період зріс до 81,7% від ВВП.

"Максимальний дефіцит таких країн, як Польща – 7,3%, Бельгія – 5,2%, Франція – 5,1%, США – 5,9%. У Росії – 2,6%. Він може за підсумками цього року зрости, але, я думаю, буде все одно менше, ніж інші промислово розвинені країни. [...] Найгірші показники (щодо єврозони — ред.) відомі: Греція – 146%, Італія – 137%, Франція – 115%, Бельгія – 108%. А в Росії, до речі, – 16,4%, але така цифра, що плаває, трошки...", — сказав він.

До цього Путін неодноразово говорив про проблеми в економіці РФ та вимагав від російського уряду знайти "стимули" для економічного зростання.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що від початку 2026 року втрати РФ від українських далекобійних ударів по російських нафтових об'єктах становлять щонайменше 7 мільярдів доларів.

Топ дня
Вибір редакції
На початок