Така ситуація геть не типова: угорська партія "Тиса" на парламентських виборах перемогла із достатньою для конституційної більшості перевагою — після 16 років незмінного перебування при владі однієї партії, "Фідес".
Тепер "Тисі" доведеться перебудовувати країну, враховуючи, що "Фідес" устиг взяти під свій контроль ледь не всі ключові інституції та напрямки суспільного життя Угорщини. У лідера парті Віктора Орбана всюди були "свої" люди — від керівників медіа до прокуратури.
Здобувши 141 зі 199 парламентських місць, партія Петера Мадяра отримала мандат на докорінні зміни. ВВС називає Мадяра "людиною, яка поспішає" втілити їх у життя. І з 9 травня, коли відбудеться офіційна церемонія вступу нового премʼєра на посаду, він почне це робити.
Як саме Петер Мадяр боротиметься зі спадком Орбана, чому у випадку Угорщини нині це далеко не класична передача влади від уряду до уряду і як система "Фідес" частково сиплеться вже зараз, — пояснюємо в цьому тексті.
Польські паралелі
Це відео — одна з рідкісних появ Віктора Орбана після поразки на виборах. За кілька днів після оголошення результатів переможець виборів в Угорщині, лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр оприлюднив у соцмережах короткий ролик зі своєї зустрічі з президентом країни Томашем Шуйоком. На відео видно, як під час прогулянки терасою президентського палацу політики випадково помітили Орбана в його резиденції. Мадяр тоді пожартував, чи Орбан, бува, не читає свою прощальну промову. Вона досі не прозвучала, а Орбан ділився лише, що за результатами виборів відчуває "біль і порожнечу", а також що після поразки планує присвятити себе оновленню партії. Про Орбана в країні говорять усе менше. Головна увага прикута до майбутнього прем'єра — Петера Мадяра.
Суспільне було серед тисяч людей на площі перед парламентом Угорщини, коли Мадяр оголосив про перемогу. Тоді ще не було оприлюднено остаточних результатів виборів, але всі присутні розуміли: Орбана та його партію переможено. Ніч після виборів в Угорщині, 12 квітня, відчувалась у Будапешті як масовий тріумф і святкування демократії та надії на втілення довгоочікуваних мільйонами угорців змін. Та вже наступного дня настрій став серйознішим: зʼявилося багато запитань про те, як саме відбуватиметься передача влади, чи можна знищити геть увесь спадок епохи Орбана й побудувати нову державу, та як саме Мадяр, маючи майже необмежену владу, після отримання посади премʼєра 9 травня наближатиме Угорщину до образу тієї країни, яку обіцяв?
Усе це нагадує ситуацію, яка склалась після парламентських виборів у Польщі в жовтні 2023-го. Тоді опозиційна "Громадянська платформа" перемогла після восьми років перебування при владі правої партії "Право та справедливість". І ось із 2023-го ліберально-консервативний уряд Польщі на чолі з Дональдом Туском намагається виправити наслідки політики своїх попередників — і це й досі нелегко. Як зазначають аналітики Європейської ради з міжнародних відносин (ЄРМВ), основні реформи, необхідні для повного відновлення заснованої на верховенстві права системи, ще далекі від завершення.
Наївно очікувати, що "Угорщина після Орбана водномить стане ліберальним проєвропейським маяком", вважають в ЄРМВ. "Польський урок полягає в наступному: потрібно швидко та рішуче впроваджувати реформи, використовуючи імпульс та величезну довіру виборців. Революційний момент триває недовго, а терпіння електорату обмежене", — йдеться в матеріалі аналітичного центру.
Замітання слідів
Серед тих, кому епоха Орбана принесла великі гроші, почалася тривожна метушня. Як пише Insight Hungary, пов'язані з Орбаном олігархи напередодні присяги нового премʼєра переказують десятки мільярдів форинтів за кордон. Податкові органи Угорщини вже призупинили кілька переказів коштів, пов'язаних з оточенням Антала Рогана — голови апарату Орбана — через підозру у відмиванні грошей. А літаки іншого персонажа, якого називають найбагатшою людиною Угорщини, — близького до Орбана олігарха, односельця й друга дитинства Лорінца Месароша — помітили на маршрутах до Дубая. Джерела в партії Орбана підтверджують: члени близького оточення експремʼєра масово переміщують активи до Саудівської Аравії, Оману та ОАЕ, а інші міркують про переведення коштів навіть до Австралії та Сінгапуру.
The Guardian також пише, що пов'язані з "Фідес" високопосадовці подають заявки на робочі візи до США. Тимчасом колишнього регіонального лідера партії Раді Феріза затримали в аеропорту Будапешта у зв'язку зі справою про бюджетне шахрайство. Раніше він очолював партію в Сегеді, третьому за величиною місті Угорщини, а минулого тижня пішов у відставку зі своєї посади після того, як Національне податкове та митне управління видало ордер на його арешт. Феріза затримали в Міжнародному аеропорту Будапешта імені Ференца Ліста після повернення з поїздки до Єгипту.
Ласло Бруст, дослідник Інституту демократії Центральноєвропейського університету, наголошує: початок виправлення помилок попередників із "Фідес" для нової влади розпочнеться з оцінювання ситуації. "Багато аналітиків називали попередній лад "режимом без наслідків". Ви могли опинитися в ситуації, коли велика частина національного багатства зникає, а великі групи суспільства позбавлені не просто грошей, а й можливостей, — каже Бруст Суспільному. — І це потрібно розслідувати. Питання не в покаранні як такому — акцент на перевірці та з'ясуванні того, що сталося: які закони було порушено, які неправові та моральні обмеження було перейдено. Усе це ще попереду. Це тривалий процес, пов'язаний зі зміною режиму. В Польщі він триває досі".
На пресконференції після оголошення результатів виборів 13 квітня Петер Мадяр наголосив: він очікує від попереднього уряду спроб максимально ускладнити роботу своїм наступникам. "Ми багато чого не знаємо. Уряд Орбана ухвалив безліч секретних постанов, підготував і підписав документи, про які нам невідомо. Зараз наша країна має величезну кількість міжнародних зобов'язань, про які угорський народ нічого не знає і про які невідомо навіть лідеру найбільшої опозиційної партії, майбутньому прем'єр-міністру. Віктор Орбан брав кредити на геть невідомих умовах, під невідомі відсотки. Тому нашим найважливішим завданням під час передачі владних повноважень буде отримати кожен документ, що залишився після знищення, щоб наша країна залишалася життєздатною після передачі влади", — казав Мадяр.
На підтвердження цієї тези Мадяр заявив, що після програшу на виборах голова МЗС в уряді Орбана Петер Сійярто кинувся знищувати архіви. А його фраза про те, що в підконтрольних Орбану інституціях "шредери працюють на повну" вже стала крилатою. "Це справді показова ситуація: кільком угорським міністерствам замовили додаткові шредери, щоб вони могли знищити ту велику кількість документів, які можуть бути використані як докази в майбутніх розслідуваннях корупції чи зловживання владою", — каже в розмові із Суспільним Даніель Хегедюш, заступник директора Інституту європейської політики в Берліні. Він уточнює, що нормальна передача влади мала б виглядати приблизно так: міністри, які йдуть, зустрічаються з новими, передають документи й завдання, а також перевіряють, як витрачались гроші міністерства. Загалом, вони мають працювати як партнери — і, за його словами, в окремих угорських міністерствах це зараз так і відбувається. Але точно не в більшості.
Гра в перевзування
Андраша Чер-Палковича, мера міста Секешфехервар, після виборів наче підмінили. Завжди відкрито прихильний до "Фідес" очільник рідного міста Віктора Орбана за кілька днів після його поразки прийшов на інтервʼю до опозиційного YouTube-каналу Partizan. У розмові він узявся аналізувати причини поразки своєї партії. Чер-Палкович наголосив, що поразка його не здивувала, а ось її масштаби — ще й як. За словами мера, у багатьох аспектах "Фідес" прорахувалась зі стилем комунікації у виборчій кампанії. Наприклад, він визнав, що плакати із зображенням Володимира Зеленського в багатьох випадках були "контрпродуктивними" й лише мобілізували виборців опозиції. А ще додав, що нині партії потрібне "нове лідерство" — замість Орбана. Його Чер-Палкович розкритикував за те, що той жодного разу не погоджувався на дебати з Мадяром і не відвідував студії опозиційних медіа.
Ще один приклад — Дебрецен, друге за величиною місто Угорщини. Традиційна цитадель "Фідес", де в усіх трьох округах цього разу перемогли представники "Тиси". Як пише Telex, головною темою виборів у Дебрецені були заводи з виробництва акумуляторів (зокрема CATL та Semcorp), які здебільшого належать китайцям та корейцям. У 2023-му проти цих заводів уже протестували місцеві — через ризики для екології. Напередодні виборів ситуація загострилася: один із заводів, Semcorp, вийшов з ладу в лютому, пізніше Greenpeace у водах поруч із заводом виявив розчинники та промислові хімікати. У березні на заводі акумуляторів CATL зʼявилися повідомлення про отруєння, а також виявилось, що на території компанії без дозволу зберігали небезпечні матеріали.
До виборів місцева влада, лояльна до "Фідес", була головним лобістом акумуляторних заводів. А тоді місцеві політики, схоже, відчули зміну суспільних настроїв. 20 березня мер Дебрецена Ласло Папп раптом заговорив про те, що "діяльність заводів залишає бажати кращого", а коли стали відомі результати виборів, він пояснив програш "Фідес" недостатньою комунікацією щодо проблем країни з корупцією. І заявив, що тепер "сподівається на співпрацю" з місцевими мажоритарниками від "Тиси".
Такі раптові зміни стосуються не лише очільників угорських міст. Як раніше анонсував Центр європейських реформ, найбільшою проблемою для нового уряду могли б стати лояльні до "Фідес" люди на ключових посадах — президента, генерального прокурора, голови Конституційного суду. Однак результат "Тиси" на виборах змінює все. Петер Мадяр встановив цим посадовцям дедлайн: до кінця травня вони мають вирішити, чи залишаться на посаді й працюватимуть "доброчесно", чи добровільно підуть. За словами Хегедюша, вже помітно, як багато хто з посадовців задля збереження посади починає демонструвати прихильність до нової влади.
"Темпи й масштаби цього процесу вражають, хоч я й очікував, що це буде відбуватися. Ми бачимо, що прокуратура та поліція вже розпочали розслідування корупційних справ як незалежні установи. Угорська податкова служба заморозила рахунки осіб, які нібито були підставними особами пов'язаних із режимом олігархів і могли б допомогти вивести майно та фінансові ресурси з країни, — каже він Суспільному. — І це відбувається з неймовірною швидкістю. Я також можу уявити, що кілька суддів Конституційного суду раптом відкриють у собі здібності судити неупереджено, щоб мати змогу продовжувати виконувати свою роботу або не привертати занадто багато політичної уваги з боку уряду. Я очікую того ж і від звичайних суддів".
Демонтаж системи
Складність ситуації в Угорщині в тому, що мова не просто про передачу влади, а про зміну всієї системи, яку 16 років будував уряд "Фідес", наголошує Ласло Бруст. Починаючи з 2010-го партія Орбана контролювала дві третини парламенту. За даними ВВС, Орбан за час свого премʼєрства ухвалив понад 40 "кардинальних законів", які змінили державні інституції, економіку, виборче законодавство та ландшафт медіа. Поступово низка державних проєктів перейшла до рук близького оточення Орбана.
Одним із головних облич корупції в Угорщині вважається вже згаданий олігарх і близький соратник Орбана Лорінц Месарош. За збігом обставин, за час перебування при владі партії "Фідес" значна частина контрактів в енергетиці та будівництві діставалася саме йому. Наприклад, масштабний проєкт будівництва залізниці Будапешт — Белград на 2 мільярди доларів фінансував Китай, але реалізовував, зокрема, холдинг Месароша. Кілька років поспіль Transparency International називала Угорщину найкорумпованішою країною ЄС.
Мадяр обіцяє відновити систему стримувань і противаг, знову зробивши Угорщину демократичною державою, що керується верховенством права. Важливим кроком на цьому шляху може бути ухвалення нової Конституції держави. Чинна конституція Угорщини, як відзначає DW, є "конгломератом пропагандистських статей та положень, спрямованих на закріплення системи влади Орбана". Мадяр визнав, що готовий обмежити строки перебування при владі премʼєр-міністра Угорщини до двох та відмовитися від певних повноважень, зокрема контролю над розвідувальними службами.
Також Мадяр заявив про бажання створити новий орган — Національне агентство з повернення та захисту активів. Його завдання — розслідувати минулі державні тендери, вартість яких перевищувала 29 мільйонів доларів.
Даніел Хегедюш звертає увагу на ще одну особливість процесу передачі влади в Угорщині — той факт, що “міжнародні партнери вже вважають нового прем'єр-міністра та представників нового уряду повноправними сторонами переговорів, хоча вони офіційно ще не обійняли посади”. Наприклад, 29 квітня — за 10 днів до вступу на посаду — Мадяр провів переговори з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн щодо розблокування заморожених в ЄС коштів для Угорщини. Мова про понад 35 мільярдів євро, які Брюссель заблокував через занепокоєння ситуацією з корупцією та верховенством права в Угорщині. Передача цих коштів Будапешту була однією з ключових обіцянок Мадяра під час передвиборчої кампанії.
Боротьба за свободу слова
"Нам треба готуватися до того, що наступні чотири роки точно залишатимуться епохою небезпек у всьому світі, але в Європі — особливо. Європейський Союз проголосив воєнну стратегію щодо російсько-української війни, в якій зазначається, що Росію потрібно перемогти на лінії фронту, і Європа має дати для цього все необхідне, що б це не було: гроші, зброю і людей. Отже, нам треба готуватися до того, що в наступні чотири роки воєнна загроза зростатиме, і Угорщина має ламати над цим голову. А наступний уряд повинен буде проявити силу, щоб знайти рішення, як Угорщині залишитися осторонь тієї війни, в яку дедалі глибше вступає Європейський Союз", — розповідав Віктор Орбан у програмі "Доброго ранку, Угорщино!" на державній радіостанції "Кошут".
Цей епізод — один з останніх випусків програми за участі Орбана: після поразки 12 квітня в етері радіо, де премʼєр був регулярним гостем, він не зʼявлявся. Натомість за кілька днів після виборів уперше, відколи Петер Мадяр зʼявився на політичній арені Угорщини, туди запросили лідера "Тиси". В етері телеканалу М1 Мадяр не приховував свого роздратування й розмова почалася з перепалки з ведучою:
— Доброго ранку, пане президенте [партії], вітаю вас з результатом виборів. Вочевидь, зараз угорське суспільство найбільше цікавить, як саме будуть реалізовані ті обіцянки, які прозвучали під час передвиборчої кампанії, і як зміниться життя угорців. Що ви можете про це сказати? Адже в лютому ви представили свою урядову програму, провели міжнародну пресконференцію, а також оприлюднили свої обіцянки на перші 100 днів.
— Доброго ранку, пані редакторко! Дозвольте на мить озирнутися навколо — приємно знову бути тут через півтора року, після 26 вересня 2024-го, коли лідера найбільшої [опозиційної] партії допустили до ефіру.
— Перепрошую, пане президенте, ми неодноразово вас запрошували, про це є електронні листи і, очевидно, пресслужби обох сторін це між собою узгодять, адже ці листи збережено.
— Пані редакторко, ми вже одного разу це проходили на радіо "Кошут": до січня 2026 року мене не запрошували й навіть не пускали туди. Якщо раптом хтось забув — також була акція протесту на вулиці Кунігунда, [де розташовано офіс суспільного мовника Угорщини]. Але нічого страшного, в мене немає особистої образи через те, що ви тут вранці, вдень і ввечері паплюжили мене особисто, мою родину, близьких до мене людей, звичайних громадян.
— Я хотіла б від імені всіх моїх колег заперечити те, що ми нібито паплюжили вашу родину.
— У цій студії неодноразово звучало, що мої малолітні діти не спілкуються зі мною, хоча вони живуть зі мною. І вчора, нарешті, після багатьох тижнів, я зміг піти з ними на тренування.
— Я не думаю, що таке прозвучало тут у студії.
— У будь-якому разі, можу вам сказати, що в мене немає особистої образи, але один із пунктів нашої програми полягає в тому, що після формування уряду "Тиси" цьому "заводу брехні" буде покладено край. Ми негайно призупинимо це неправдиве інформаційне мовлення, яке тут відбувається, і створимо незалежні, об’єктивні та неупереджені умови разом з іншими парламентськими партіями та іншими організаціями.
Далі в розмові Мадяр додав: "Ми знаємо, що ніяке медіа не ідеальне, але те, що тут відбувається з 2010 року — ситуація, яка змусила б навіть Геббельса чи північнокорейського диктатора насолоджуватися, враховуючи, що не було сказано жодного слова правди. Безумовно, так тривати не може". І наголосив: з приходом до влади він тимчасово призупинить трансляцію новин у державних медіа — доки новий уряд не зможе забезпечити обʼєктивне висвітлення дійсності.
Даніель Хегедюш вважає, що політика Мадяра щодо медіа буде подібною до польського сценарію. "Новий закон про медіа, що стосується структури фінансування державних ЗМІ тощо, я гадаю, буде серед законодавчих пріоритетів нової угорської адміністрації. І вони повністю позбавлять фінансування та демонтують колишні структури — тобто колишніх журналістів в угорських державних медіа назавжди. А потім ми зможемо побачити, як це буде перебудовано та реструктуризовано", — каже експерт.
З його думкою погоджується й Габор Поляк, дослідник у Mertek Media Monitor, угорській неурядовій організації, що займається питаннями медіаполітики. За його словами, нині угорське законодавство про медіа не відповідає Європейському закону про свободу ЗМІ.
"Немає жодної публічної інформації про конкретні плани [щодо суспільного мовника Угорщини, який був повністю підконтрольним уряду Орбана]. Що було написано в програмі "Тиси", й це також повторював Петер Мадяр — що новий уряд якимось чином тимчасово зупинить публікацію чи трансляцію новин у суспільних ЗМІ. Для мене дуже коротка тимчасова зупинка нинішніх суспільних ЗМІ, які не є суспільними, а радше лояльною до “Фідес” пропагандистською машиною, це невелика проблема — якщо протягом цього періоду, не довше одного-двох днів, вони зможуть створити або запустити нові суспільні медіа з новим керівництвом, з новими обличчями на екрані", — каже Поляк.
На ринку приватних ЗМІ він очікує виживання найстійкіших гравців в умовах чесної конкуренції. "Щодо якісних журналів та онлайн-видань, які змогли пережити режим Орбана на ринковій основі — я очікую на їхнє процвітання. Я думаю, що загроза полягає в тому, що якщо значна кількість їхніх журналістів тепер перейде в державні ЗМІ, це може послабити приватні видання в плані людських ресурсів. Але в іншому випадку в мене немає значних побоювань щодо їхньої стійкості на ринку. А ось видання, які в минулому могли виживати лише завдяки постійним фінансовим вливанням, політично мотивованій рекламі, які фактично виживали завдяки фінансовому рятівному колу уряду — вони зникнуть", — наголошує експерт.
Тригодинна пресконференція Петера Мадяра 13 квітня була показовою зокрема й тому, що вперше майбутній топполітик Угорщини надав слово незалежним медіа, які раніше були у "чорному списку" на пресконференціях та подіях за участі Орбана. Найперше питання він запросив поставити представників YouTube-каналу Partizán — того самого, якому вперше дав інтервʼю після виходу з "Фідес", що й стало перепусткою Мадяра у "велику політику". Крім того, можливість звернутися до новообраного премʼєра отримали журналісти незалежних порталів 444.hu, 24.hu, Telex. Надаючи їм слово, модератор пресконференції Мадяра наголосив: 16 років перебування при владі "Фідес" ці ресурси фактично грали роль суспільних медіа.
З 2018-го сотні ЗМІ, які були прихильними до Орбана, перейшли у власність фонду KESMA, до ради директорів якого входили депутати "Фідес". Під парасольку фонду потрапили усі регіональні щоденні газети Угорщини, провідні новинні портали (наприклад, Origo.hu), телеканали (зокрема, Hír TV), радіостанції й таблоїди. За словами Поляка, майбутнє цього медіагіганта наразі невизначене.
Майбутнє "Фідес"
Навіть експерти, прихильні до владної партії, до виборів наголошували: "Фідес" дуже зосереджена довкола Орбана й нині немає жодного іншого політика, який міг би його замінити. "Підтримка Орбана — дуже особиста. Він залишається найпопулярнішим і найважливішим активом "Фідес", — зауважував Матяш Кохан, зовнішньополітичний оглядач проурядового тижневика Mandiner.
“Проблема "Фідес" у тому, що вони не можуть оновитися з Орбаном, але й не видно нікого натомість. Думаю, партія поступово втрачатиме владу і може ще сильніше зміститися в бік крайніх правих, — каже Ласло Бруст. — Хай там як, "Фідес" більше не є головним рушієм політичної арени в Угорщині”.
25 квітня Орбан наголосив, що відмовляється від мандату до парламенту Угорщини, і радше зосередиться на "реорганізації" своєї партії. За кілька днів після цього він пробував і скласти повноваження лідера партії — однак члени його політсили такого рішення не підтримали й відклали його до червневого зʼїзду "Фідес". Як заявив член фракції Янош Фонагі, нині в Орбана немає конкурентів. Депутат додав, що особисто він підтримує його й бачить, що інші такої ж думки. За словами Хегедюша, чимало в майбутньому "Фідес" також залежатиме від того, наскільки рішуче новий уряд наполягатиме на тому, щоб притягти прем'єр-міністра чи Віктора Орбана до офіційної відповідальності за зловживання владою.
"Той факт, що він не зайняв парламентське місце й не матиме імунітету робить його дуже вразливим. Ходили чутки, що його поїздку до Сполучених Штатів також можна розглядати як пошук політичного притулку. Я думаю, якщо розслідування стануть надто загрозливими, є варіант, що він просто переїде до США. Гадаю, вони спробують якимось чином реорганізувати партію, але насправді ми вже бачимо, як виборці "Фідес" залишають її", — каже Хегедюш. Утім, він не виключає, що до нових виборів за чотири роки "Фідес" зможе реорганізуватись і оновити керівництво та свій політичний напрямок.
