Велика Британія та Франція розпочали багатонаціональну конференцію з військового планування щодо можливого відновлення безпеки та судноплавства в Ормузькій протоці. У заході беруть участь представники понад 30 країн.
Про це йдеться на сайті британського уряду.
У Лондоні стартувала дводенна конференція з військового планування, яку спільно організували Велика Британія та Франція.
Основною темою зустрічі є розробка детального плану можливого відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці після завершення бойових дій та за умови досягнення сталого припинення вогню. Конференція проходить у Постійній спільній штаб-квартирі Великої Британії в районі Нортвуд.
За задумом організаторів, військове планування має перетворити попередні дипломатичні домовленості на практичний механізм міжнародної місії, яка передбачає захист торговельних суден, розмінування та координацію дій багатонаціональних сил.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що метою зустрічі є створення спільного плану для забезпечення свободи судноплавства в протоці та підтримки стабільного припинення вогню. Він наголосив, що міжнародна торгівля та енергетична безпека залежать від відкритості цього стратегічного маршруту.
Підготовка до конференції стала продовженням домовленостей, досягнутих на міжнародному саміті в Парижі, де понад 50 країн підтримали ідею створення багатонаціональної оборонної місії.
Обговорення також охоплює питання командування, управління та можливого розгортання військових сил у регіоні.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю — Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАС у Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
