В Україні щороку фіксують десятки випадків захворювання на хантавірус, який, за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ), належить до небезпечних вірусних інфекцій. Про це Суспільному розповів речник Центру громадського здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я Микола Ганіч. Ці віруси передаються до людей від гризунів і між людьми не циркулюють.
Однак на початку травня на нідерландському круїзному лайнері MV Hondius було виявлено штам хантавірусу, який при близькому тривалому контакті передається від людини до людини. Він має назву Andes, і ВООЗ уже зафіксувала три випадки смерті від цього штаму. Ще семеро пасажирів мають позитивний тест на хантавірус і один — підозру на нього.
З-поміж більш ніж 150 людей на лайнері перебували пʼятеро українців. Одного евакуювали до Нідерландів, ще четверо досі на судні. Ознак хвороби в них поки що не зафіксовано.
Чим небезпечний хантавірус та чи може він спричинити нову пандемію у світі й епідемію в Україні — у матеріалі Суспільного.
Вірус на лайнері
1 квітня 2026 року круїзний лайнер MV Hondius вирушив у плавання з найпівденнішого міста Аргентини Ушуая. А вже 11 квітня стало відомо, що під час перебування судна в Атлантичному океані на борту помер 69-річний громадянин Нідерландів. Симптоми хвороби в нього зʼявилися 6 квітня.
Під час репатріації тіла з лайнера зійшла 69-річна жінка, його дружина. Вона вже мала симптоми хвороби і знепритомніла в аеропорту в ПАР. Жінку доправили в медзаклад, де 26 квітня вона померла. Тест на хантавірус виявився позитивним. Наразі ВООЗ вважає, що пара заразилася хантавірусом під час подорожі Аргентиною, ще до того, як потрапили на корабель. Припускають, що хтось із них двох був "нульовим пацієнтом" — від якого хвороба поширилась далі.
Третя людина, громадянка Німеччини, померла на борту лайнера 2 травня. У неї була пневмонія, симптоми якої проявилися 28 квітня. Її тест на хантавірус також виявився позитивним.
Ще восьмеро пасажирів корабля захворіли або отримали позитивний результат тесту. Сім випадків наразі підтверджені, ці люди перебувають в ізоляції в лікарнях у різних країнах. У пʼятницю 8 травня органи охорони здоровʼя Великої Британії заявили, що один із їхніх громадян, що був на лайнері, висадився на острові Трістан-да-Кунья і теж має підозру на хантавірус. Оскільки це віддалена територія, то аби надати цьому пацієнту медичну допомогу, британські медики й десантники провели парашутну операцію.
Нині судно MV Hondius пришвартоване на Тенерифе, найбільшому з островів Канарського архіпелагу. З нього вже евакуювали 90 людей — вони мають дістатися своїх країн, де їх ізолюють, поки не мине інкубаційний період, який може тривати до девʼяти тижнів. Решта пасажирів та персоналу досі перебувають на лайнері. Їх мають евакуювати найближчим часом. ВООЗ рекомендує всім, хто був на кораблі, дотримуватися 42-денного карантину.
Від гризунів до людини
Хантавіруси — це група РНК-вірусів, що переносяться дикими гризунами на кшталт мишей. Наприклад, через екскременти гризунів, пил чи контакт мишей з їжею.
Більшість штамів хантавірусу не викликають значного занепокоєння серед епідеміологів, оскільки між людьми вони не передаються. Але проблема нідерландського лайнера інша. "Нульові пацієнти" заразилися особливим рідкісним штамом Andes, що може передаватися від людини до людини при тривалому близькому контакті. Оскільки персонал та пасажири лайнера довго компактно проживали в по суті закритому просторі, ризик зараження був набагато вищим.
— Є таке поняття як "ендемічний", що означає — вірус живе на певній території й добре почувається у певних тваринках. Якщо говорити про хантавірус, то на гризунах, — пояснює інфекціоністка медичної мережі "Добробут" Ірина Красько. — Ці тваринки не хворіють, а лише живуть із ним. Для України цей вірус не ендемічний. Грубо кажучи, зараження могло відбутися, якщо люди десь подорожували, ночували в хатині, де наслідила миша, люди вдихали пил, якісь мікрочастинки екскрементів — і так заразилися. Хантавірус, яким заразилися люди на лайнері, — один із небагатьох, що може передаватися людьми напряму. Але ризик передачі доволі низький. Передача може відбутися, якщо вже інфікована людина в активній фазі хвороби, умовно, посидить із вами на сусідньому стільчику протягом тривалого часу або буде з вами в одній кімнаті. Якщо просто пройти повз інфіковану людину — це не страшно.
Ірина Красько додає, що різниця між хантавірусом Andes і, наприклад, коронавірусом SARS-CoV-2, що спричинив пандемію COVID-19, полягає в тому, що другий — заразніший. А от хантавірус, хоч і рідкісний, але агресивніший і більшість випадків зараження призводять до смерті. Це пояснюється тим, що застудні віруси не живуть у довкіллі, а тільки в людині, тому їхній життєвий цикл залежить від того, наскільки довго носій вірусу живе й наскільки активно розносить вірус. Триваліше життя жертви — "в інтересах" таких вірусів. Водночас хантавіруси можуть протягом тривалого часу жити на одній території в довкіллі. Вони передаються повільніше, а вбивають жертву швидше. Це значно знижує ризик пандемії.
— Зараження хантавірусом на початковій стадії майже неможливо запідозрити, бо початок хвороби нагадує звичайну застуду, — говорить Ірина Красько. — Ломить тіло, болить голова, важко дихати, горло болить. Південноамериканський штам, який був поширений на лайнері, вражає серце й легені. Грубо кажучи, кров в організмі перестає нормально циркулювати й дихати стає важко. Азійський варіант хантавірусу призводить до ураження нирок, і людина потребує діалізу. Але до цих етапів запідозрити щось складно.
Лікарка каже, що зараження хантавірусом може нагадувати симптоми лептоспірозу — хворобу, що також передається через гризунів. З однією різницею: збудником лептоспірозу є бактерія, тому його можна лікувати антибіотиками. А від хантавірусу лікування лише симптоматичне, а вакцини — немає.
Виявлення, лікування, вакцинація — чи можливі?
— В Україні тип хантавірусу Andes не фіксується, — повідомив Суспільному речник Центру громадського здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я Микола Ганіч. — Ті хантавіруси, які фіксуються в Україні, можуть передаватися винятково від гризунів до людини. Якщо ми говоримо про ризики, то важливо розуміти, що лабораторна система в Україні працює і здатна виявляти хантавіруси, а система охорони здоровʼя здатна лікувати. Минулого року всі люди, які були інфіковані хантавірусом, отримали лікування й одужали.
Наразі всі люди, які були контактними на лайнері, перебувають на карантині. Людей, яких евакуювали, також тестують на хантавірус. Як пояснює Федір Лапій — імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, різниця між поширенням хантавірусної та коронавірусної інфекцій полягає у двох факторах. По-перше, низькому потенціалу хантавірусу до поширення. А по-друге, у тому, що наразі всі служби охорони здоровʼя, як-от ВООЗ, Європейський центр контролю й профілактики захворювань та місцеві медичні організації, співпрацюють, аби не допустити зараження.
— COVID-19 почав поширюватися з Китаю, а це доволі закрита країна з великою кількістю й високою щільністю населення та певними традиціями, — говорить Федір Лапій. — У випадку з хантавірусом є колаборація різних служб, аби діяти відкрито і злагоджено, щоб відстежувати й виявляти спалахи. Люди, які перебувають на лайнері, уже співпрацюють із медичними службами. Вони будуть звертатися до лікарень через сам страх захворіти, обмежать контакти, і через пару тижнів ми матимемо об'єктивнішу картину того, йде спалах на спад чи ні.
У звʼязку зі спалахом занепокоєння викликає відсутність вакцини від хантавірусу. Так, є експериментальні розробки, над якими вже десятиліттями працюють науковці. Але через брак інтересу до цього захворювання й комерційного інтересу розробки поки що лишаються розробками. Адже дуже складно продати вакцину від вірусу, який нечасто інфікує людей і складно поширюється.
— Вакцини розробляються проти дуже багатьох інфекцій, — говорить Федір Лапій. — Але поки не зʼявляється якийсь серйозний виклик, уряди країн цим не переймаються. Це залишається у сфері наукового інтересу. Бо в історії були випадки, коли створювалися ефективні та безпечні вакцини, але коли людям пропонували щепитися, вони казали: "Для чого? Я не бачу хвороби, це, мабуть, неактуально".
Наразі підтримувальна терапія є основним методом лікування хантавірусної інфекції. До неї, за необхідності, належить штучна вентиляція легень, діаліз, часом підключають апарат штучного кровообігу.
Водночас і в Центрі громадського здоровʼя, і лікарі, з якими спілкувалося Суспільне, наголошують: ризик зараження хантавірусом для українців зараз мінімальний.
— Мені здається, українцям зараз більше вартує перейматися можливими ракетними обстрілами й донатами на Збройні сили, — каже Федір Лапій. — У нас значно обмежені процеси міграції, коли йдеться про контакти з іншими країнами. Так, багато українців перебувають за кордоном, але не думаю, що таким чином будуть відбуватися контакти.
