8 та 9 травня. Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги

8 та 9 травня. Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги

8 та 9 травня. Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги Фото: УНІАН

8 травня Україна відзначатиме День пам’яті та примирення, а 9 травня – 76-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Дотепер в українському суспільстві тривають дискусії щодо дати відзначення Дня перемоги. Якими були передумови цієї проблеми і як трансформувалося сприйняття людей — розбиралося Суспільне.

Передісторія

7 травня 1945 року близько другої години ночі делегація Німеччини у французькому місті Реймс підписала акт про безумовну капітуляцію, яка набула чинності 8 травня після 23 години. Під час підписання були присутні представники західних союзників та СРСР.

Однак на вимогу Йосипа Сталіна капітуляцію "продублювали" 8 травня у радянській зоні окупації у передмісті Берліна о 22 годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом (у Москві тоді вже було 9 травня).

Запроваджене у 1945 році святкування 9 травня у СРСР скасували через три роки — у 1948 році, а "класичний" радянський День перемоги відновився лише за часів Леоніда Брежнєва — у 1965 році.

У 2004 році Генасамблея ООН у своїй резолюції до 60-ї річниці закінчення Другої світової запропонувала державам крім святкування своїх днів перемоги чи визволення, щороку починаючи з 2005 року відзначати один або два дні (8 і 9 травня) "як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни".

Дві дати

Україна, яка до 1991 року була частиною СРСР, отримала "у спадок" відзначення кінця Другої світової війни саме 9 травня. З часом цей день в Україні набув рис політизації і ознаменувався вуличним та інформаційним протистоянням проросійських і патріотичних сил, що провокувало конфлікти і наростання напруги у суспільстві.

Конфліктне сприйняття посилилось під час подій Євромайдану 2013-2014 років, окупації Криму Росією й початком війни на Донбасі. Проросійські сили активно використовували комуністичну символіку (в тому числі "георгіївські стрічки"), якою досі послуговувались під час мітингів на 9 травня.

Наслідком цього став процес декомунізації і намагання дистанціюватися від дати 9 травня, яка слугувала одним із символів радянського минулого України та історичного зв'язку з РФ.

Декомунізація і символіка

Після указу № 169/2015 від 24 березня 2015 року тодішнього президента України Петра Порошенка вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 та 9 травня. Відтоді офіційно 8 травня було встановлено в Україні "Днем пам'яті та примирення".

В указі зазначається, що нове свято встановлено "з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму...".

Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься за радянською традицією 9 травня.

15 травня 2015 року Порошенко підписав чотири закони, які назвали "декомунізаційним пакетом". Серед них і закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборону пропаганди їхньої символіки". Документи набули чинності 21 травня 2015-го.

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва офіційно заборонив діяльність комуністичної партії, а 12 червня 2017 року президент України підписав закон про офіційну заборону використання на території України "георгіївської стрічки", який набрав чинності з 15 червня.

Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Читайте також: Штрафи за символіку, автопробіги і дезінфекція: як в Україні у 2020 році відзначили 9 травня

Військові паради

У країнах пострадянського простору, зокрема і в Україні на День Перемоги традиційно організовували паради за участі військових та ветеранів (у тому числі з використанням військової техніки). Примітно, що на параді у Києві військова техніка вперше була представлена лише у 2010 році.

У 2014 році через російську окупацію Криму та Антитерористичну операцію на Сході України святкові паради були скасовані у Києві, Харкові та Одесі. Натомість РФ провела "урочистий парад" в окупованому Севастополі за особистої участі Володимира Путіна.

Росія регулярно проводить військові паради на 9 травня, хоча через пандемію коронавірусу парад 2020 року довелось перенести на 24 червня. Поруч з цим, минулого року до Дня перемоги на пострадянському просторі заходи за використанням техніки провели також Білорусь і Туркменістан. Проводять військові паради і на тимчасово окупованих територіях самоназваних "ЛНР" і "ДНР".

Думка громадськості

За даними опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці квітня 2021 року, 41% громадян України вважає, що Україна має відзначати обидві дати – і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.

Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів – байдуже.

Відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у Західному регіоні (22%). На Сході та Півдні більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42% та 48% відповідно).

Читайте також: Більшість українців підтримують заборону публічного використання георгіївської стрічки

За словами аналітика Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Сергія Шаповалова, зараз Україна перебуває у пошуку своєї моделі пам’яті подій Другої світової війни, яка, з одного боку, робитиме з українців цивілізоване європейське суспільство, а з іншого боку – дозволятиме протистояти російській пропаганді.

"Безумовно, варто пам’ятати людей, які брали участь у Другій світовій війні та живі досі. Нам, як прогресивному європейському суспільству, потрібно вшановувати пам’ять людей, які загинули. Але проблема стояли би менш політично гостро, якби у нас не було сусіда, який зараз веде проти нас війну і намагається зробити День перемоги політичним інструментом та за допомогою історичної пам’яті українців інтегрувати цих людей в "русскій мір", – зазначив експерт.

Він підкреслив, що відзначення обох дат 8 і 9 травня, як це є зараз, підтримується у переважній більшості регіонів України. За його словами, для України Друга світова стала величезною трагедією, оскільки українці були бездержавною нацією і часто опинялися по різні сторони конфлікту.

"Одна частина нашого народу опинилася під владою Сталіна, за керівництва якого радянські воєначальники у 1941 році призвели до мільйонних жертв. Всі в курсі, яким чином відбувалися наступальні операції вже в завершальному етапі війни, коли незабезпечені спорядженням і зброєю люди посилалися завалювати німецьких бійців трупами. А інша частина нашого народу опинилася в Українській повстанській армії", — зазначив Шаповалов.
8 та 9 травня. Чому існує дві дати відзначення Дня перемогиСуспільне

8 та 9 травня. Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги

Що відомо

  • Більшість українців вважають правильним святкувати День перемоги 9 травня.
  • Поліція просить утриматися від георгіївських стрічок та комуністичної символіки 8 і 9 травня.
  • У Білорусі частково заборонили проведення акції "Безсмертний полк" на 9 травня.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди