Президент США Дональд Трамп повідомив, що лідери Ізраїлю та Лівану можуть уперше за 34 роки провести пряму розмову.
Про це він написав у середу у своїй соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, переговори можуть відбутися вже у четвер. Офіційні представники Ізраїлю та Лівану поки що не підтвердили цю інформацію.
Президент Лівану Джозеф Аун, зокрема, наголосив, що припинення бойових дій має стати відправною умовою для початку прямих переговорів між Ліваном та Ізраїлем.
"Припинення вогню, про яке просить Ліван з Ізраїлем, є природною відправною точкою для прямих переговорів між двома країнами", — йдеться у заяві ліванського президента.
Це перша публічна заява одного з лідерів сторін щодо можливих переговорів, про які повідомив Трамп.
Міністр науки і технологій Ізраїлю Гіла Гамліель також повідомила, що прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та Аун можуть виступити із заявами протягом дня.
За даними ліванського телеканалу Al-Jadeed, наразі тривають зусилля для організації тристоронньої телефонної розмови між Нетаньягу, Ауном та державним секретарем США Марко Рубіо.
Очікується, що під час можливого дзвінка сторони обговорять припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном та запуск кроків, які можуть привести до укладання домовленостей між двома країнами.
Заява американського президента з’явилася через день після того, як посли Ізраїлю та Лівану провели у Вашингтоні перші прямі дипломатичні переговори з 1993 року. Ліванська сторона, за даними медіа, прагне домогтися припинення ізраїльських ударів по території країни.
Загострення конфлікту
Переговори відбуваються на тлі загострення конфлікту між Ізраїлем та підтримуваним Іраном угрупованням "Хезболла". На початку березня бойовики угруповання запустили ракети та безпілотники по Ізраїлю, після чого ізраїльська армія завдала масштабних ударів по території Лівану та розпочала наземну операцію на півдні країни.
За даними гуманітарних структур Організація Об’єднаних Націй, через бойові дії понад 1,2 мільйона людей у Лівані були змушені залишити свої домівки, зокрема близько 820 тисяч — із південних районів.
Супутникові знімки та відео, проаналізовані журналістами BBC Verify, свідчать про масштабні руйнування у прикордонних населених пунктах. З початку березня там було знищено понад 1400 будівель. Експерти з міжнародного права припускають, що систематичне знесення населених пунктів може мати ознаки воєнного злочину.
Ізраїльська армія заявляє, що діє відповідно до міжнародного права і знищує об’єкти лише у разі військової необхідності, стверджуючи, що інфраструктура угруповання "Хезболла" розміщується у цивільних районах.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками Ірану та США. Вони не домовилися про припинення війни, оскільки, за словами Джей Ді Венса, Іран відмовився закрити свою ядерну програму.
Після цього Трамп заявив, що Військово-морські сили США розпочнуть блокаду Ормузької протоки. За словами Трампа, ВМС США перехоплюватимуть усі судна, які сплатили Ірану мито для проходу Ормузькою протокою. Він також попередив, що якщо іранські військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
