Представники Державного департаменту США вперше за 10 років провели в Гавані зустріч із кубинськими чиновниками, щоб закликати до демократичних та економічних свобод і попередити про ризики, пов’язані з ігноруванням "порад" Вашингтона.
Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела в американському уряді.
Зустріч, яка відбулася минулої п’ятниці, стала дипломатичним проривом, оскільки вперше літак уряду США приземлився на Кубі з часу візиту президента Барака Обами десять років тому, спрямованого на зближення.
За словами високопоставленого чиновника Держдепу, відбулося кілька зустрічей. Він не назвав учасників, за винятком одного — Рауля Гільєрмо Родрігеса Кастро, онука колишнього лідера Куби Рауля Кастро. Він розглядається США як фактичний речник діда і вважається справжнім джерелом влади на Кубі.
Американські представники заявили кубинській стороні, що кубинська економіка "перебуває у вільному падінні", у панівних еліт острова є невеликий проміжок часу для проведення ключових реформ за підтримки США, перш ніж обставини "безповоротно погіршаться".
Делегація США також запропонувала допомогу у відновленні інтернет-послуг шляхом налагодження супутникового зв'язку Starlink.
Представники Держдепу підтвердили політику США щодо сприяння скасуванню кубинського ембарго, яка включає виплату компенсацій громадянам та компаніям США, чиї активи та майно були конфісковані після революції 1959 року; звільнення політв’язнів; забезпечення кубинському народу більших політичних свобод, що включатиме проведення вільних і чесних виборів.
Американські чиновники також висловили "занепокоєння щодо іноземних розвідувальних, військових та терористичних угруповань, які діють за дозволом кубинського уряду на відстані менше ніж 100 миль від американської території", — зазначив співрозмовник видання.
Водночас, не погрожуючи безпосередньо кубинським чиновникам, США дали чітко зрозуміти, що уряд Трампа не допустить кризи на острові.
"Президент Трамп прагне знайти дипломатичне рішення, якщо це можливо, але не дозволить, щоб острів перетворився на серйозну загрозу національній безпеці, якщо кубинські лідери не захочуть або не зможуть вжити заходів", — сказав чиновник Держдепу.
Що відомо про "плани" Трампа щодо Куби
30 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження надзвичайного стану щодо Куби. Він пояснив це тим, що дії кубинського уряду є "надзвичайною загрозою" національній безпеці та зовнішній політиці США. За його твердженням, Гавана підтримує "ворожі країни та терористичні організації" — РФ, Китай, Іран, ХАМАС і Хезболлу.
В уряді Куби заявили, що США "становлять загрозу" країні та оголосили "міжнародний надзвичайний стан".
6 березня Трамп заявив, що уряд Куби "скоро впаде" та "хоче укласти угоду" з ним. Також Трамп хоче зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.
Трамп прагне скинути комуністичний режим на Кубі. Він звинувачує владу Куби у "тероризмі" та "експорті наркотиків" до США та підтримці "антиамериканських настроїв" у регіоні.
10 березня Трамп заявив, що кубинська влада має два варіанти: погодитися на зміну влади за підтримки США або відмовитися, однак результат, за його словами, для країни буде однаковим.
"Це може бути дружнє поглинання. А може і не бути дружнім. Це не має значення, тому що вони вже на останньому подиху. У них немає енергії. У них немає грошей", — сказав Трамп і додав, що Куба переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.
Водночас він заявив, що представники уряду Куби звернулися до США через складну економічну ситуацію у країні, і між Вашингтоном і кубинською владою вже відбуваються контакти щодо можливого розвитку подій.
13 березня демократи в Сенаті подали резолюцію, яка має заборонити президентові Дональду Трампу застосовувати військову силу проти Куби без попереднього схвалення Конгресом США.
