Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО рішучіше реагувати на російські провокації на східному фланзі Альянсу. Серед можливих заходів він назвав відключення Росії від інтернету, відрізання її банків від світової фінансової системи та збиття літаків, які порушують повітряний простір країн Альянсу.
Про це Павел сказав в інтерв'ю виданню The Guardian у Празі.
Чеський президент закликав до "достатньо рішучих, потенційно навіть асиметричних" відповідей на провокативну поведінку Москви проти Альянсу. За його словами, без жорсткої реакції Кремль лише нарощуватиме тиск.
Він висловив розчарування "відсутністю рішучості й далі тиснути на Росію з боку Сполучених Штатів", але уникнув прямої критики президента США Дональда Трампа. Раніше Павел казав чеським медіа, що Трамп за останні тижні зробив для підриву довіри до НАТО більше, ніж очільник Кремля Володимир Путін за багато років. Коментуючи ці слова, чеський президент сказав, що не вважає, ніби "будь-яка пряма критика США зараз допоможе".
За його словами, після незаконної анексії Криму в 2014 році Москва навчилася того, як працює НАТО, і "виробила стиль поведінки, який майже досягає порога застосування статті 5, але завжди тримається трохи нижче цього рівня".
Павел сказав, що російські військові керівники іноді сміються з паралічу в ухваленні рішень Альянсом.
"Коли я запитував їх, чому вони здійснюють ці провокативні дії в повітрі, близькі підходи або прольоти над військовими кораблями в Чорному чи Балтійському морях, їхня відповідь була: "тому що ми можемо". Це саме та поведінка, яку ми дозволили", — сказав він.
Раніше винищувач НАТО збив безпілотник над Естонією, схожі інциденти порушували повсякденне життя в Латвії та Литві. У більшості випадків ідеться про українські дрони, які цілили в Росію, але були заглушені засобами електронної боротьби й перенаправлені на територію НАТО. Росія своєю чергою звинувачує країни Балтії у співпраці з Україною для запуску дронів зі своєї території — Литва, Латвія та Естонія ці звинувачення категорично заперечують.
"Після анексії Криму ми багато разів обговорювали потенційне продовження агресії, але мій найбільший страх був не у відкритій військовій агресії проти країни НАТО, а радше у провокації нижче порога статті 5", — сказав Павел.
Якщо деякі європейські лідери "завжди надають перевагу дипломатичному рішенню, навіть коли росіяни не виявляють до нього готовності", НАТО ризикує бути розділеним і нездатним діяти.
"Росія, на жаль, не розуміє дипломатичної мови. Вона розуміє переважно мову сили, в ідеалі підкріплену діями… якщо порушення повітряного простору НАТО триватимуть, нам доведеться ухвалити рішення збивати безпілотний або пілотований літак", — сказав чеський президент.
Павел додав, що Альянс має розглянути також "асиметричні" заходи, "які не вбивають людей, але достатньо чутливі, щоб дати Росії зрозуміти: це не той шлях, яким їй варто йти". Як приклади він назвав відключення інтернету або супутників і відрізання російських банків від фінансової системи. За його словами, Starlink показав на полі бою, яку різницю може дати такий крок.
Павел повторив недавні попередження прем'єра Польщі Дональда Туска і додав, що "якщо ми не реагуватимемо на порушення, з якими стикаємося сьогодні, Росія, ймовірно, посилюватиме провокації".
"У межах їхньої доктрини є положення "ескалація заради деескалації"… думаю, що б ми не дозволили, вони намагатимуться йти далі й далі", — сказав президент Чехії.
Він навів приклад тіньового флоту Росії: ЄС роками говорив про нього, а коли нарешті почав діяти, "увесь флот раптом перенаправили в інші регіони".
Павел вважає, що Україні потрібно "більше тиску й рішучості з боку Сполучених Штатів". Американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, на його думку, мають бути жорсткішими щодо Росії й прив'язати послаблення санкцій до потенційної мирної угоди. Він також критикував Європу за те, що вона не визначила власної політики щодо Росії та не запропонувала бачення повоєнної безпекової архітектури, очікуючи натомість рішень з Вашингтона.
На його думку, найкращий момент для посилення тиску на Росію був торік, коли вона мала економічні та військові труднощі, але американсько-ізраїльська операція проти Ірану допомогла Москві, збільшивши її нафтові доходи. Попри це, Росія залишається у складному становищі, і Європа та США мають зробити "останній поштовх" санкціями, щоб змусити її сісти за стіл переговорів.
"Якщо ви хочете позбутися санкцій, чого ви прагнете; якщо ви хочете розпочати дебати про європейську безпеку, на що ви неодноразово натякали, — ми готові до цього. Але умова чітка: припинення вогню та переговори про мир в Україні", — резюмував чеський президент.
