Блокування Ормузької протоки, яке триває вже 9 тижнів, призвело до падіння світових поставок нафти щонайменше на 10% та втрати близько мільярда барелів нафти на ринку. Це вже перевищує обсяги екстрених запасів, які країни-споживачі випустили після початку конфлікту наприкінці лютого.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними видання, попит на нафту вже знижується у всьому світі: від нафтохімічної промисловості в країнах Азії до авіації та автоперевезень у Європі та США. Ціни на бензин у США перевищили 4 доларів за галонБлизько 4,5 літрів, а дизель у Європі — 200 доларів за барель, що змушує перевізні компанії скорочувати рейси та готуватися до нормування палива.
Міжнародне енергетичне агентство прогнозує найбільше падіння попиту на нафту за останні п’ять років. Очікуються можливі втрати у 5 мільйонів барелів на день, що становлять 5% світових запасів, і це може призвести до ризику глобальної рецесії.
Блокування Ормузької протоки все ще впливає на зріст цін на нафту. Європейський центральний банк прогнозує, що ціни на нафту марки Brent можуть зрости до 145 доларів за барель. Станом на 25 квітня барель нафти BrentBrent – це еталонний бренд нафти, що видобувається в Північному морі коштує близько 105 доларів за барель.
Високі ціни на нафту можуть вплинути на скорочення економічного зростання Європи вдвічі. Не виключається, що у випадку затяжної кризи ціна може зрости навіть до 250 доларів за барель.
18 квітня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало нову ліцензію, яка дозволяє здійснювати операції з постачання та продажу російської нафти та нафтопродуктів уже завантажених на судна станом на 17 квітня 2026 року.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
Перемовини між США та Іраном і оголошена Трампом блокада Ормузької протоки
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їхніми підсумками віцепрезидент Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
Після цього Трамп заявив, що 13 квітня ВМС США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За його словами, американські військові перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу протокою.
Він також попередив Іран, що якщо його військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
18 квітня Іран оголосив, що відновлює "суворий контроль" над Ормузькою протокою у відповідь на морську блокаду з боку США.
20 квітня Трамп повідомив, що продовження двотижневого припинення вогню з Іраном є дуже малоймовірним, якщо сторони не досягнуть угоди до встановленого дедлайну 22 квітня.
Увечері 21 квітня Трамп написав у Truth Social, що знову відкладає удар по Ірану. Він заявив, що робить це на прохання прем'єр-міністра Пакистану, а також тому, що уряд Ірану "серйозно розколотий" — і режим припинення вогню триватиме, доки не буде подана "єдина іранська пропозиція", а переговори не будуть завершені "так чи інакше". За його словами, американські військові продовжать морську блокаду Ірану.
Іранська державна телерадіокомпанія IRIB повідомила, що Трамп продовжив перемир'я в односторонньому порядку, а Іран відкинув запропоновані американцями умови ведення переговорів.
Раніше іранське агентство Tasnim повідомляло, що іранська переговорна команда передала американській стороні, що не прибуде на переговори до Ісламабада та не бачить жодних перспектив для участі в них.
Радник спікера іранського парламенту Мехді Мохаммаді у соцмережі X написав, що продовження режиму припинення вогню з боку Трампа "не має жодного сенсу, адже сторона, що програла, не може диктувати умови". Він додав, що вважає цей крок Трампа спробою виграти час для завдання раптового удару, а продовження блокади нічим не відрізняється від бомбардувань та має отримати "військову відповідь".
