Франція і Німеччина розробили аналітичний документ зі спрощення процедури вступу до Європейського Союзу й надіслали його партнерам по блоку. Документ стосується Західних Балкан і Молдови, Україна в ньому не згадується.
Цей документ є в розпорядженні Суспільного.
Дві країни підготували документ напередодні саміту ЄС — Західні Балкани 5 червня та саміту ЄС — Молдова 22 червня.
Франція і Німеччина пропонують підхід, орієнтований на процес, який усуває надмірно формалізовані перешкоди для проміжних етапів і спрощує методологію — зокрема через об'єднання частини процедурних кроків. За повної згоди держав-членів вони пропонують відкривати всі переговорні кластери там, де це рекомендує Європейська комісія.
"Робота країн-кандидатів, Комісії та Ради повинна зосереджуватися на змісті реформ, а не на процедурних кроках", — йдеться в документі.
Окремо запропонована поступова інтеграція через "будівельні блоки", які ґрунтуються на досягнутому прогресі. Документ передбачає, що ці кроки будуть оборотними, якщо країна-кандидат відкотиться в реформах або відступить від основоположних цінностей ЄС.
Серед "будівельних блоків" — спільні засідання Єврокомісії та депутатів Європарламенту з представниками Західних Балкан і Молдови щопівроку, участь у засіданнях Ради ЄС як спостерігача без права голосу, а також посилене співробітництво у сфері безпеки й оборони, зокрема проєкти PESCO та співпраця з Frontex тощо. Кожен крок прив'язаний до конкретної умови — від подання заявки на членство до тимчасового закриття глави про спільну зовнішню та безпекову політику.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до європейських лідерів повторно запропонував для України асоційоване членство в ЄС. За його словами, це не "полегшене членство", а крок, що вийде далеко за межі Угоди про асоціацію і прискорить вступ. Мерц пояснив, що така інтеграція не потребуватиме ані ратифікації Договору про вступ, ані змін до договорів ЄС — лише сильної політичної угоди.
Вступ України в ЄС
19 грудня 2025 року стало відомо, що Україна завершила необхідні процедури для відкриття всіх шістьох переговорних кластерів для вступу в Євросоюз.
2 жовтня 2025 року президент Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою та закликав лідерів ЄС відкрити кластери про вступ України до Євросоюзу.
Попри технічну готовність Києва і схвалення переговорних позицій урядом, для фактичного відкриття кластерів необхідне одностайне рішення всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Саме принцип консенсусу є головним викликом для України на цьому етапі.
27 січня Зеленський сказав, що Україна сподівається на членство в ЄС уже у 2027 році. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна не зможе приєднатися до ЄС найближчим часом. За його словами, варіант зі вступом до блоку з 1 січня 2027 року є "неможливим".
Він зазначив, що будь-яка країна, яка хоче приєднатися до ЄС, спочатку має виконати Копенгагенські критерії — це процес, який зазвичай займає кілька років. Водночас Мерц наголосив, що Україна потребує перспективи, яка прокладе шлях до вступу в довгостроковому вимірі.
17 березня 2026 року прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що українська делегація в Брюсселі отримала від ЄС умови для вступу за трьома фінальними переговорними кластерами. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що наразі всі шість переговорних кластерів про вступ України неофіційно відкриті.
Що таке Копенгагенські критерії
Копенгагенські критерії – це набір політичних, економічних та правових вимог, які країни повинні виконати, щоб стати членами Європейського Союзу. Вони затверджені Європейською Радою в Копенгагені у 1993 році і стали основою для всіх майбутніх розширень ЄС.
Критерії поділяються на три основні групи:
- Політичні критерії – стабільність демократичних інституцій, верховенство права, захист прав людини та прав національних меншин.
- Економічні критерії – наявність ринкової економіки, здатної конкурувати в умовах єдиного ринку ЄС.
- Юридичні критерії – спроможність взяти на себе зобов’язання, що випливають із членства в ЄС, включаючи імплементацію законодавства ЄС.
Ці вимоги є універсальними для всіх держав, які прагнуть приєднатися до ЄС, незалежно від географічного розташування чи історичного розвитку.
