Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "втомився" від того, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на вартість енергії та наголосив на потребі в енергетичній незалежності.
Політика цитує SkyNews.
"Мене дратує те, що сім’ї по всій країні бачать, як їхні рахунки за енергію постійно зростають і падають, що рахунки для бізнесу також коливаються через дії Путіна або Трампа у світі, і ми змушені казати родинам і бізнесу: “нам просто доводиться миритися з тим, що ми залежимо від міжнародного ринку”, — сказав прем'єр.
Він також підкреслив потребу у енергетичній незалежністі.
"Єдиний спосіб її досягти — ще швидше переходити на відновлювані джерела енергії, бо на міжнародному ринку ми її не отримаємо", — додав Стармер.
Видання наголошує, що Стармер неодноразово використовував війну на Близькому Сході як аргумент на користь більшої енергетичної незалежності, зокрема через розвиток відновлюваної енергетики. Своєю чергою Консервативна партія Британії та партія Reform UK навпаки, закликають розширити видобуток нафти й газу в Північному морі.
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та зрідженого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року. Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, що змусило частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американське ВМС "дуже скоро" почне супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранське ВМС провело через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Домовленість про припинення вогню в Ірані
8 квітня США та Іран домовились про двотижневе припинення вогню, досягнуте за посередництва Пакистану. Це, за словами президента Трампа, дозволить завершити роботу над угодою щодо двостороннього врегулювання на основі 10 пунктів, запропонованих Іраном.
В Ірані заявили, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі Збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
Представник Профспілки експортерів нафти Ірану Хамід Хоссейні заявив, що Іран контролюватиме всі танкери, що проходять через протоку, і проводитиме перевірку кожного судна, "щоб переконатися, що вони не використовуються для перевезення зброї".
Після оголошення перемир'я 8 квітня Іран звинуватив Сполучені Штати в атаці на нафтопереробний завод на острові Лаван та заявив про удари по Кувейту, Бахрейну та ОАЕ у відповідь.
