Верховна рада прийняла закон, який імплементує міжнародні норми покарань за військові злочини у кримінальне законодавство України.
Відповідний законопроєкт №2689 "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права" на засіданні ВР у другому читанні підтримали 248 народних депутатів.
"Проєкт закону спрямований на забезпечення повноти імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів", – зазначається у пояснювальній записці до документа.
Читайте також: Катування, примусова праця та показові інтерв'ю. Як утримують бранців в ОРДЛО
Серед головних нововведень – зміни до статті 8 Кримінального кодексу України, які передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
Як зазначають автори законопроєкту, в умовах, коли Україна позбавлена можливості здійснення ефективного контролю над частиною своєї території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією, кваліфікується як міжнародний збройний конфлікт і щодо такого стану діють норми міжнародного гуманітарного права, серйозні порушення якого визнаються міжнародними злочинами, передусім – воєнними злочинами. Крім воєнних злочинів, на окупованих територіях України вчиняються й так звані злочини проти людяності. Втім, винним у вчиненні більшості з них наразі вдавалося уникати кримінального переслідування, що, серед іншого, обумовлено невідповідністю законодавства України про кримінальну відповідальність положенням міжнародного кримінального і гуманітарного права.
Зміна 8 статті ККУ дозволить притягати причетних до відповідних злочинів до кримінальної відповідальності на території України.
Що відомо
- Російські окупанти порушують міжнародне гуманітарне право, обстрілюючи об'єкти цивільної інфраструктури. Прокуратура Донеччини разом з правозахисниками проінформувала про ці факти Міжнародний кримінальний суд.
- У грудні 2020 року прокурорка Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда заявила, що події в Україні після 20 лютого 2014 року на Донбасі та у Криму мають ознаки злочинів та вимагають детальнішого розслідування.
- Міжнародний кримінальний суд розпочав попереднє розслідування у справі "Ситуація в Україні" 24 квітня 2014 року на підставі заяви ad hoc Уряду України про визнання юрисдикції МКС щодо подій на території країни.
- Згодом до неї приєднали другу заяву України, подану у 2015 році, щоб охопити ймовірні злочини на території України протягом усього періоду з 20 лютого 2014 року.
- Міжнародний кримінальний суд діє на підставі Римського статуту, який набрав чинності у 2002 році. Суд, який базується в Гаазі, розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду і військових злочинів. При цьому юрисдикція суду поширюється тільки на ті держави, які ратифікували Статут.
- У 2016 році Канцелярія МКС оприлюднила попередній звіт у справі "Ситуація в Україні". У документі вказується, що "ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією".
- Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
- Україна надала Гаазі докази пропаганди військової служби серед дітей у Криму.
