Щонайменше 131 людина померла від лихоманки Ебола, що поширюється в Демократичній Республіці Конґо. Ще в понад 500 людей, за даними місцевої влади, підозрюють хворобу. Одна людина померла в сусідній Уганді.
За інформацією ВООЗ, вірус, імовірно, почав поширюватися за кілька тижнів до його офіційного виявлення наприкінці квітня, а реальна кількість випадків може бути значно вищою за офіційну статистику. Розповідаємо, що відомо про спалах.
У травні 2026 року ВООЗ оголосила нинішній спалах Еболи в Демократичній Республіці Конґо та пов’язані випадки в Уганді надзвичайною ситуацією міжнародного значення.
Станом на 19 травня відомо про понад 513 підозр на захворювання у Демократичній Республіці Конґо, також зафіксовані випадки в Уганді. Водночас у ВООЗ наголошують, що реальні масштаби спалаху можуть бути більшими.
Червоний Хрест попередив, що епідемія Еболи може швидко поширитися, якщо випадки захворювання не будуть виявляти на ранній стадії, а система охорони здоров'я в країні буде перевантажена, "що спостерігається вже". Президент ДР Конґо Фелікс Тшісекеді закликає громадян до спокою та просить їх залишатися пильними.
Представниця ВООЗ Анн Ансіа у коментарі BBC Newsday зазначила, що провінція Ітурі в ДР Конґо, яка стала епіцентром спалаху, є "дуже небезпечним районом зі значним переміщенням населення", що ускладнює боротьбу з хворобою.
"Чим довше триває розслідування, тим стає зрозуміліше, що захворювання вже поширилося в інші провінції та через кордон. Поточний спалах більший, ніж встановлено в офіційних даних, справжня величина його поширення залишається невідомою", — каже Ансіа.
Що таке Ебола
Ебола (Ebola virus disease, EVD) – це тяжке вірусне захворювання, яке спричиняють кілька споріднених вірусів родини Filoviridae. Хвороба вражає людей і деяких приматів та може викликати важкі кровотечі, ураження внутрішніх органів і поліорганну недостатність.
За даними ВООЗ, середня летальність під час спалахів становить близько 50%, хоча в різних епідеміях коливалася від 25% до 90%.
Вірус передається через:
- кров та інші біологічні рідини інфікованої людини;
- контакт із зараженими предметами;
- догляд за хворими без засобів захисту;
- традиційні поховальні обряди з контактом із тілом померлого.
Ебола не поширюється повітряно-крапельним шляхом, як грип чи COVID-19. Для зараження потрібен безпосередній контакт із біологічними рідинами хворого.
Початкові симптоми нагадують грип, малярію та інші інфекційні захворювання. До них належить висока температура, сильна слабкість, головний біль, біль у м’язах та біль у горлі. У деяких хворих також можуть спостерігатися почервоніння очей.
Пізніше можуть з’являтися блювота, діарея, висипи, порушення функції нирок і печінки. У складних випадках розвиваються внутрішні та зовнішні кровотечі. Симптоми зазвичай зʼявляються найчастіше через 8-10 днів після зараження.
Чим особливий нинішній спалах
Цей спалах викликаний значно рідкіснішим різновидом вірусу Ебола Bundibugyo ebolavirus, проти якого немає схвалених ліків та вакцини — на відміну від, до прикладу, найвідомішого штаму Zaire ebolavirus.
Занепокоєння викликає й те, що вірус, ймовірно, поширювався протягом кількох тижнів до його офіційного виявлення 24 квітня. За даними ВООЗ, випадки вже зафіксовані не лише в епіцентрі спалаху в провінції Ітурі, а й в інших регіонах країни, включно з містом Гома – одним із найбільших міст східної частини ДР Конго.
Також стримування нинішнього спалаху ускладнюють особливості регіону, де він виник. Провінція Ітурі на сході Демократичної Республіки Конго роками страждає від дій з боку озброєних угруповань і гуманітарної кризи. Через нестабільну безпекову ситуацію медикам важче знаходити хворих та відстежувати їхні контакти.
Попередні спалахи Еболи
Наразі зафіксовано всього 17 спалахів хвороби.
Уперше вірус виявилив 1976 році – перші спалахи зафіксували в Заїрі (нині Демократична Республіка Конґо) та Судані. Вірус отримав назву від річки Ебола в Конґо.
У 2014-2016 роках найбільша епідемія в історії Еболи охопила Гвінею, Ліберію та Сьєрра-Леоне. Було зареєстровано понад 28 тисяч випадків захворювання та понад 11 тисяч смертей. Саме після цього спалаху активізували розробку вакцин і посилили глобальні системи реагування на епідемії.
У 2018-2020 роках другий за масштабом спалах стався в Демократичній Республіці Конґо. Боротьбу з ним ускладнювали збройні конфлікти в регіоні, а окремі випадки були зафіксовані й в Уганді.
