Уперше за 16 років безперервного премʼєрства Віктор Орбан може втратити владу. Незалежні передвиборчі опитування останніми місяцями демонстрували стійку перевагу опозиційної партії “Тиса” на чолі з Петером Мадяром. Напередодні виборів команда Суспільного приїхала до Угорщини — попри застереження українського МЗС утриматися від візитів до цієї країни на тлі зростання напруги у відносинах.
Для цього матеріалу ми поговорили з прихильниками обох політичних таборів про їхніх фаворитів на виборах — як у Будапешті, так і в провінції. Це дозволило нам дізнатись більше про феномен прихильності угорців до Віктора Орбана після такого тривалого перебування при владі, як і аргументи тих, хто підтримує опозицію. Втім, чи не найбільшим відкриттям для нас в Угорщині стало те, як люди насправді ставляться до України, поза межами передвиборчих обіцянок і погроз.
Про атмосферу в Угорщині перед виборами в неділю, 12 квітня, які можуть змінити все, про причини зростання рейтингів опозиції та угорських волонтерів, які ефективно допомагають українському війську, — в репортажі Суспільного.
Інший Орбан
Вікторія Сердулт, журналістка незалежного угорського економічного та політичного тижневика hvg, веде нас до стенда, де пришпилені кнопками висять найяскравіші обкладинки видання за останні роки — видруковані у зменшеному вигляді. Залитий теплим вечірнім світлом ньюзрум повен людей: відчутно, що робота кипить. На момент нашої розмови до виборів лишається менш як два тижні — а отже, ще дві обкладинки нових чисел hvg. І кілька безсонних ночей через виборчу метушню, всміхається Вікторія.
— Оця обкладинка мені дуже подобається — Нова “Площа Героїв”. Як ви, мабуть, знаєте, Орбан виголошував свою знамениту промову на Площі Героїв у Будапешті в 1989 році . Тоді він сказав, що росіяни повинні залишити країну. Це був дуже сміливий крок з боку Орбана. На нашій же обкладинці той самий фон, ті ж мікрофони, те саме пальто, але обличчя Зеленського.
День тієї промови став по суті стартом Орбана у великій політиці. Тоді на Площі Героїв у Будапешті під час перепоховання Імре Надя — урядовця, який став для Угорщини символом боротьби за незалежність під час революції 1956 року, — Орбан говорив перед двомастами тисячами людей. Він вимагав вивести радянські війська та провести у країні вільні вибори. Тоді це був геть інший Орбан, ніж тепер, зазначає Вікторія.
— Мені було дев'ять років, коли почалася зміна режиму. Я пам'ятаю Орбана й в опозиції. Я вже працювала журналісткою у 2004 році, коли в Угорщині був соціалістичний уряд, тому пам'ятаю, як брала інтерв'ю в Орбана в парламенті як голови опозиції. Зараз це смішно, небагато з моїх колег це пам'ятають.
Тижневик hvg — одне з найстаріших видань в Угорщині. Коли Віктор Орбан після приходу до влади почав системно брати під контроль медіаринок, видання змогло залишитися одним із небагатьох великих медіа, що зберегли повну незалежність від влади. Вікторія зауважує: “Фідес” починав як зовсім інакша партія. Мовляв, якщо запитати тих, кому зараз не подобається Орбан, все ж чимало з них скажуть, що голосували за його партію 2010-го.
— Тоді вона здавалася більш проєвропейською партією. Дотримувалася верховенства права. Але вже у 2010 році їхні дії почали змінюватися, адже вони вперше здобули конституційну більшість у парламенті й почали рухатись до захоплення держави. Вони почали реформувати медіа, контролювати їх. Членів та президента Верховного суду призначає парламент — і вони досить лояльні до “Фідес”. Подібне відбувається з багатьма іншими інституціями.
Орбан приходив до влади в Угорщині двічі. 1998-го він тоді 35-річний став наймолодшим прем'єр-міністром Європи і людиною, яка привела Угорщину до НАТО. Після двох програшів на виборах Орбан на тлі світової економічної кризи у 2010-му повернувся в премʼєрське крісло й відтоді не програвав. Четверо виборів поспіль партія “Фідес” вигравала зі значною більшістю, контролюючи дві третини парламенту. За даними ВВС, Орбан за час свого премʼєрства ухвалив понад 40 законів, що змінили державні інституції, економіку, виборче законодавство та рівень свободи медіа. Матяш Кохан, аналітик та зовнішньополітичний оглядач проурядового тижневика Mandiner, звертає увагу на інші досягнення Орбана за ці роки, зокрема економічні успіхи.
— Хто такий Віктор Орбан? По-перше, це людина, яка завершила перехід Угорщини від комунізму до капіталізму й демократії. Після 1989-го ми провели 20 років у такому собі посткомуністичному порядку й це здебільшого проявлялося в тому, як угорці ставилися до своєї економіки, — каже він. — Угорщина не була надто працьовитою країною до 2010 року. Угорщина була країною, яка мала розгалужену систему соціального забезпечення і низьку продуктивність праці, а також низький рівень участі у трудовому житті. І Віктор Орбан — це людина, яка змусила Угорщину працювати. У 2026 році працює та сплачує податки приблизно на мільйон людей більше, ніж у 2010-му — навіть попри те, що населення Угорщини зменшилося. Він став символом відстоювання рішень, які угорці вважають правильними, навіть якщо є певні перешкоди від ЄС щодо цієї політики.
Справді, в економічному плані Орбану спершу вдавалося здійснювати всі передвиборчі обіцянки. Економіка країни стабілізувалася, державі вистачало фінансів, Угорщина стабільно отримувала кошти від Євросоюзу. Та поступово низка державних проєктів перейшла до рук близького оточення Орбана. “Фідес” і його прихильники поступово взяли під контроль медіа країни. Зараз усі ЗМІ, дружні до Орбана, перейшли у власність фонду Kesma, до ради директорів якого входять депутати "Фідес".
Протягом кількох років Transparency International називала Угорщину найкорумпованішою країною ЄС. Та і Європарламент неодноразово попереджав Будапешт про загрози для верховенства права. Згодом через це ЄС заморозив до 30 мільярдів євро з різних фондів, які призначались країні, — й більшість цих коштів лишаються заблокованими. Це було не єдиним приводом для конфліктів Будапешта й Брюсселя: також Орбан виступав проти відмови від російських енергоносіїв на тлі російсько-української війни та збройної підтримки України. Втім, як запевняє Матяш Кохан, на особисту підтримку Орбана це не впливає аж надто негативно.
— Угорський уряд все ще є найпопулярнішим урядом з-поміж країн Європейського Союзу. Для європейських урядів незвично користуватися підтримкою понад 50% у будь-який момент свого терміну правління. Але це регулярно траплялося з Віктором Орбаном, — каже він. — Я не думаю, що угорці як нація чи як політичний організм втомилися від Орбана. Його підтримка дуже особиста. Він залишається найпопулярнішим і найважливішим активом "Фідес". Його сильна присутність у цій кампанії — сильніша, ніж була у 2022 році,— також пов'язана з тим, що партії зараз потрібна його особиста популярність, щоб виграти ці вибори.
Клуб любителів Орбана
Сотні людей стоять у черзі, аби послухати наживо виступ Віктора Орбана та віцепрезидента США Джей Ді Венса біля MTK Sportpark у Будапешті — сучасного багатофункціонального спортивного комплексу, головна арена якого вміщує пʼять тисяч глядачів. Венс приїхав до Угорщини за кілька днів до виборів, аби особисто підтримати чинного премʼєра. А також покритикувати "брюссельських бюрократів" і "елементи в українських спецслужбах", що намагаються, за словами політика, вплинути на вибори в Угорщині. Венс під час свого виступу в MTK Sportpark навіть встиг подзвонити особисто президенту США Дональду Трампу, щоб і той вкотре наголосив: він сподівається, що після 12 квітня працювати й надалі доведеться з Орбаном.
Настрій черги на вхід до арени (всередину якої пускають лише акредитованих обома — американською й угорською — адміністраціями журналістів) дещо нагадує черги на передвиборчі мітинги Дональда Трампа. У натовпі чимало не лише угорських, а й американських прапорів та людей у червоних кепках із написом “Make America Great Again”. Іштван, із яким ми говоримо в черзі, каже, що для нього перемога Орбана важлива — і він радий, що США так явно демонструють, що й вони на його боці.
— Я погоджуюся з ним (Орбаном, — ред.). Знаєте, він сильний політик, — каже Іштван. — Він знає, що робити, і, просто кажучи, врятував країну — от і все. Тому що на нас нападають ЄС, Україна.
— Україна нападає на Угорщину?, — уточнюємо.
— Наприклад, вони просто знищили потік газу до нас, пробували підірвати газопровід між Угорщиною та Сербією, — каже Іштван, посилаючись на нібито виявлену нещодавно на кордоні між двома країнами вибухівку біля газогону. Жодних фактів, які свідчили б про причетність до цього України, немає. — Це критично важливо для нас. І газопровід “Дружба” українці заблокували. Це вже занадто, я думаю. Це катастрофа.
Луца теж відкрито підтримує політику Орбана, зокрема його тези щодо України:
— Він мені подобається, бо представляє інтереси нашої країни. І він представляє мир. Ось чому він, я думаю, хороший лідер.
Берталан — один із тих персонажів у черзі, на кого одразу звертаєш увагу. Він стоїть на відстані від решти в ковбойському капелюсі та шкірянці. У розмові з нами хизується знаннями свіжих передвиборчих роликів “Фідес” та Орбана:
— Багато людей кажуть мені, що він диктатор. Ну, покажіть мені диктатора, який готує великодню шинку в себе вдома! У більшості диктаторів інші задоволення.
Один із головних аргументів прихильників Орбана — щедрі субсидії та пільги, які допомагають угорцям легше пережити непевні часи. Наприклад, уряд "Фідес" запровадив безповоротні гранти й пільгові кредити на купівлю та будівництво житла для молодих родин із дітьми. Знизив комунальні тарифи, встановивши “стелю” для цін на газ, електрику й водопостачання: вони стали значно нижчими за ринкові, а різницю покривала держава чи енергетичні компанії через спеціальні податки. Для пенсіонерів — окрема стаття бонусів на кшталт 13-ї пенсії. І заморожування цін на окремі групи базових продовольчих товарів на кшталт цукру, борошна, молока чи олії.
Слід визнати, коли ми запитували людей на Центральному ринку Будапешта, на що зросли ціни найбільше, — ці товари вони справді не згадували. Бела Борбель каже, що найбільше подорожчали овочі й певні види мʼяса.
— От свинина по хорошій ціні, не змінюється. Яловичина ж досить сильно подорожчала. Я дуже люблю телячу ніжку, і, попри те, що там майже все — кістка, вона вже коштує 2200 форинтів (300 гривень — ред.) за кілограм.
Золтан Варга довго й прискіпливо обирає на ринку найкращі овочі. Каже, що працює в ресторані, тож дорожчання продуктів відчуває у своїй роботі буквально. Утім, сподівань на те, що в разі приходу до влади іншої партії на виборах життя в країні зміниться на краще, не має.
— Важко сказати про очікування, адже зараз у країні панує хаос. Так чи інакше, буде тільки гірше. Я це так бачу.
Борис Кальнокі — керівник школи медіа Колегіуму Матіаса Корвіна, найбільшого приватного навчального закладу в Угорщині, який щедро фінансує уряд “Фідес” і який вважають кузнею кадрів для її політичного істеблішменту. Кальнокі каже, що головна запорука успіху Орбана в тому, що він відповідає запитам угорського суспільства.
— "Фідес" працює за принципом: якщо ви дослухаєтеся до потреб людей і дієте відповідно, вас переоберуть. Поки західні уряди дотримуються ідеологічних тенденцій чи чогось, що вони називають солідарністю, "Фідес" приблизно щотижня — дуже часто — проводить внутрішні опитування громадської думки. А потім розробляють політику для задоволення найнагальніших потреб населення, — розповідає він. — Ось чому в 2014 році ми запровадили субсидії на оплату комунальних послуг. Зараз найпомітніша проблема — висока вартість життя. І ми бачимо, що "Фідес" намагається її помʼякшити.
Здобутки минулих років та обіцянки стабільності — лише частина виборчої кампанії "Фідес". Достатньо вийти на вулиці Будапешта, аби зрозуміти: головний меседж владної партії — нібито загроза втратити все це під тиском іззовні. Зокрема через Україну. Перед голосуванням 12 квітня вона стала головним фокусом передвиборчої кампанії Орбана. Він невтомно звинувачує Володимира Зеленського в блокуванні постачань російської нафти до Угорщини, своїх опонентів – у бажанні передати угорські гроші Києву, а Брюссель — у рішенні фінансувати російсько-українську війну. Виділення 90 мільярдів євро від ЄС для України заморозилось саме через угорське вето. На одному з останніх передвиборчих мітингів у місті Дебрецен на сході Угорщини Орбан не стримувався у своїй критиці на адресу Києва:
— Напевно, ви теж помітили, що українці взяли Угорщину в нафтову блокаду й не бажають відкривати трубопровід. Вони обіцяють, що, можливо, відкриють його після виборів. Але чому вони це обіцяють? Тому що вони вірять в уряд "Тиси" і підтримують партію "Тиса" на виборах. Вони сподіваються, що якщо національний уряд піде, а прийде "Тиса" — цей трубопровід більше й не треба буде відновлювати, бо позиція угорської опозиції така: ми маємо від’єднатися від російської енергії та перейти на дорогу західну енергію.
Ласло Бруст, колишній директор і нині дослідник Інституту демократії Центральноєвропейського університету, в розмові з Суспільним наголошує: справа не в особистій неприязні Орбана до України чи Зеленського, а в тому, як він прагне повʼязати тему України з темами, які актуальні для його електорату.
— Ті, хто досі підтримує Орбана, — це люди, які перебувають у непевній фінансовій ситуації. Для них ціна на комунальні послуги, ціна на нафту й газ має значення. І це те, що він зараз використовує, — каже Бруст. — Він не генетично проти України чи українців, він просто використовує це, кажучи: “Я захищатиму ціни, й ви все одно отримуватимете дешевий газ і дешеву нафту. І ваші рахунки за комунальні послуги будуть низькими. Просто проголосуйте за мене". І для людей, які живуть на 300-400 доларів на місяць це має значення. Хоча все менше й менше.
Розчарування
В Угорщині часто можна почути тезу: зрозуміти, як голосують угорці, з Будапешта неможливо. Тож ми вирушили до Секешфегервара — історичної королівської столиці країни за 60 кілометрів від Будапешта. А ще — батьківщини Орбана: він народився тут і провів дитинство в сусідніх селах.
У це місто Орбан щедро вкладався грошима. Оскільки в Секешфегерварі базується улюблений футбольний клуб премʼєра, Кілька років тому він збудував тут величезний стадіон “Мол Арена Шошто” на 14 тисяч місць. На це пішло майже 45 мільйонів доларів. Також він провів масштабну реконструкцію залізничної лінії до Будапешта, що скоротило час сполучення зі столицею — кошти на це загалом надав ЄС, як і чимало інших інвестицій в інфраструктуру країни. Також завдяки тому, що Орбан особисто спрямовував іноземних інвесторів саме в Секешфегервар, місто стало одним із найбагатших в Угорщині за рівнем ВВП на душу населення.
Абігейль Неймет, яку зустрічаємо на головній площі міста, каже, що вона навчалася з Орбаном в одній гімназії, однак не це визначає її підтримку чинного премʼєра. “Зараз усе ідеально так, як є”, — впевнена вона, не бажаючи жодних змін у владі. Шандор та Ілдіка такої ж думки. І на запитання, чи поділяють вони тезу нинішньої влади щодо України, пара відповідає ствердно.
— Я не хочу, щоб моя дитина чи онук потрапили туди, на поле бою. Ми допомагаємо достатньо: тим, хто приїхав, дали їсти, дітям дали школи. Ми допомагаємо біженцям, — каже Шандор. — Тож я хотів би, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася й більше ніколи не повторилася.
— Ми не думали, що це триватиме так довго, — каже Ілдіка. — Це дуже сумно. І почалися нові війни, тож дедалі більше це виглядає як мрія — щоб не було змін і все залишалось так, як тепер.
Враховуючи старання Орбана і його партії, Секешфегервар був одним з бастіонів влади "Фідес" у країні. На минулих парламентських виборах 2022 року владна політсила отримала тут майже 59% голосів, а обʼєднана опозиція — заледве 33%. Та вже за два роки ситуація почала змінюватися: на виборах до Європарламенту — перших, де себе показали Петер Мадяр і "Тиса", — підтримка "Фідес" знизилась до 52%, а "Тиса" єдина, без союзників набрала 30%. Кілька опитувань перед теперішніми виборами свідчать: у низці округів, де раніше "Фідес" мав понад 50 відсотків голосів, зростає довіра до опозиції. І Секешфегервар теж потрапляє в цей тренд.
Знайти в Секешфегерварі тих, хто б охоче поділився думками про свої політичні вподобання, не так просто. Однак Оршоля й Чаба погоджуються поспілкуватися, коли дізнаються, що ми — журналісти з України. Чаба зізнається, що в далекому 2010-му він голосував за "Фідес”, тоді вони відстоювали геть інші цінності. На останніх виборах обоє вирішили підтримати опозицію.
— Я не очікую, що раптом відбудуться великі зміни, — каже Оршоля. — Навіть якщо влада зміниться — знадобиться час для запровадження нових постанов, змін законів чи запуску програм розвитку: чи то в охороні здоров'я, чи то в освіті.
— Моя думка подібна, — вторить Чаба. — Я, звісно, стежу за соціологічними опитуваннями й очікую на впевнену перемогу "Тиси". Але в дуже багатьох проблем у країні набагато глибші причини, ніж просто те, хто зараз при владі. Але все одно має стати трохи краще; після Орбана вже майже будь-що буде кращим.
Ласло Бруст із Центральноєвропейського університету каже, що розчарування — типова емоція, яка зумовлює вибір угорців на цих виборах.
— Значна частина колишніх виборців “Фідес”, але також і виборців опозиції — тепер ми називаємо це старою опозицією — розчаровані, — каже він. — Криза представництва існувала вже до того, як на сцені з'явився Петер Мадяр. Люди не відчували, що їх представляє “Фідес” чи опозиціонери. Давніх виборців "Фідес" обурювала корупція. Вплинула і стагнація: люди не бачили, що "Фідес" має потенціал повернути країну на шлях розвитку. Бідніших виборців втомила невизначеність: високий рівень інфляції, зменшення кількості робочих місць. Люди втомилися. Тому поширене відчуття: баста! Потрібна країна, яка працює.
Ласло Бруст працює в Центральноєвропейському університеті у Будапешті, точніше — в частині вишу, яка залишилась тут і працює здебільшого як аналітичний центр. У 2017-му більшості викладацького складу довелось переїхати до Відня через політичний тиск на виш із боку уряду Віктора Орбана. Карстен Шнайдер, тимчасовий ректор та президент університету каже, що ключовим фактором стало ухвалення нового закону про вищу освіту, який унеможливив видачу в Угорщині дипломів американського зразка. До того ж Джоржа Сороса, який у 1990-х заснував цей виш, Віктор Орбан протягом якогось часу вважав одним зі своїх головних політичних ворогів — як зараз Зеленського — і прагнув усіляко обмежити його вплив в Угорщині. Шнайдер не приховує: він сподівається на перемогу "Тиси".
— Я думаю, що ці вибори є переламними для Угорщини й за її межами. Вони стосуються наративу про те, якими будуть наступні 10, 20, 30 років на Заході, чи буде майбутнє в неліберальних режимів, далеких від демократії. Лідер опозиції Петер Мадяр активно проводить кампанію, обіцяючи змінити режим і зупинити захоплення держави [однією політичною силою]. Існує потужна кампанія залякування, що Орбан — єдиний, хто може захистити Угорщину від дуже довгого списку ворогів народу. Це спрацювало на минулих виборах — а також те, що опозиція була розділена. Але на теперішніх виборах все інакше. Є лише одна опозиційна партія, яка об'єднує практично всіх, окрім "Фідес" та однієї правої фашистської партії.
Нове обличчя
Графік Петера Мадяра в останні перед виборами дні розписано похвилинно. Щодня в його плані — до семи містечок, куди він приїздить говорити з людьми, які історично становлять ядро електорату “Фідес”. До маленького Ваца за 30 кілометрів від Будапешта холодного квітневого вечора збираються прибічники Мадяра з усіх найближчих міст і сіл. Людський натовп із прапорами й плакатами на підтримку “Тиси” плине від вокзалу до центральної площі, де на руїнах давньої фортеці має відбутися мітинг. Що відрізняє мітинги Мадяра від його конкурента — це значна кількість прапорів Євросоюзу. Адже нормалізувати й поліпшити відносини з ЄС — одна з головних передвиборчих обіцянок Мадяра. У своїй годинній промові перед прихильниками Мадяр не надто багато обіцяє. Він швидше критикує свого опонента.
— Угорський прем'єр-міністр почав кричати на угорців, він говорить: "Ви хочете проукраїнський уряд!" та іншу подібну нісенітницю. Я хочу з цього прекрасного барокового міста також передати: не бійтеся, в Угорщині ніхто не хоче проукраїнського уряду. А от проугорський уряд був би доречним, і він буде після 12 квітня, — вигукує Мадяр. — Коли ви востаннє чули, щоб Віктор Орбан говорив про охорону здоров'я, про освіту, про дороги в окрузі Пешт (до нього входить Вац — ред.)? Натомість він говорить про все інше: про Україну, про Росію, про Брюссель, про Іран, про вибори американського президента.
Жолт — прихильник Мадяра, якого ми зустрічаємо на мітингу у Ваці. Коли в спілкуванні з нами він чує, що ми з України, просить пробачення за заяви свого уряду. Жолт каже, що прийшов на мітинг, оскільки Угорщині потрібні негайні зміни.
— Я хочу змінити цей режим просто зараз. Сподіваюся, цієї неділі він зміниться, — каже він. — Забагато брехні, забагато вкраденого в мене, в моїх дітей і мого майбутнього. Я хочу змінити цей режим. І вірю, що Петер та його колеги зможуть це зробити, й ми повернемося на вірний шлях.
Мілла захоплюється тим, як Мадяр зумів за такий короткий термін мобілізувати прихильників:
— Він позиціював себе як ідеальний кандидат, і я гадаю, що він справді добре вміє залучати людей. Сьогодні тут величезний натовп — а це холодний вівторок. Люди не мають виходити на вулиці, але вони хочуть вийти й підтримати його.
Після програних минулих парламентських виборів у 2022-му обʼєднана опозиція втратила єдність і довіру угорців. Петер Мадяр зʼявився у великій політиці Угорщини раптово — перед виборами до Європарламенту в 2024-му — і стрімко завоював безпрецедентну підтримку. Юрист, посадовець із досвідом роботи в Брюсселі й Будапешті, родич угорського експрезидента Ференца Мадла й колишній чоловік міністерки юстиції Юдіт Варги, Мадяр вийшов із тієї ж владної вертикалі, яку з 2024-го послідовно знищує у своїх заявах. Зокрема, він вказує на корупцію в головних державних кабінетах і на те, що войовнича риторика Орбана підживлюється з Москви.
Вікторія Сердулт пригадує: напередодні виборів британське видання The Telegraph назвало Мадяра “Орбаном-малюком” (Baby Orban), оскільки він виходець із “Фідес”. Вікторія не надто згодна із саме таким формулюванням, але суть його вважає правильною.
— Між моїми друзями ходив жарт, що фактично єдина людина, яка може повалити "Фідес", — це хтось, хто походить із "Фідес". І це те, що відбувається зараз. Мадяр завжди був близький до цієї партії. Він особисто знає цих людей, — розповідає журналістка. — Він є хрещеним батьком одного з дітей Гергея Гуляша, який є членом уряду. Також він дуже харизматичний. Він спортивний і стильний — і природно, що він приваблює людей. Також Мадяр може виголошувати дуже гарні промови, але при цьому він безстрашний — це слово, яке я б тут використала. Він дійсно не боїться кидати виклик людям.
“Тиса” — що є абревіатурою для “Партії поваги та свободи” — зʼявилась перед виборами до Європарламенту в 2024-му. Стартом для Мадяра став великий скандал із помилуванням у справі про педофілію, який вибухнув того ж року. Мадяр негайно оголосив про свою відставку з керівних посад в усіх урядових чи наближених до уряду структурах і пішов у незалежні медіа — розповідати про корупцію всередині “Фідес”. Детальніше про його політичну карʼєру ми розповідаємо в цьому матеріалі.
На виборах до Європарламенту партія отримала майже 30% голосів. Перемога “Фідес” усе ще була беззаперечною, утім той результат був найгіршим для керівної партії за останні два десятиліття. Відтоді Мадяр найбільшу увагу присвячував “підсвічуванню” тих сфер життя, де уряду Орбана не вдавалось досягти успіху. Він узявся відвідувати держустанови й лікарні, демонструючи їхній кепський стан у своїх соцмережах. Таке собі “ходіння в народ” для мобілізації електорату в сільській місцевості стало однією з “фішок” усієї його передвиборчої кампанії. Але головна “база” підтримки Мадяра все ж у Будапешті: великі міста здебільшого за “Тису”.
Мешканка столиці Орсоля каже, що роздратована кампанією Орбана проти України й сподівається побачити зміни на цих виборах.
— Що найжахливіше під час кампанії — так це те, як угорський уряд намагається налаштувати людей проти України. Вони намагаються переконати нас, що це Україна розпочала війну, що вона є ворогом, якого ми повинні боятися — що, звісно, абсолютна нісенітниця. Звісно ж, ми боїмося, що російський уряд втрутиться [у вибори] й це призведе до шахрайств. Але дуже сподіваємося, що вони не наважаться зробити це, — каже вона.
(Анти)українська кампанія
Передвиборчий маніфест "Тиси", опублікований вже на початку лютого цього року, запевняє, що партія Мадяра — проєвропейська. Вона обіцяє відновити конструктивну співпрацю з союзниками ЄС та НАТО, а до 2030 року приєднатися до єврозони. Як наголошують аналітики European Policy Center, щодо України маніфест “Тиси” помітно слабкий: зокрема, партія виступає проти нашого прискореного вступу до ЄС. Ласло Бруст вважає, що позиція Мадяра щодо України буде “прагматичною” — і загалом це хороша новина для Києва.
— Немає жодної причини очікувати, що він буде ідеологічно заангажованим або говоритиме про країну, яку атакувала ядерна держава як про агресора, який до того ж хоче колонізувати Угорщину (йдеться про тези передвиборчої кампанії Орбана, — ред.). Адже це божевілля.
Вікторія Сердулт зізнається: щодо частини людей владна антиукраїнська пропаганда спрацьовує — щонайменше тому, що вона всюдисуща.
— В Угорщині практично немає незалежних радіостанцій. Усі найпопулярніші належать уряду. Моя мама зазвичай слухає радіо, яке цілий день грає старі ностальгічні пісні. І навіть поміж ними щопівгодини є оцей випуск новин, де говорять про те, як Зеленський атакує Угорщину. А потім знову пісні. Це, мабуть, доходить до вашого мозку, навіть якщо ви не цікавитеся політикою, — каже Вікторія. — На жаль, в Угорщині знайдуться люди, які справді думають, що Зеленський робить щось проти Будапешта. Можна знайти й тих, хто скаже, що настав час поступитися [Росії] та припинити війну в будь-який спосіб. Але, звісно, є й величезна кількість угорців, які не вірять цій пропаганді та думають зовсім інакше.
Балаж Траутманн — жива ілюстрація цієї тези. Колишній військовий журналіст, зараз він — керівник фонду допомоги “Закарпатському дракону”, який збирає й доправляє речі, потрібні українському війську та постраждалим від війни цивільним. Балаж демонструє нам бус, який за кілька тижнів повезе до Миколаєва й передасть благодійному фонду Валентини Ткаченко “Доброта і довіра”.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Балаж усе ще працював журналістом, готував матеріали про війну, а за кілька місяців почав займатися волонтерством на користь українського війська. Каже, що все почалося з фейсбук-посту Федора Шандора, тоді військовослужбовця, а нині посла України в Угорщині та друга Балажа.
— Це була дуже відома фотографія з угорським прапором і щойно звільненим дуже маленьким українським селом, — розповідає Балаж. — Він надіслав привітання для угорського народу з революцією 1956 року: “Ми працюємо з вами й ми раді, що ви наші друзі”. Це фото широко розійшлося по всій Угорщині — не лише у фейсбуці, а й в медіа. І один з моїх друзів, Міхай, який тепер засновник нашого фонду, надіслав Федору повідомлення у фейсбук: "Ми — угорці. Ми хочемо допомогти. Як ми можемо це зробити?" А Федя відповів: “Зарядні пристрої". Пан посол не любить писати довгі речення, я це вже дуже добре знаю. Міхай тоді подумав: "Гаразд, підемо на "китайський" ринок, купимо задешево кілька зарядних пристроїв для мобільних телефонів — і все добре, ми вже виграли війну". Проблема виникла через п'ять хвилин. Тому що Федя надіслав нам лінк із зарядними станціями EcoFlow River. Це було дуже дороге обладнання й Міхай, який є вчителем старшої школи, не мав достатньо грошей навіть на одну.
Міхай та Балаж звернулися до людей по допомогу в закритій фейсбук-групі. Написали просто: мають звʼязки в Україні — військових, яким потрібна негайна допомога. За три дні Балаж відкрив новий банківський рахунок суто для збору донатів. І за 28 годин на ньому вже був перший мільйон форинтів для придбання зарядних пристроїв.
Балаж каже: у перший рік війни в угорському суспільстві було чітке розуміння: Росія є агресоркою, а війна має завершитися якнайшвидше. Згодом почала зʼявлятися втома й думки, що, мовляв, не зовсім зрозуміло, хто розпочав війну. Але на збір донатів для українського війська ці тенденції не вплинули: підтримка фонду Балажа стабільно висока.
— Ми почали із зарядних пристроїв, а потім закуповували спеціальні шкарпетки для солдатів, чоботи, теплий одяг на зиму, окуляри нічного бачення, рації з системами шифрування, — перелічує волонтер. — Що ще? Їжа, трохи консервів, трохи угорських спецій. Матраци, бджолиний віск, багато чобіт, і дрони. До листопада 2024-го ми відправили близько 140 дронів, здебільшого Mavic 3. А тепер, слава Богу, Україна може будувати власну дронову екосистему — від дронів типу Mavic до великих ударних дронів, тому нам уже не треба привозити це з Угорщини.
У січні за свою роботу Балаж отримав нагороду від Міністерства закордонних справ України. Каже: коли їхав отримувати її, через сильний снігопад добирався з Ужгорода до Києва 20 годин. Але міністр Андрій Сибіга погодився перенести зустріч на наступний день — і Балажу вдалося не просто отримати нагороду, а й майже годину поспілкуватися з Сибігою. Порпаючись у коробках із численними грамотами й подяками від різних військових частин, він показує нагороду нам. Весь дім, де мешкають Балаж зі своєю партнеркою, нагадує склад гуманітарної допомоги. Частину кімнат завалено допомогою, яку приносять угорці і яка невдовзі разом з обіцяним бусом вирушить до України.
На запитання, чи очікує він суттєвих змін для своєї волонтерської роботи після виборів, Балаж каже, що йому головне, аби жодні політичні сили не втягували його в свої кампанії та дали спокійно працювати. Але загалом сподівається на поліпшення українсько-угорських відносин із часом.
— Угорці не радикали. Я думаю, що це буде довгий шлях — але я цілком впевнений [щодо покращення взаємин]. Ми маємо це зробити, бо ми — сусіди й наш сусід зараз у біді, — ділиться він думками. — Так, у нас є історичні проблеми одне з одним — але це війна, давайте відкладемо все інше, добре? Поговоримо після перемир'я чи після миру. Час у нас є. А поки що давайте будемо добрими сусідами, а потім, можливо, ми зможемо стати друзями.
