Перейти до основного змісту
Державна зрада. Чому гучні провадження без гучних вироків

Державна зрада. Чому гучні провадження без гучних вироків

Важливо

Печерський суд Києва у четвер відправив Віктора Медведчука під цілодобовий домашній арешт. Лідера проросійської “Опозиційної платформи – За життя” підозрюють у державній зраді, яку він відкидає. Максимальне покарання за цією статтею передбачає 15 років ув’язнення. До цієї справи прикута велика увага, оскільки вона стосується публічного політика, діючого народного депутата та ще й кума президента Росії. Цей судовий процес обіцяє бути довгим і непростим, оскільки потребує бездоганної доказової бази та професійної роботи слідства. Та з цим, як свідчить попередній досвід у таких справах, якраз сутужно, кажуть опитані Суспільним правозахисники і юристи. Суспільне нагадує про найбільш гучні справи та вироки за обвинуваченням у державній зраді.

Медведчук під час засідання йому запобіжного заходу, травень, 2021 року. Фото: УНІАН
Віктор Медведчук під час засідання суду з обрання йому запобіжного заходу, травень, 2021 року. Фото: УНІАН. УНІАН

Кримські дезертири

На момент анексії Криму в лютому 2014 року на півострові перебували понад 20 тисяч українських військовослужбовців. Російські спецпризначенці без розпізнавальних знаків і зі зброєю в руках блокують військові частини, а емісари переманюють українських військових на службу до армії РФ. Одним з перших присягнув на “вірність народу Криму” командувач ВМС Денис Березовський. Згодом окупанти призначать його заступником командувача ЧФ РФ.

“З лютого по травень 2014 року на материкову частину України з 20 315 осіб військового складу вийшло тільки 6010 військовослужбовців”, – заявив заступник секретаря Радбезу Михайло Коваль. Це менше третини контингенту.

Денис Березовський (зліва) під час навчань ВМС України і США, 2012 рік
Денис Березовський (зліва) під час навчань ВМС України і США, 2012 рік. Вікіпедія

Проте нікого зі зрадників у 2014 році за державну зраду не засудили. Натомість єдиний вирок за цією статтею отримав вчитель з Херсонської області, свідчать дані Державного реєстру судових рішень.

Каланчацький суд встановив, що підозрюваний у березні 2014-го отримав завдання від російських кураторів збирати інформацію про позиції українських військових на Херсонщині. За це був засуджений до 12 років в’язниці. Своєї провини чоловік не визнав. За даними “Медійної ініціативи за права людини”, його обміняли і нині він мешкає в анексованому Криму.

Щодо колишнього командувача флотом Березовського, то його справу й досі не передали до суду. Він оголошений у розшук. Так само не передані до суду справи проти так званих “голови Криму” Сергія Аксьонова, “спікера” кримського парламенту Володимира Константінов та колишнього прокурора Криму Наталії Поклонської.

Сергій Аксьонов, під час засідання Державної Ради Республіки Крим в Сімферополі, жовтень, 2014 року. Депутати самопроголошеного Держради Криму підтримали кандидатуру Аксьонова на посаду "голови республіки"
Сергій Аксьонов, під час засідання Ради Криму в Сімферополі, жовтень, 2014 року. Депутати самопроголошеного Держради Криму підтримали кандидатуру Аксьонова на посаду "голови республіки". УНІАН

У 2016 році кількість кримінальних справ проти військовослужбовців озвучив головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

“Протягом 2014-2015 років органами прокуратури зареєстровано 14 тисяч 894 проваджень стосовно майже 19 тисяч військовослужбовців України, які залишилися на території АР Крим після анексії і в діях яких є ознаки невиконання службових обов'язків, дезертирства, державної зради”, – сказав Матіос.

Однак за даними Харківської правозахисної групи, з 2014 по 2020 рік суди винесли тільки 34 вироки за статтею 111 КК України – про державну зраду.

Анатолій Матіос, у 2016 році головний військовий прокурор України
Анатолій Матіос, у 2016 році головний військовий прокурор України. Facebook

Така кількість вироків пояснюється складністю законодавства про заочне засудження, сказав Суспільному Максим Тимочко, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини. 14 травня закон “Про заочне засудження” тільки набрати чинності і для початку процедури “in absentia” підозрюваного потрібно оголосити у міжнародний розшук по лінії Інтерполу.

“Інтерпол, як правило, розглядає ці справи як політичні і не включає фігурантів до своїх списків розшуку”, – каже Тимочко.

Від 14 травня для заочного спецрозслідування і судового розгляду достатньо постанови слідчого.

Першими, хто отримав реальне покарання за перехід на сторону ворога в Криму, стали рядові Максим Одинцов та Олександр Баранов. Їх затримали під час спецоперації поблизу адмінкордону з Кримом у 2016 році. У 2018 Подільський суд визначив їм покарання по 13 і 14 років ув’язнення відповідно. Обоє заявили, що вважають себе російськими військовими і обох передали Росії в рамках обміну в 2019 році.

У 2016 році контррозвідка СБУ затримала підполковника Тараса Синичака, котрий зрадив присязі і не вийшов з Криму. Його засудили до 8 років позбавлення волі. Проте апеляційна інстанція скасувала вирок і скерувала справу на новий розгляд.

"Найбільша риба"

У 2017 році на робочому місці Служба безпеки затримала Станіслава Єжова – особистого перекладача тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. За даними слідства, Єжов передав російським спецслужбам інформацію про зміст переговорів Гройсмана з представниками інших країн. Зокрема, з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, головою дипломатії ЄС Федерікою Могеріні та спецпредставником США Куртом Волкером.

“Єжов доволі велика "риба". Мабуть, найбільша, спіймана за державну зраду з початку незалежності України”, – сказав тодішній голова СБУ Василь Грицак.

Станіслав Єжов, викритий у співпраці з російськими спецслужбами, під час закритого засідання Шевченківського райсуду Києва з обрання йому запобіжного заходу, в Києві, 22 грудня 2017 року
Станіслав Єжов, викритий у співпраці з російськими спецслужбами, під час закритого засідання Шевченківського райсуду Києва з обрання йому запобіжного заходу, в Києві, 22 грудня 2017 року. УНІАН

У 2019 році Єжова передали Росії в рамках великого обміну. Перед цим Голосіївський суд затвердив угоду про визнання винуватості: він отримав три роки ув’язнення і одразу вийшов на волю за "законом Савченко".

13 років ув’язнення у квітні 2020 року за держзраду отримав полковник Збройних сил Іван Без’язиков. Він потрапив у полон 2014. У 2016 році його звільнили. За кілька місяців потому Без’язикова арештували в Україні. За версією прокуратури, під час перебування в полоні він вступив до лав сепаратистів. У 2020 році його засудили до 13 років позбавлення волі. Його захист оскаржив це рішення. Справа відправлена на новий судовий розгляд. Без’язиков залишається за ґратами.

Підозрюваний у шпигунстві полковник ЗСУ Іван Без’язиков під час засідання суду у справі по обвинуваченню його у держзраді, травень 2019 р. За версією СБУ, він був завербований, перебуваючи в полоні у бойовиків, і збирав інформацію про сили АТО
Полковник ЗСУ Іван Без’язиков під час засідання у справі по держзраді, травень 2019 р. За версією СБУ, він був завербований у полоні у бойовиків, збирав інформацію про сили АТО. УНІАН

Координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова багато років вивчає судові процеси у зв’язку з анексією Криму та війною на Донбасі. Незначна кількість завершених справ щодо державної зради, вважає вона, частково пояснюється об’єктивними труднощами.

“Проведення слідчих дій на окупованих територіях неможливе. Оскільки є недостатньо свідків для доказової бази, то справи скніють або на стадії досудового слідства, або в судах. Є якесь незрозуміле ставлення до цих справ з боку слідчих органів і судів, як до другорядних. Особливо це помітно в судах – щоразу вони переносяться, сторони не з’являються, судді їх відкладають”, – сказала Решетилова Суспільному

"Янукович та “Шайтан"

Взимку 2019 року Оболонський районний суд Києва під час заочного процесу визнав президента-втікача Віктора Януковича винним у державній зраді засудив до 13 років в’язниці. За версією слідства, Янукович закликав Володимира Путіна ввести російські війська в Україну, та сприяв анексії Криму.

У Голосіївському суді слухається і справа генерала СБУ Валерія Шайтанова – колишнього керівника Центру спеціальних операцій «А». Він був затриманий торік. За версією слідства, генерал СБУ з позивним “Шайтан” передавав ФСБ РФ секретну інформацію і за завданням РФ планував теракти в Україні.

Шайтанов брав участь в АТО і нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Своєї вини не визнає.

Підозру у державній зраді Державне бюро розслідувань цьогоріч заочно оголосило і експрем’єру Миколі Азарову.

Віктор Янукович під час зустрічі з прем'єр-міністром Миколою Азаровим (праворуч) та першим віце-прем'єр-міністром Сергієм Арбузовим в Києві, 21 січня 2014 року
Віктор Янукович під час зустрічі з прем'єр-міністром Миколою Азаровим (праворуч) та першим віце-прем'єр-міністром Сергієм Арбузовим в Києві, 21 січня 2014 року. УНІАН

Інші справи, каже Решетилова, перебувають поза увагою громадськості.

“Медіа і громадськість абсолютно не стежать за цими справами. Немає запиту суспільного. А оскільки немає громадського контролю, то немає і ефективного розслідування. Так в Україні це працює”, – вважає вона.

"Ми бачимо в судах по Криму і по Донбасу порожні зали - хоча це історичні судові процеси!", – ділиться побаченим Решетилова.

За її словами, до 2014 року справи про держзраду в публічну площину потрапляли украй рідко. Наприклад, було засуджено кілька військовослужбовців та співробітників СБУ за передачу секретних даних спецслужбам Польщі та Німеччини.

“З Росією це не було пов’язано. Враховуючи близькі стосунки української і російської влади – ніхто навіть не наважувався вказати на російських агентів і порушити про тих кримінальну справу. Хоча ми прекрасно розуміємо, що найбільша їхня кількість була завербована Росією до 2014 року”, – каже Решетилова.

Читайте також: Що змінили рішення РНБО проти Медведчука

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції
На початок